Главная Менеджмент Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

Додаток 5.2.4 Політика і ми

ПОЛІТИКА І МИ

Громадська думка

Як ви пам'ятаєте, 12.11.91 року "Вечірній Київ" і Центр політичної психології та комунікації Київської спілки викладачів вищої школи й учених опублікували анкету, присвячену майбутньому українському референдумові та виборам Президента України. У відповідь редакція одержала більш як 5 тисяч листів, з результатами опрацювання яких ми й знайомимо наших читачів.

Що не кажіть, а трирічний досвід співробітництва з "Вечіркою" дався взнаки. Нам удалося відпрацювати унікальну в своєму роді методику адаптації пресового респондентського масиву до реальної громадської думки киян. Докладніше із специфікою нашої соціологічної "кухні" можна буде ознайомитися в одному з номерів журналу "Філософська і соціологічна думка" наступного року, а зараз наведемо соціально-демографічні дані опитуваних.

Серед них ЗА СТАТТЮ: чоловіків — 51,14 відсотка, жінок — 48,86 (зауважимо, що в житті, навпаки, жінок серед виборців дещо більше).

ЗА ВІКОМ: до 19 років — 4,97 відсотка, від 20 до 29 років — 11,8, від 30 до 39 років — 20,08, від 40 до 49 — 19,46, від 50 до 59 — 20,91, від 60 і старші — 22,36 (при 0,41 відсотка таких, що не зазначили свій вік).

ЗА НАЦІОНАЛЬНІСТЮ: українців — 73,5 відсотка, росіян — 19,88, поляків — 0,41, євреїв — 3,31, представників інших національностей — 1,66 (не відповіли — 1,24).

ЗА РІВНЕМ ОСВІТИ: мають вищу і незакінчену вищу — 62,94 відсотка (у житті, звичайно, їх менше), середню спеціальну — 20,91, середню —11,59, неповну середню освіту — 2,9 (1,66 відсотка не відповіли на це питання).

ЗА СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНИМ СТАТУСОМ: робітників — 16,98 відсотка, службовців без спеціальної освіти — 3,31, ІТП — 26,92, представників гуманітарної інтелігенції — 14,08, студентів та учнів — 5,38, військовослужбовців — 3,73, бізнесменів — 1,04, пенсіонерів і домогосподарок — 16,77, викладачів вищої школи і науковців — 8,28, інших — 2,9 (не відповіли 0,62 відсотка опитаних).

Деяких, мабуть, зацікавить ідеологічна і політична спрямованість опитаних читачів. Поспішаємо задовольнити цілком законний інтерес. Як відомо, 17 березня 1991 року, відповідаючи на запитання референдуму СРСР чи бути Союзові, кияни проголосували так: "так" — 44,6 відсотка, "ні" — 52,9 відсотка, визнано недійсними — 2,5 відсотка бюлетенів.

А тепер порівняйте, як тоді проголосували наші респонденти: "так" — 41,75 відсотка, "ні" — 50,31. Відчуваєте, у чому тут річ? Правильно. Це дає нам право стверджувати, що результати цього опитування можуть вважатися цілком репрезентативними.

кияни — за незалежність!

Отже, якби Всеукраїнський референдум проводився 12 листопада 1991 року, кияни сказали б "так" незалежній Україні в 83,02 процента випадків, (проти — 14,49, ще не вирішили на цей момент — 2,48).

Показово, що розбіжностей у поглядах чоловіків і жінок практично не виявлено.

Аналізуючи вік тих, хто сказав би "так", зазначимо, що найменший відсоток — серед тих, кому більше 60 років, 76,85. Решта, як кажуть, з ряду майже не випадає.

Серед українців висловилися за незалежність 84,51 відсотка, серед росіян — 78,13. А найбільшими "самостійниками" виявилися кияни єврейської національності — 93,75 відсотка!

Дуже показово, що кількість прихильників незалежної України зростає із зниженням рівня освіти: від 80,26 відсотка респондентів з вузівськими дипломами до 92,86 тих, хто має середню і неповну середню освіту.

Серед тих, хто висловився на підтримку Акта проголошення незалежності України, 95,12 відсотка робітників, 81,25 — службовців без спеціальної освіти, 84,62 — ІТП, 72,06 — гуманітаріїв. 88,46 — студентів та учнів, 83,33 — військовослужбовців, 80,25 — пенсіонерів і домогосподарок, 75 — вузівських викладачів і науковців, 80 — представників ділових кіл.

Серед тих, хто виступає проти незалежності, найбільше викладачів вищої школи і науковців — 25 відсотків (від загальної кількості цієї категорії респондентів), гуманітаріїв — 23,53, військовослужбовців — 16,67, пенсіонерів і домогосподарок — 16,5.

Цікаво, що серед тих, хто не визначився із своєю позицією, найбільше службовців без спеціальної освіти — 12,5 відсотка. У решти категорій цифри "танцюють" навколо контрольних показників за вибіркою.

дружба, але без центру...

Всупереч провокаційним висловлюванням деяких політичних діячів колишнього СРСР, які віджили своє і стверджують, що, мовляв, народові України "нав'язують ізоляціоністські ідеї", за повний розрив із суб'єктами колишнього Радянського Союзу висловилися лише 1,86 відсотка респондентів (1,21 — чоловіки і 2,54 — жінки).

Прибічників політичного союзу, який, по суті означав би реанімацію старих тоталітарних структур, виявилося 10,97 відсотка (переважно це люди після сорока років і особливо — понад 60 — 18,52 відсотка). Вдвічі більше респондентів — 22,77 відсотка — є прихильниками підписання документа про економічний союз (здебільшого, це люди від 40 років і старші).

А більшість опитаних — 60,66 відсотка — висловилися на підтримку політики встановлення двосторонніх і багатосторонніх договорів між республіками.

Прибічниками двосторонніх угод є 79,17 відсотка респондентів до 19

років, 43,86 — 20—29 років, 46,39 — 30—39 років, 29,79 — 40—49 років, 30,69 — 50—59 років і 29,63 — понад 60 років. В цілому за політику двосторонніх зв'язків висловилися 37,68 відсотка від загальної кількості тих, хто взяв участь в опитуванні.
Багатосторонні угоди підтримують 22,98 відсотка респондентів, менше за всіх — особи старші 60-ти — 15,74 відсотка від загальної кількості опитаних цієї категорії виборців.

Що ж до національності киян, то тут окреслилася така картина. Якщо з політичним союзом практично все ясно: він має підтримку лише 10,42 українців і 12,5 відсотка росіян, то з економічним союзом набагато складніше. За таку форму зв'язків висловилися 19,15 відсотка українців і 34,38 відсотка росіян (при 22,77 відсотка середніх). Зовсім протилежна картина спостерігається серед прихильників укладення двосторонніх угод (41,13 відсотка українців і 27,08 відсотка росіян при 37,68 відсотка середньостатистичних). По багатосторонніх угодах розбіжностей майже немає.

Поміж прихильниками політичного союзу колишніх республік СРСР найбільше представників ІТП (24,53 відсотка), гуманітарної інтелігенції (22,64), пенсіонерів і домогосподарок (18,87), викладачів вищої школи та науковців (13,21). Цілком зрозуміло, що саме ці категорії респондентів і голосуватимуть переважно проти незалежності України.

україна і росія після розлучення (спроба прогнозу)

Судячи з даних нашого (і не тільки нашого) опитування, з результатами Всеукраїнського референдуму 1 грудня все ясно — поїзд незалежності вже не зупинити.

Водночас дедалі більшої актуальності набувають питання взаємин з республіками колишнього Союзу і насамперед із Росією. Про те, що думають з цього приводу наші виборці, можна дізнатися з таблиці.

Що тут можна сказати? Насамперед те, що погляди росіян і українців все ж таки істотно розрізняються.

Українці після відомих заяв великодержавних російських націонал-демократів про кордони і можливий обмін ядерними ударами значно менше вірять в альтруїзм нових охоронців імперії з Білого дому. Росіяни-українці, мабуть, більшою мірою живуть бажаними уявленнями про східнослов'янську солідарність. Наші росіяни, звичайно ж, позбавлені великодержавних, шовіністичних нахилів. Вони живуть тут сотні років, як і інші нації і народності. Це наша спільна земля, земля України, і ділити тут нема чого.

Валерій БЕБИК, кандидат психологічних наук, консультант Київоблради

Олександр КИРИЧУК, професор КДУ, доктор педагогічних наук

Микола КОРНЄВ, доцент КДУ, кандидат філософських наук