Главная Менеджмент Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЗРОСТАННЯ РЕЙТИНГУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Психологічні дослідження дають підстави стверджувати: імідж президента створюється не лише змістом його діяльності (що є, звичайно, фундаментом), але й адекватними пропагандистськими діями засобів масової комунікації, що супроводжують його дії. В сучасних умовах дійовим засобом впливу на специфіку бачення населенням свого президента є телебачення, в роботі якого, на жаль, треба відмітити значні недоліки. Тому психологічні рекомендації щодо умов зростання рейтингу президента доцільно розпочати саме з вимог до роботи телевізії.

1. По-перше, зовнішність президента має віддзеркалювати стан справ в його країні. Як відомо, сьогодні ми маємо кризу майже в усіх сферах життя, а телебачення показує завжди усміхненого, задоволеного життям президента. 3розуміло, що виконуючи зовнішню політичну діяльність, політик найвищого рівня має бути впевненим у собі і своїй країні. Але постійне демонстрування перед власним народом самовдоволеності та благополуччя при зубожінні його значної частини може викликати емоційний дисонанс. Тому перша психологічна вимога щодо виразу обличчя, міміки, жестів — у них має відчуватись стурбованість станом справ у країні. 3а цих умов відбудеться ідентифікація населення з президентом, а отже, він стане "ріднішим" для нас.

2. Друга психологічна вимога стосується телегенічності президента. 3овні він має нагадувати стандарт лідерів високорозвинених країн — а це переважно люди стрункі, рухливі, без зайвої поважності та надлишкової ваги. Отже, президент має відновити зовнішність "часів теледебатів з Драчем".

3. Виробився небажаний стереотип президента в очах населення як нерішучої людини. Поняття "довиважувався" є ходячою характеристикою діяльності президента. Тому відповіді на запитання кореспондентів мають бути чіткі, короткі, однозначні, без зайвих граматичних зворотів, що заважають зрозуміти зміст (звичайно, за винятком тих випадків, коли президент навмисно говорить так, щоб лишилась двозначність).

4. Негативно впливає також на імідж президента його манера (а точніше, манера всіх лідерів КПРС) говорити зверхньо, триматись так, наче всі навкруги — нерозумні діти. Зрозуміло, що позицію змінити важко, бо це пов'язане з підсвідомістю. Однак, не позбавившись цієї манери, президенту навряд чи можна буде позбавитись досить поширеного ставлення до нього як до комуністичного номенклатурника, що вчасно "перефарбувався".

5. 3 метою "демократизації" образу президента було б корисно систематично (1—2 рази на місяць) робити теледебати, на які були б запрошені представники найбільш відомих політичних груп, представники Думи, депутати Верховної Ради, а іноді й сам президент.

6. Необхідно започаткувати систематичні виступи президента по телебаченню перед народом з конкретним, стислим аналізом стану справ на Україні та власним баченням шляхів його поліпшення.

7. Радіо- та телекоментарі діяльності президента мають віддзеркалювати сучасну плюралістичну тенденцію з розвитку засобів масової інформації. Помилковою є тенденція однобічно висвітлювати лише позитивні моменти, блокуючи критичні оцінки, приховуючи всі недоліки. Це породжує у людей негативізм у сприйманні, оскільки актуалізує "синдром брежнєвщини".

8. Зважаючи на те, що у людей існує недовіра до офіційних засобів інформації, радіотелепропаганда має бути доповнена спеціально організованою системою поширення неофіційної пропаганди (так звані чутки, анекдоти тощо).

Довідка: МАКСИМОВА Н. Ю.,кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник НДІ психології України

Г. К. СЕРЕДА, доктор психологічних наук, професор, завкафедрою психології Харківського держуніверситету

У розмові як негативне відзначив прояви жорсткості і злості, що не відповідає українському національному характерові, — "народ є добрим".

Вважав, що президенту потрібно більше висувати на перші ролі своїх радників. У нього склалося враження, що президент вважав своїх радників людьми з другого ряду, хоча "короля створює оточення".

Він також запропонував створити психологічну службу президента для роботи над іміджем Уряду і влади взагалі.

Риси характеру іміджу, які, на його думку, треба просувати через засоби масової інформації: доброта, лояльність, м'якість, мудрість.

Крім того, при інтерв'ю він порадив президентові сидіти не за робочим столом, а на дивані або на стільці навпроти співрозмовника (журналіста).

Це дає змогу зняти, як він висловився, "бюрократичний бар'єр".

Наш коментар: Як можна побачити з наведених вище аналітичних довідок, команда Л. М. Кравчука мала доволі неупереджені матеріали для удосконалення іміджу президента.

На жаль, на апаратному рівні ці рекомендації були заблоковані, і це теж було однією з причин його програшу на дострокових виборах 1994 року, на які він був змушений піти під тиском донецьких страйків та ситуації у парламенті.