Главная Прочие дисциплины Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.

Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.

Методи вивчення уваги

В процесі праці всі властивості уваги зазнають динамічних змін і досить адекватно відбивають рівень працездатності працівника. Тому дослідження показників уваги протягом робочого дня необхідне для оцінки динаміки працездатності працівників у конкретних виробничих умовах.

Рівень стійкості та концентрації уваги вивчається методом «переплутаних ліній». На бланку з зображенням 25 переплутаних ліній необхідно простежити хід кожної лінії і в кінцевій її точці поставити той самий номер, який стоїть на початку. На виконання завдання дається 7 хв. Оцінка роботи здійснюється в балах від 1 до 9 (1 бал відповідає 7 правильно відстеженим лініям, 9 балів — 25 лініям). У виробничих умовах можна обмежити час виконання завдання 2 хв, а оцінку здійснювати за трибальною системою: п’ять правильно відстежених ліній — відмінно, чотири — добре, три — задовільно.

Обсяг уваги вивчається методом «відшукування чисел». Працівник повинен переглянути бланк-таблицю з числами від 1 до 40, розміщеними у 25 клітках у довільному порядку, і записати у зростаючому порядку відсутні на бланку 15 чисел (рис. 5.4).

Робота виконується протягом 1,5 хв. Враховуються продуктивність (правильно знайдені числа за цей час) і якість роботи (помилками є пропуск числа та неправильно записане число) як відношення правильно записаних чисел до 15. Застосовуються також бланки-таблиці з числами від 1 до 70 у 49 клітках. Тривалість роботи становить 4 хв.

Простішим є метод Шульте — відшукування чисел у зростаючому порядку від 1 до 25 по таблиці, в якій вони розміщені довільно (рис. 5.5). Якщо працівник справляється з завданням за 30 с, то в нього великий обсяг уваги, від 30 до 44 с — середній, за 45 с і більше — обсяг уваги дуже малий.

Для вивчення стійкості, розподілу і переключення уваги використовуються різноманітні коректурні буквені таблиці — Анфімова, Коновалова, Іванова-Смоленського (додатки 1, 2, 3).

Наприклад, у коректурній таблиці Анфімова, в якій у 40 рядках налічується по 40 букв (а, в, е, и, к, н, с, х), працівник повинен переглянути кожний рядок і відповідним способом закреслити дві букви, а одну обвести кільцем ( с а к ).

На виконання завдання дається 5 хв. Результати роботи визначаються кількістю переглянутих; правильно закреслених; пропущених; неправильно закреслених букв і характеризуються продуктивністю та якістю.

Швидкість виконання завдання обчислюється за формулою:

де V — швидкість, букв/с; N — загальна кількість переглянутих букв; t — час, с.

Показник уваги (у відсотках) обчислюється за формулою:

де т — кількість помилок (пропущені і неправильно закреслені букви).

Показник уваги: низький — менше 37 %; середній — 37—50 %; високий — більш як 51 %.

Показник продуктивності роботи визначається за формулою:

де Е — показник продуктивності; К — коефіцієнт якості.

Коефіцієнт якості роботи обчислюється за формулою:

де п — кількість правильно закреслених букв.

Очевидно, що за відсутності помилок коефіцієнт якості дорівнює одиниці, за наявності помилок він завжди менший за одиницю.

Для визначення показників переключення уваги використовується методика «відшукування чисел з переключенням» (методика Шульте). У квадраті, поділеному на 49 кліток, у довільному порядку розміщені 24 чорних і 24 червоних числа. Біля кожного числа стоїть буква. Крім цього бланка, працівникові дається ще один бланк для реєстрації відповідей у вигляді двох колонок — чорних і червоних чисел. При цьому червоні числа розміщені у зростаючому, а чорні — у спадному порядку. Перед працівником ставиться завдання відшукувати у таблиці по черзі червоні і чорні числа, перші в порядку зростання, другі в порядку спадання. Наприклад, червоне число «1», потім чорне число «24», червоне — «2», чорне — «23» і т. д. Після відшукання кожного числа необхідно у відповідну колонку записати букву, яка стоїть поряд з ним. Результат роботи оцінюється тривалістю часу, затраченого на її виконання, який переводиться у бали (менш як 4 хв — 10 балів, більш як 10 хв — 1 бал).

Зразки бланків до методики «відшукування чисел з переключенням»

Динаміку показника переключення уваги можна вивчати також методом чорно-червоних таблиць Платонова, на яких, крім чисел, нанесені координатні позначення. Переглядаючи таблицю, працівник не записує значення відшукуваних чисел, а лише їхні координати. При цьому послідовно чергуються чорні і червоні числа — перші у зростаючому (1—25), а другі у спадному порядку (24—1).

Рис. 5.7. Таблиця Платонова

Наприклад, чорне число «1» слід записати як е2, а червоне 24 — як f2. Визначається час роботи і кількість допущених помилок.

Простішою є методика вивчення переключення уваги за допомогою червоно-чорної таблиці Шульте—Платонова (без координатів), коли працівник спочатку називає чорні числа у зростаючому порядку (1—25), потім червоні числа у спадному порядку (24—1) і нарешті обидві дії виконуються по черзі (1 чорне, 24 червоне). Фіксується час виконання кожного завдання. Час на переключення уваги обчислюється як різниця між часом виконання третього завдання і сумою часу виконання першого і другого завдань.

На основі результатів цього тестування можна визначити і коефіцієнт концентрації уваги. Для цього обчислюється швидкість виконання простого варіанта завдання (перше і друге), чисел/с:

де п1 — кількість запропонованих чисел; т1 — кількість помилок; — час виконання завдання, с.

Швидкість виконання складного варіанта завдання (третє) вираховується за тією самою формулою:

Коефіцієнт концентрації уваги визначається за формулою:

Переключення, а також зосередженість уваги досліджуються методом «додавання чисел з переключенням». Перевагою його є те, що він не вимагає завчасного приготування бланків. Працівникові пропонують додавати два одноцифрових числа і самому готувати два наступних числа для додавання. Додавати потрібно двома способами. За першим способом працівник, додавши два числа, записує одиниці суми поряд з верхнім числом, а верхнє з двох попередніх доданків записує внизу.

Наприклад,

За другим способом одиниці суми записуються поряд з нижнім числом, а нижнє з попередніх доданків переноситься вгору, тобто

Завдання виконується протягом 2—3 хв, а способи виконання чергуються через кожні півхвилини. 20 і більше додавань за хвилину у рівномірному темпі свідчить про високу швидкість психічних процесів, 10 і менше — про їх сповільненість. Помилками вважаються мимовільне повторення роботи попереднім способом, неправильні суми і підстановка випадкових чисел, що вказує на недостатнє переключення уваги.

Слід зазначити, що ефективність трудової діяльності безпосередньо залежить від уважності працівника, яка стає його стійкою властивістю. Для уважної людини характерна довільна і післядовільна увага, а в спілкуванні з іншими людьми уважність виявляється в чуйності і тактовності. Об’єкти і процеси, які працівник виділяє відповідно до мети і змісту праці, поступово починають домінувати в його свідомості, в зв’язку з чим поглиблюється інтерес, посилюється мотивація і формується професіоналізація уваги. На відміну від уважної, неуважна людина не вміє зосередитися на предметі діяльності, не може довільно регулювати увагу, що негативно позначається на результатах діяльності. Існує також таке поняття, як розсіяність уваги, яка виявляється в

поверховій спрямованості дій, перестрибуванні від одного об’єкта до іншого, мінімальній вольовій регуляції діяльності.

Знання властивостей уваги має велике значення для професійного відбору, особливо по тих професіях, які ставлять високі вимоги саме до цих властивостей.