Главная Экономика Книги Зовнішньоекономічна політика - Храмов В.О.

Зовнішньоекономічна політика - Храмов В.О.

3.3. МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЗЕП

Фундаментом ЗЕП є методологічна складова. Ідеться про методологічну основу стратегічного оперування ЗЕП у зовнішньоекономічному просторі, розробку методологічного інструментарію.

Для формування стратегічних основ функціонування ЗЕП необхідні нові методологічні підходи, нові форми системної інтерпретації. Можна навести концептуальні методологічні побудови, прийнятні як методологічні основи для освоєння світового економічного простору, технології стратегічного оперування ЗЕП, прийняття стратегічних рішень довгострокового характеру.

3.3.1. Розвиток методологічного інструментарію

Методологічний апарат ЗЕП має стимулювати й санкціонувати створення умов для розвитку зовнішньоекономічної моделі співробітництва країни.

Загалом характер методологічного інструментарію ЗЕП фіксується, по-перше, реаліями зовнішньоекономічних зв'язків і світогос-подарської сфери загалом, по-друге, необхідністю врахування змін, що відбуваються. По-третє, розмах ЗЕП, її перетворення, їх масштабність позначаються на пошуках методологічних способів. Вони мають відповідати змінам, що відбуваються. Зміщення співробітництва з товарної у виробничу сферу потребує оновлення кон'юнк-турознавства, засобів і способів впливу, розвитку нової теоретичної ланки — стратегії ЗЕП, в основі якої лежать нові принципи та підходи.

Висока динаміка зовнішньоекономічних зв'язків і їх розмах потребують широкого використання системного аналізу при виробленні конструктивної ЗЕП. Водночас нові методологічні підходи мають бути підкріплені в організаційно-структурному плані, впливати на структуру новостворюваних суб'єктів зовнішньоекономічного спілкування тощо. Методологічний апарат, що нині реалізується, пройшов різні етапи становлення, має цільове призначення і "обслуговує" ЗЕП виходячи з прийнятої на певному етапі розвитку моделі зовнішньоекономічного співробітництва. Методологічні підходи ЗЕП розроблюються згідно з відповідною концепцією розвитку зовнішньоекономічних відносин (торгово-посередницькою, постачально-збутовою, відтворювальною) і відповідають конкретно поставленим завданням. Так, якщо в основу міжнародних відносин закладено торгову доктрину й відповідну їй зовнішньоторговельну політику, то й методологічний апарат ЗЕП матиме торговий відтінок, що пронизує весь пласт зовнішньоекономічного співробітництва, майже всі їх аспекти (методологію вивчення окремих товарних ринків, планування та статистичний облік експортно-імпортних операцій, підходи до оцінки ефективності, прогнозування, організаційно-управлінської сфери, світового ринку тощо).
З переходом до нової відтворювальної доктрини зовнішньоекономічного співробітництва з прийняттям нової концепції ЗЕП зовнішня торгівля має відображати, опосередковувати багатогранні аспекти розвитку зовнішньоекономічного співробітництва. Вони виходять на новий етап співробітництва — виробничо-інвестиційний: широкого розмаху набувають спеціалізація та кооперування. Нормою стає застосування різних форм багатостороннього й двостороннього виробничого та інвестиційного співробітництва, створюються умови для спільного підприємництва (у формі спільних підприємств, консорціумів, міжнародних комбінатів, науково-виробничих об'єднань, асоціацій тощо). До міжнародного співробітництва залучаються територіально-виробничі комплекси й регіони, поступово формується мережа особливих економічних зон тощо.

Відповідно до процесів поглиблення транснаціоналізації інтенсивно оформлюються нові угоди — компенсаційні генеральні підряди на будівництво об'єктів, товарообмінні операції, надання послуг майже в усіх сферах виробничої діяльності при налагодженні прямих зв'язків та організації спільних операцій тощо. Глибоких змін зазнає світовий ринок, відображуючи нові, надзвичайно складні зміни у світовій господарській сфері. Усе це виходить далеко за традиційні уявлення. Відбувається оперування новітніми товарними формами: товар-об'єктами, товар-програмами.

Зазначені фактори внесли значні корективи і в методологічні підходи до ЗЕП. Насамперед окреслилося співвідношення стратегії та кон'юнктури в ЗЕП. Справді, традиційні методи аналізу сфер зовнішньоекономічного співробітництва і світового ринку, його прогнозування не повністю розкривають картину зовнішньої економічної діяльності та міжнародних економічних відносин.

В окремих випадках трапляються грубі помилки. Звичайно, це не применшує і в майбутньому ролі торгових атрибутів ЗЕП, що пов'язані з обслуговуванням її торгового напрямку. їх кількість збільшуватиметься, оскільки зовнішньоторговельні операції традиційно мають велике значення в системі зовнішньоекономічного співробітництва, в національній економіці.

Не варто протиставляти один напрям іншому. У противному разі це загальмує пошук можливого включення країни в систему світо-господарських зв'язків і в новий міжнародний розподіл праці.

3.3.2. Системний аналіз ЗЕП

Концентрованим вираженням системного аналізу ЗЕП є класифікація — наочна інтерпретація (подання) явищ ЗЕП у формі класифікаційної мережі. Якісному аналізу явищ ЗЕП сприяє поєднання критеріїв і ознак. А виокремлення у класифікаційній мережі одного з цих станів дає змогу подати реально функціонуючу модель явищ ЗЕП на певному історичному проміжку часу або модель ЗЕП, яка є орієнтиром для її перетворень, а саме перегрупування критеріїв і ознак, а також фіксації їх нового поєднання. У загальному вигляді маємо таку блок-схему: методологічна спрямованість системного аналізу ЗЕП. її логіка:

• класифікація явищ ЗЕП;

• інтерпретація системи ЗЕП;

• опис (вибір форм і способів);

• методики.

Поданий у такому вигляді системний аналіз явищ ЗЕП не лише відкриває простір для якісного аналізу, а й дає змогу зробити наступний крок до аналітичного опису механізму взаємодії в моделі ЗЕП, до формування методик, методичних рекомендацій, положень щодо формування практичних завдань, їх вирішення на базі розроблених моделей тощо.