Главная Прочие дисциплины Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.

Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.

Органи керування та принципи їх компонування

Управлінські дії оператор виконує за допомогою органів керування, здійснюючи відповідні рухи. Органи керування у вигляді важелів, ручок, маховиків, тумблерів, кнопок і т. п. формують моторне поле на робочому місці оператора. Моторні дії пов’язані з виконанням оператором таких завдань:

• увімкнення, вимкнення і перемикання;
• послідовне виконання рухів для здійснення операцій кодування і передачі інформації;
• маніпулювання з органами керування для настроювання апаратури і точного встановлення керованого об’єкта;
• операції стеження за рухомим об’єктом.

Рухи оператора характеризуються швидкістю, темпом, силою, точністю. Встановлено, що максимальний темп кругових рухів становить 4,0…4,8 с–1; ударних рухів — від 5 до 14 ударів/с. При збільшенні зусиль темп зменшується. До просторових характеристик рухів оператора відносяться розміри моторного поля (зони досягання) і траєкторії рухів. Розміри моторного поля для оператора визначаються довжиною витягнутої руки. В моторному полі розрізняють три зони — максимального, допустимого і оптимального досягання. У зонах оптимального і допустимого досягання можливі найбільш точні і швидкі рухи. У зоні максимального досягання точність і швидкість рухів зменшуються, а втома наступає швидше.

Залежно від зусиль і точності рухів у зонах допустимого і оптимального досягання існують певні раціональні рівні. Важелі, які для переміщення вимагають великих зусиль, необхідно розміщувати на нижніх рівнях оптимальної зони. Силові характеристики рухів повинні враховуватися при виборі протидії органів керування.

Органи керування використовуються:

• для введення командної інформації;
• установлення необхідних режимів роботи апаратури;
• регулювання різних параметрів;
• виклику інформації з метою контролю.
• Залежно від призначення і характеру використання органи керування поділяються на:
• оперативні (основні), які використовуються постійно;
• використовувані періодично (для увімкнення, вимкнення або контролю);
• використовувані епізодично (для настроювання, регулювання).

Розміщення органів керування здійснюється з врахуванням принципу економії рухів. Це означає, що кількість і траєкторії рухів необхідно звести до мінімуму, а самі рухи повинні бути ритмічними.

Оперативні, тобто найбільш важливі і часто використовувані органи керування, необхідно розміщувати в межах оптимальної зони досягання. Допоміжні органи керування можуть знаходитися в межах допустимої і навіть максимальної зон досягання. Епізодично використовувані органи керування можна розміщувати і за межами зон досягання або сховати під лицевою чи боковою панеллю пульта управління.

Органи керування повинні мати достатню протидію, щоб уникнути випадкового їх включення під вагою руки чи ноги.

Ручне керування більш доцільне тоді, коли необхідна висока точність і швидкість установки органа керування в певне положення і не потрібно тривалий час прикладати великі зусилля. Ніжне керування застосовується для розвантаження рук і економії часу при великій кількості органів керування, невеликій точності регулювання і значних м’язових зусиллях.

Коефіцієнт зручності виконання рухів:

де Тзр.з — час виконання операцій у найбільш зручній зоні; Тз — загальний час виконання операцій в робочій зоні.

Для зони оптимального досягання Кзр = 1;

для зони допустимого досягання Кзр = 0,9;

для зони максимального досягання Кзр = 0,3…0,6.

Розміщення засобів відображення інформації і органів керування на робочому місці оператора здійснюється з додержанням таких принципів:

• функціональності — інформаційні пристрої і органи керування, які виконують однакові функції, розміщуються недалеко один від одного;
• важливості — найбільш важливі інформаційні пристрої і органи керування розміщуються в місцях, найбільш зручних для спостереження і обслуговування;
• черговості — інформаційні пристрої і органи керування розміщуються в тій послідовності, в якій вони використовуються;
• частоти використання — інформаційні пристрої і органи керування розміщуються з врахуванням частоти їх використання.

Правильне компонування засобів відображення інформації і органів керування підвищує ефективність і надійність роботи оператора.

Контрольні запитання

1. Які особливості характерні для операторської діяльності?

2. Що таке система «людина—машина» та яке місце в ній посідає людина?

3. Назвіть основні режими роботи системи та етапи в діяльності оператора.

4. Якими показниками характеризується ефективність роботи оператора?

5. Дайте фізіологічну оцінку операторської праці.

6. Що є предметом інженерної психології та ергономіки?

7. Обгрунтуйте ергономічні вимоги до проектування системи «людина—техніка—середовище» та показники її оптимальності.

8. Які вимоги ставляться до організації сенсорного поля на робочому місці оператора?

9. Обгрунтуйте можливі заходи оптимізації інформаційних потоків.

10. Проаналізуйте функції органів керування та вимоги до їх розміщення на робочому місці оператора.