Главная Экономика Книги Міжнародна торгівля - Дахно І.І.

Міжнародна торгівля - Дахно І.І.

Розділ 5.СВІТОВІ РИНКИ СИРОВИННИХ, ПРОДОВОЛЬЧИХ І ПРОМИСЛОВИХ ТОВАРІВ

5.1. Основні поняття

Перш ніж розглянути основні поняття щодо світових ринків сировини, продовольчих і промислових товарів, ознайомимося з англійським терміном "commodity", еквівалент якого відсутній в українській мові. В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 337) пояснюється: "Commodity є товаром (good) або будь якою сировиною (raw) чи напівфабрикатом (semi-processed material), що, як правило, надходить до сфери міжнародної торгівлі.

Commodities (зазначений термін наведено у множині. - Авт.) поділяються на сільськогосподарські продукти (agricultural products) і мінерали. Сільгосппродукти у свою чергу підрозділяються на продукти харчування ( foods), які включають урожай з дерев (tree crops), зокрема каву, чай, какао, врожай рослинництва (arable coops), зокрема пшеницю (wheat), рис (rice), сою (soybeans), і непродовольчі товари, такі як деревину (timber), природний каучук (natural rubber) або джут. До мінералів належить органічне паливо (fossil fuels) - нафта, газ (gas) і вугілля (coal), а також метали - мідь, алюміній, цинк (zinc)".

Оскільки є commodity, то повинен існувати і відповідний міжнародний ринок. В зазначеній енциклопедії (с. 337) є стаття "Commodity market" такого змісту:

" Commodity market є ринком сировини або напівфабрикатів. Для багатьох commodities існує єдина світова ціна (single world price) або ціна з невеликим відхиленням (narrow range of price) для конкретного виду продукту (particular grade of product), наприклад, нафти, і для багатьох з них існує єдиний домінуючий ринок (single dominant market), на якому укладається більшість угод (most deals take place). Наприклад, деякі з металів купують і продають на Лондонській біржі металів (London Metal Exchange). Товарні стабілізаційні угоди (commodity stabilization agreements) інколи укладаються між/або країнами-вироб-никами і країнами-споживачами зі спробою стабілізувати ціну. Для порівняння, подекуди мають місце амбіційні спроби контролювати довготерміновий рівень цін (long-term level of prices), прикладом чого може слугувати нафтовий картель ОПЕК. Для того щоб стабілізаційна угода функціонувала, потрібен центральний фонд. Він використовується для підтримання ринку за допомогою закупівлі товарів (commodities), у такий спосіб знижуючи пропозицію (thus reducing) для створення буферного запасу (buffer stock), коли ціна є нижчою за бажаний рівень (the price is below desired level). Такі запаси потім можуть бути запропоновані для торгівлі, коли ціна перевищить (is above) бажаний рівень. Флуктуація світових цін на біржові товари може викликати труднощі як для працівників, так і для економік країн, що розвиваються (developing countries), які залежать від іноземної валюти, одержаної від експорту продуктів вузького первинного сектору промисловості (limited range of primary industry)".

Далі процитуємо нотатку "Міжнародні товарні угоди" з "Економічного словника-довідника" (1995 р., с. 209): "Міжнародні товарні угоди - угоди, спрямовані на досягнення стабільності цін, гарантії постачання та утворення стійких запасів окремих видів товарів. Передбачають необхідність безумовного дотримання країнами, які виробляють і споживають ці товари. В таких умовах диктується утворення резервних запасів товару, встановлення контролю над їх експортом та імпортом, досягнення довгострокових угод про закупівлю, ціни на продукцію. Для здійснення контролю за реалізацією угод, забезпечення регулюючих функцій тощо створюються спеціальні комітети та комісії. Всі ці заходи запобігають коливанню цін, перенасиченості ринку або товарному дефіциту. Міжнародні товарні угоди укладаються, як правило, на кілька років. Їх можна поділити на три види: стабілізаційні, покликані врівноважити попит та пропозицію товару на світовому ринку. Вони обмежують коливання світових цін на товар обумовленими межами, при виході за які учасники угоди або закуповують залишки товарів для підвищення цін, або продають його із так званих буферних запасів для їх зниження. З тією ж метою можуть скорочувати експорт товару, встановлювати експортні квоти країнам-учасникам. Такими є міжнародні угоди щодо торгівлі натуральним каучуком, кавою, какао, бокситом, ураном, нікелем; адміністративні угоди, які призначені для обмірковування проблем міжнародної торгівлі даним товаром, збору та публікації відповідних інформаційних матеріалів (угода про цукор, пшеницю тощо); угоди щодо заходів розвитку укладаються для розвитку експортного потенціалу країн-учасниць і стимулювання попиту на товар (угоди щодо тропічної деревини, джуту і джутових виробів, рослинної олії та ін.)".

Для глибшого розуміння поняття "commodity" ознайомимося ще з двома англомовними джерелами.

В "Oxford Dictionary of Geography" (1997 р., с. 88) поняття commodities надзвичайно лаконічно тлумачать так: "Very loosely, goods and services", що у перекладі означає: "Дуже широко - товари і послуги".

"The Penguin Dictionary of Human Geography" (1997 р., с. 79) містить значно ширшу нотатку про commodities, у якій зазначається:

"1) В економічній науці (economics) - це товар (goods) або послуга, що задовольняє (to satisfy) конкретну (particular) і відмінну (distinct) потребу, яку відчуває споживач.

2) В економічній географії (economic geography) - це річ (item), що надсилається від первинного до вторинного сектору (from the primary to the secondary sector). Отже, commodities відрізняються від продуктів (products), які є речами (items), що рухаються від вторинного до третинного (tertiary) сектору, та від товарів (goods), які рухаються від третинного сектору до споживачів".

Нагадаємо читачеві основні ознаки зазначених секторів:

Первинний сектор - галузі промисловості, що спеціалізуються на обробці або перетворенні сировинних матеріалів (basic processing or the conversion of raw materials).

Вторинний сектор - галузі промисловості, що надають корисності матеріалам, виготовленим первинним сектором (to form utility to the materials produced by the primary sector).

Третинний сектор - економічна діяльність, пов'язана з обміном і споживанням товарів і послуг (exchange and consumption of goods and service).

Отже, з огляду на викладене є всі підстави вважати, що термін "commodity" висвітлено досить повно і вітчизняний читач матиме належне уявлення про зміст поняття в англомовній літературі.

У "The Penguin Dictionary of Human Geography" (1997 р., с. 196) зазначено, що товаром (good) є все, що задовольняє потребу (anything which satisfies a want).

В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 587) у нотатці "Goods" вміщено інформацію, що товаром є "фізичні commodities, які прямо або опосередковано задовольняють людські потреби. Споживчими товарами (consumer goods) або товарами кінцевого попиту ( final-demand goods) є ті, що використовуються з метою споживання. Вони можуть бути поділені на товари нетривалого використання (non-durable goods), зокрема їжа, та тривалого використання (durable goods), наприклад, холодильники. Товарами виробничого призначення (producer goods) є товари, що використовуються для виробництва інших товарів і послуг. Вони включають проміжні (intermediate) товари, тобто сировину і напівготові вироби (semi-finished items), та нерухомі капітальні товари (будинки й обладнання). Послуги звичайно відрізняються від товарів з огляду на їх невідчутну сутність (intangible nature). Публічними товарами ( public goods) є такі, що не вичерпуються (are not depleted) при споживанні окремою особою, наприклад, вуличне освітлення або національна оборона".

Далі наведемо стислу характеристику основних товарів, що перебувають в обігу у сфері міжнародної торгівлі.