Главная Экономика Книги Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

1.3. Основні Угоди системи СОТ

Світова організація торгівлі є одночасно і організацією, і комплексом міжнародних правових документів, своєрідним багатоаспектним багатостороннім торговельним договором, що визначає права і обов’язки урядів країн-членів в сфері міжнародної торгівлі та формування національних торгових політик.

Країни-члени СОТ взаємодіють в межах недискримінаційної системи, де кожна країна отримує гарантії справедливого і прогнозованого ставлення до її експорту на ринках інших країн, зобов’язуючись при цьому забезпечувати такі ж умови для імпорту на свій внутрішній ринок. Основні правила і принципи СОТ містяться в багатосторонніх торговельних угодах, які розповсюджуються на торгівлю товарами і послугами, а також торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, розв’язання торговельних суперечок та механізм огляду торговельної політики. Угоди СОТ були ратифіковані парламентами всіх країн-учасниць.

Структурно документами системи СОТ є:

• Заключний акт, який утілює результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів;
• Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі (Угода СОТ);
• Декларації Рішення міністрів та заяви;
• Домовленість про зобов’язання у сфері фінансових послуг.

Хоча з юридичної точки зору останні три документа “утворюють невід’ємну частину... Заключного акту”, який втілює результати переговорів Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів. [ с.2] Дуже часто документи СОТ поділяють за їх основним змістом на дві частини: угода і домовленості щодо доступу до ринків та документа, що регулюють інституціональні питання (Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок; Механізм огляду торговельної політики тощо).

Без перебільшень можна сказати, що Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі є основним документом СОТ, який не тільки засновує і визначає механізм функціонування організації, а і містить систему Угод СОТ, які викладені в Додатках, як невід’ємної частини цієї угоди. Марракеська угода має 4 додатки:

Додаток 1:

Додаток 1А - Багатосторонні угоди з торгівлі товарами (табл. 3).

Додаток 1В: Генеральна угода про торгівлю послугами (визначає основи режиму торгівлі послугами, права і обов’язки членів СОТ в цій сфері);

Додаток 1C: Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (визначає права і обов’язки членів СОТ в сфері захисту інтелектуальної власності);

Додаток 2: Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок (встановлює умови і процедури розв’язання суперечок між членами СОТ у зв’язку з виконанням ними зобов’язань з усіх угод СОТ);

Додаток 3: Механізм по огляду торговельної політики (визначає умови і загальні параметри оглядів торговельної політики членів СОТ);

Додаток 4: Багатосторонні торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників (необов’язкові для участі всіх членів СОТ багатосторонні торговельні угоди):

• Угода про торгівлю авіатехнікою;
• Угода про державні закупки;

Міжнародна угода про торгівлю молочними продуктами та Міжнародна угода про торгівлю яловичиною припинили своє існування наприкінці 1997 р..

Таблиця 3

Багатосторонні угоди з торгівлі товарами

Ключові правила торгівлі товарами були вперше сформульовані в Генеральній годі з тарифів і торгівлі 1947 року. З 1947 до 1994 року ГАТТ являв собою форум для проведення переговорів зі зниження ставок мита і інших торговельних бар’єрів. В результаті цього, а також внаслідок багатосторонніх переговорів Уругвайського раунду (1986-1994 pp.) основні правила торгівлі товарами були розширені, а ГАТТ була доповнена новими угодами. Так, були створені нові правила торгівлі послугами, укладена угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, досягнута домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок, розроблений і узгоджений механізм по огляду торговельної політики. ГАТТ в новій редакції 1994 року є основним сводом правил СОТ з торгівлі товарами. Його доповнюють угоди по специфічних секторах, таких як сільське господарство, текстиль та одяг, а також окремі напрями міжнародної торгівлі (стандарти, державні закупки, правила визначення походження, субсидії і компенсаційні заходи, захисні заходи, заходи проти демпінгу тощо).

Принципи більш вільного експорту і імпорту послуг, незалежно від типу їх поставки, чи то транскордонна торгівля, споживання послуг за кордоном, комерційна присутність або присутність фізичних осіб, були вперше документально закріплені в Генеральній угоді про торгівлю послугами (ГАТС). Внаслідок специфіки торгівлі послугами режим найбільшого сприяння і національний режим застосовуються з певними виключеннями, які є індивідуальними для кожної країни-члена. Скасування кількісних обмежень також має вибірковий характер і є результатом торговельних переговорів. Члени СОТ приймають на себе індивідуальні зобов’язання в рамках ГАТС, що містяться в їх графіках (розкладах) в яких зазначається, які із секторів послуг і в якій мірі вони готові відкрити для доступу іноземних фірм.

Угода СОТ з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності являє собою сукупність правил з торгівлі та інвестицій в ідеї і творчу діяльність, в яких встановлюється, як інтелектуальна власність повинна бути захищена в процесі здійснення торговельних операцій. В поняття “інтелектуальна власність” входять авторське право та суміжні права, товарні знаки, географічні зазначення в назвах товарів, промислові зразки, патенти, топографії інтегральних мікросхем, нерозголошувана інформація (наприклад, торговельні секрети).

Угода про правила і процедури врегулювання суперечок передбачає створення системи за допомогою якої країни могли б врегулювати суперечливі питання під час консультацій. Якщо це не вдається, то вони можуть використовувати чітко визначену поетапну процедуру, яка передбачає можливість вирішення проблемних питань групою експертів. Крім того, надається право подавати апеляцію на прийняті рішення з відповідним правовим обгрунтуванням своєї позиції щодо цього питання. Про зростаючу довіру до даної системи свідчить статистика: з часу введення в дію Угоди (1995 р.) було розглянуто стільки ж торговельних суперечок (майже 300), скільки за всю історію існування ГАТТ (1947-1994 pp.).

Метою Механізму огляду торговельної політики є забезпечення покращення дотримання всіма країнами-членами СОТ правил, норм та зобов’язань, взятих за Багатосторонніми угодами про торгівлю. Крім того, механізм огляду дає можливість регулярного колективного визначення суті і проведення оцінки всіх аспектів торговельної політики та практики окремих урядів та їх впливу на функціонування багатосторонньої торговельної системи. З 1995 р. було здійснено огляд торговельної політики 85 країн-членів організації, включаючи ЄС.