Главная Прочие дисциплины Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.

Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.

Регламентовані перерви на відпочинок (макропаузи) ... Руховий апарат

Регламентовані перерви на відпочинок (макропаузи) — перерви за рахунок робочого часу, які встановлюються у певні відрізки зміни і передбачають припинення роботи або підміну працівника.

Резерви організму— здатність посилювати свою діяльність порівняно зі станом відносного спокою.

Режим праці і відпочинку — загальна тривалість трудової діяльності протягом доби, тижня, місяця, року; співвідношення і чергування періодів роботи і відпочинку.

Рефлекс — реакція організму у відповідь на подразники зовнішнього або внутрішнього середовища, яка відбувається з обов’яз­ковою участю центральної нервової системи.

Рефлекторна дуга — шлях, яким за допомогою основних фізіологічних процесів здійснюється рефлекс.

Рефлекторне кільце — сукупність нервових шляхів — рефлекторної дуги та шляхів отримання зворотної інформації про ефективність відповідної реакції.

Рецептор — нервово-фізіологічний апарат, який сприймає подразнення із зовнішнього або внутрішнього середовища і перетворює його на нервовий імпульс.

Робоча поза— основне положення тіла працівника у просторі в процесі праці.

Робоче місце — оснащена необхідними технологічними засобами зона, в якій відбувається трудова діяльність одного працівника або групи працівників, які виконують одну роботу або операцію.

Робочий динамічний стереотип— стійка і злагоджена система умовних рефлексів, яка утворюється внаслідок багаторазового повторення умовних подразників в установленій послідовності і через певні проміжки часу.

Робочий ритм — закономірне чергування в часі окремих рухів або дій та пауз між ними.

Робочий темп — кількість робочих рухів за одиницю часу.

Рухова одиниця— функціональний елемент рухового апарату, що складається з мотонейрона, аксона та іннервованих м’язових волокон.

Руховий апарат— сукупність тканин і органів, які забезпечують переміщення людини у просторі та її активні дії, спрямовані на предмети зовнішнього світу.

Самоосвіта ... Стрес

Самоосвіта — постійний потяг до розширення знань; вміння самостійно набувати знання і застосовувати їх у практичній діяльності.

Самооцінка — оцінка особистістю своїх можливостей, якостей, успіхів у діяльності.

Саморегуляція — повернення фізіологічних величин, які змінюються в процесі діяльності, до вихідного рівня або в певні рамки.

Самосвідомість — система психічних процесів людини, пов’язана з самопізнанням і формуванням поняття власного «Я» як суб’єкта, що відрізняється від інших суб’єктів, переживанням власного ставлення до себе, регулюванням власної поведінки.

Свідомість — вища, інтегруюча форма психіки, результат суспільно-історичних умов формування людини у трудовій діяльності, при постійному спілкуванні з іншими людьми; особлива форма психічної діяльності, орієнтована на відображення і перетворення дійсності.

Система «людина — техніка» — система, що включає людину-оператора (групу операторів) і сукупність технічних засобів, за допомогою яких здійснюється трудова діяльність.

Сонливість — стан, при якому переважає в корі головного мозку розлите гальмування.

Соціально-психологічна адаптація — входження працівника в мікросередовище на основі ділових і неформальних стосунків, прийняття соціальних норм і цінностей організації.

Спеціальність — конкретний вид трудової діяльності, який систематично виконується спеціалістом в руслі певної професії і дає йому засоби до існування.

Спілкування — багатоплановий процес розвитку контактів між людьми, зумовлений потребами спільної діяльності.

Сприймання (перцепція) — процес формування образів предметів і явищ на основі інформації, яка надходить через органи чуття.

Стан пониженої психічної активності— послаблення психічних функцій, сповільнення швидкості процесів сприймання та рухових реакцій, що призводить до втрати пильності, погіршення контролю і самоконтролю.

Статична робота— напруження м’язів без зміни їхньої довжини і без активного переміщення у просторі рухових ланок.

Стрес — надмірне психологічне і фізіологічне напруження, викликане сильним несприятливим впливом того чи іншого фактора.