Главная Финансы Книги Фінансова статистика - Шустіков А.А.

Фінансова статистика - Шустіков А.А.

9. СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ

9.1. Цілі та методи статистичного аналізу фінансового стану підприємств

Метою статистичного аналізу фінансового стану підприємств є складання невеликої кількості основних показників, які об’єктивно і повно характеризують фінансовий стан підприємства, його прибутки та збитки, зміни в структурі активів і пасивів, розрахунків з дебіторами і кредиторами і за допомогою їх оцінювання фінансового стану підприємства як у поточному періоді, так і на перспективу.

Якість цього аналізу залежить від інформації, яку отримано з бухгалтерської та фінансової звітності підприємства.

Цілі фінансового аналізу такі:

1. Поточна оцінка фінансового стану підприємства.

2. Аналіз динаміки фінансового стану підприємства минулих років.

3. Порівняння фінансового стану підприємства з нормативним (середнім по галузі).

4. Прогнозування фінансового стану.

Існує кілька методів аналізу фінансової звітності. Найпоширеніші з них шість основних методів:

1. Горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції фінансової звітності з попереднім періодом. Таке зіставлення можна здійснювати за допомогою показників динаміки: абсолютного приросту, темпу зростання, темпу приросту і абсолютного значення 1 % приросту.

2. Вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури позицій балансу. Для цього використовуються відносні величини структури, які характеризують склад, структуру бухгалтерського балансу. Ці величини визначаються відношенням розмірів складових бухгалтерського балансу до загального підсумку як по активах, так і пасивах.

3. Трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення основної тенденції динаміки показника за допомогою побудови трендового рівняння. Трендове рівняння дає можливість визначення значень показника в майбутньому, тобто зробити прогнозний аналіз.

4. Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок співвідношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників.

5. Порівняльний (просторовий) аналіз — порівняння фінансових показників підприємства з аналогічними показниками інших підприємств, середніми значеннями цих показників по відповідних галузях, нормативними значеннями.

6. Факторний аналіз — аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою індексного аналізу і методів кореляційно-регресивного аналізу.

Аналіз господарської діяльності підприємства складається з двох напрямів аналізу: фінансового та управлінського (рис. 9.1), що пов’язано з розподілом системи бухгалтерського обліку на підприємстві на фінансовий та управлінський облік.

Рис. 9.1. Схема аналізу господарської діяльності

Зовнішній фінансовий аналіз — фінансовий аналіз, який базується лише на даних бухгалтерської звітності і здійснюється за межами підприємства. Цей аналіз здійснюють власники підприємства, державні контролюючі органи або інші заінтересовані особи.

Зовнішній фінансовий аналіз має свої особливості:

• максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства;
• наявність типових методик аналізу, стандартів обліку та звітності;
• чисельність суб’єктів аналізу, користувачів інформації про діяльність підприємства;
• обмеженість завдань аналізу;
• різноманітність цілей та інтересів суб’єктів аналізу;
• орієнтація аналізу лише на публічну, зовнішню звітність підприємства.

Зовнішній фінансовий аналіз складається з таких напрямів:

• аналіз абсолютних показників прибутку;
• аналіз відносних показників рентабельності;
• аналіз фінансового стану, ринкової сталості, ліквідності балансу підприємства, платоспроможності підприємства;
• аналіз ефективності використання позичкового капіталу;
• рейтингова оцінка підприємства.

Внутрігосподарський фінансовий аналіз використовується для оптимізації управління підприємством.

Особливостями управлінського аналізу є:

• орієнтація результатів аналізу на своє керівництво;
• використання всіх джерел інформації для аналізу;
• відсутність регламентації аналізу з боку державних органів;
• комплексність аналізу, вивчення всіх аспектів діяльності підприємства;
• інтеграція обліку, аналізу, прогнозування й прийняття рішень;
• максимальна конфіденціальність результатів аналізу для збереження комерційної таємниці.

Отже, оцінка фінансового стану підприємства складається з таких етапів:

• загальна оцінка фінансового стану та його зміни за звітний період;
• аналіз фінансової стійкості підприємства;
• аналіз ліквідності підприємства;
• аналіз взаємозв’язку прибутку капіталу і потоку грошових коштів;
• аналіз інвестиційної привабливості підприємства;
• аналіз ділової активності та платоспроможності підприємства.

В умовах ринкової економіки, коли розвиток підприємств та установ здійснюється в основному за рахунок власних коштів, важливе значення має сталий фінансовий стан, який характеризується системою показників. Ця система містить чотири групи показників: ліквідності, обіговості активів, залучених коштів, прибутковості.

• перша група — показники прибутку та рентабельності;
• друга група — коефіцієнти обіговості активів (обіговість усіх активів основних коштів, дебіторських рахунків, коштів у розрахунках і записів);
• третя група — ступінь покриття фіксованих платежів; визначається як відношення балансового прибутку до суми фіксованих платежів;
• четверта група — показники ліквідності: коефіцієнт ліквідності, який розраховується як відношення швидкореалізованих активів (грошові кошти, відвантажені товари, дебіторська заборгованість) до короткострокових зобов’язань (короткострокові позички, заборгованість працівникам по зарплаті і соціальних виплатах, кредиторська заборгованість); коефіцієнт покриття, який розраховується як відношення всіх ліквідних активів до короткострокових зобов’язань.