special

Зовнішньоекономічна політика - Храмов В.О.

3.4. ДВА ОСНОВНИХ ПІДХОДИ І НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОЇ ЗЕП

У ЗЕП присутні, доповнюючи одна одну, дві гілки (ланцюги): стратегічна й кон'юнктурна методологічна.

Зовнішньоторговельна політика була і залишається найважливішим атрибутом (напрямком, складовою, засобом) ЗЕП, так само як зовнішня торгівля — атрибут відтворювального процесу, що опосередковує в умовах товарно-грошових відносин зовнішньоекономічний зв'язок загалом. Справді, зовнішньоторговельна політика потребує певних методологічних підходів, оскільки цього потребує її об'єкт — товарний ринок. Проте стратегічний методологічний ланцюг має певний методологічний зміст, певні підходи. Вони уможливлюють формування власних стратегічних орієнтирів, здійснювати діяльність на перспективу, розвивати зовнішньоекономічні ініціативи на всіх рівнях впливу ЗЕП на суб'єктів зовнішньоекономічного співробітництва.

Наприклад, підходи, що існують в оцінюванні ефективності експортно-імпортної політики, неможливо механічно перенести на нові форми ЗЕП співробітництва: потрібна чітка й зрозуміла межа між ефектами, пов'язаними із ЗЕП перетворення виробничо-економічної структури, і ефектами, що випливають із ЗЕП щодо забезпечення товарної реалізації. Потрібно переоцінити не лише діючі методики оцінки ефективності ЗЕП. Розмежування стратегічного та кон'юнктурного чіткою й сміливою лінією має пройти через усі
діючі методологічні положення, правила, регламентуючі акти, інструкції, нормативні документи.

Обидва методологічних підходи можна звести в єдину класифікаційну блок-схему (рис. 3.3).

Реалізація завдань ЗЕП з урахуванням наведених підходів передбачає у плані вимог стратегічного напрямку охоплення світогоспо-дарськими зв'язками всіх ланок процесу відтворення. Ідеться про специфічний економічний космополітизм. При цьому слід ураховувати, що центр ваги переміщується в бік інвестиційно-виробничого співробітництва.

Згідно із зазначеним положенням ЗЕП набирає вигляду формули: спільне виробництво і спільний продаж; прибуток розподіляється пропорційно внеску.

Оперування ЗЕП у просторі світового господарства дає змогу усунути структурні перекоси в національній економіці. Однак це має конструктивний характер тоді, коли відпрацьовано національну концепцію ЗЕП. Вона базується на чотирьох основних компонентах:

• аналізі становища в економіці країни і стану міжнародних, інформаційних, політичних та економічних відносин;

• аналізі національних зовнішньоекономічних інтересів та цілей;

• аналізі відповідності засобів ЗЕП інтересам розвитку та безпеки;

• формулюванні стратегії ЗЕП.

Концепція ЗЕП має випереджати практику зовнішньоекономічної діяльності, тобто вона формується як усвідомлення необхідності зміни становища в економіці та економічній політиці країни, її ролі в системі міжнародних економічних відносин.

Контрольні питання

1. Що має стимулювати створення умов для розвитку моделі ЗЕП співробітництва країн світу?

2. Етапи досягнення стратегічних цілей ЗЕП.

3. Поняття "методологічний інструментарій" ЗЕП.

4. Чому необхідно застосовувати системний аналіз явищ ЗЕП?

5. Кон'юнктурний підхід як методологічний інструмент ЗЕП.

6. Класифікаційна блок-схема методологічного інструментарію.

7. Поняття "дерево цілей".

8. Загальна характеристика стратегічних цілей ЗЕП.

9. Поняття "національна макромодель" ЗЕП. 10. Фактори оперування ЗЕП.



 

Created/Updated: 25.05.2018

';