Главная Прочие дисциплины Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.

Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.

7.5. Заходи щодо підвищення працездатності працівників

Практичне значення заходів щодо підвищення працездатності випливає із закономірностей її динаміки і зводиться ось до чого:

• збільшення фази стійкого стану у фонді робочого часу;
• прискорення процесу впрацювання;
• віддалення фази розвитку втоми;
• забезпечення високої продуктивності праці за нормальних фізіологічних затрат.

Комплекс заходів щодо підвищення і збереження працездатності працівників на оптимальному рівні реалізується на техніко-організаційному, соціально-економічному, санітарно-гігієнічному, медико-біологічному, психологічному напрямках.

Могутнім фактором високої працездатності і продуктивності праці є оптимізація трудових навантажень на основі механізації і автоматизації виробничих процесів, удосконалення технології, скорочення і ліквідації важкої ручної праці. Доведено, що при правильній організації праці на легких роботах спостерігається найбільша тривалість фази стійкого стану, а на важких роботах вона нетривала.

Високий рівень працездатності безпосередньо залежить від умов праці, оскільки поліпшення їх супроводжується зменшенням енергетичних затрат організму на подолання несприятливого впливу факторів виробничого середовища.

Важливим напрямком підвищення працездатності працюючих є ритмізація трудових процесів, оптимізація темпу роботи, а також раціоналізація трудових рухів на фізіологічній основі, що сприяє формуванню і закріпленню робочих динамічних стереотипів, а отже зменшенню м’язових і вольових зусиль. Ритміч-на робота підвищує функціональні можливості організму, сприяє його тренованості і забезпечує економізацію енергетичних затрат.

Економізація функціональних затрат досягається завдяки стійкій домінанті і автоматизму дій, що виключає зайві рухи, розсіювання уваги тощо.

Особливе значення для підтримання працездатності працівників на високому рівні має раціональний режим праці і відпочинку.

Дослідження показують, що впровадження раціонального режиму праці і відпочинку на підприємствах забезпечує підвищення продуктивності праці на 8—10 %, сприяє поліпшенню фізіологічного стану працівників (зменшується частота пульсу в процесі роботи, підвищується м’язова витривалість в кінці зміни, покращується координація рухів).

Високій працездатності працівників сприяє і раціоналізація робочих місць на основі врахування антропометричних, біомеханічних і психофізіологічних вимог, що зумовлює раціональну робочу позу, зменшення статичних навантажень, оптимізацію робочої зони та інформаційних потоків.

Висока працездатність забезпечується за рахунок використання факторів естетичного впливу на працюючих. Такими факторами є колір, світло, музика. Особливо слід підкреслити значення функціональної музики, яка впливає на емоційну сферу людини, підвищує збудливість і лабільність центральної нервової системи. На початку роботи вона прискорює процес впрацювання, а в кінці робочого дня зменшує суб’єктивне відчуття стомленості.

Вплив функціональної музики посилюється, якщо вона поєднується з фізичними вправами. Останні підвищують лабільність органів, які безпосередньо беруть участь у виконанні роботи, активізують роботу органів дихання і кровообігу.

Особливе значення в підвищенні працездатності працівників має створення сприятливого соціально-психологічного клімату в організації, високий рівень мотивації праці, ефективна система стимулювання результатів діяльності, рівень життя в цілому і охорона здоров’я населення.

Ефективність заходів, спрямованих на підвищення працездатності працівників, можна оцінити приростом продуктивності праці, який досягається за рахунок збільшення фази стійкого стану в загальній тривалості робочої зміни:

де Р, Р1 — питома вага (у відсотках) тривалості фази стійкого стану в загальному фонді робочого часу відповідно до і після впровадження заходів, частки одиниці.

Приріст продуктивності праці (у відсотках) за рахунок збільшення тривалості фази стійкого стану працівника можна обчислити також за формулою:

де — тривалість фази стійкого стану до впровадження заходів, год;

— тривалість фази зниженої працездатності до впровадження заходів, год;

— тривалість фази стійкого стану після впровадження заходів, год;

— тривалість фази зниженої працездатності після впровадження заходів, год;

, — середній годинний виробіток в період відповідно фази стійкого стану та зниженої працездатності, одиниць.

На підприємствах бажано домагатися, щоб питома вага фази стійкого стану становила в першій половині зміни не менш як 75 %, а в другій — 65 % робочого часу.

Контрольні запитання

1. Що таке працездатність і які фактори впливають на її рівень?

2. Дайте оцінку різних визначень працездатності.

3. Що таке межа працездатності і чим вона зумовлена?

4. Які функціональні стани формуються в організмі працівника? Які їх характеристики?

5. Які функціональні системи активізуються в процесі праці та в яких співвідношеннях вони знаходяться?

6. Що таке ефект Сєченова?

7. Які показники використовуються для оцінки працездатності?

8. Які методи застосовуються для вивчення динаміки працездатності?

9. Для чого необхідна стандартизація показників динаміки працездатності і як вона проводиться?

10. У чому полягає суть методу непараметричної статистики при визначенні інтегрального показника працездатності?

11. Охарактеризуйте основні фази динаміки працездатності.

12. Які бувають типи динаміки працездатності і чим вони зумовлені?

13. Як змінюється працездатність протягом доби і як використовується ця закономірність при організації праці?

14. Обгрунтуйте систему заходів, спрямованих на підтримання високого рівня працездатності працівників на виробництві.