Главная Прочие дисциплины Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.

Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.

Фізіологічні принципи раціоналізації трудових рухів

Витрати енергії на виконання рухів у різних площинах і різними ланками рухового апарату неоднакові. Так, найменша кількість енергії витрачається на рухи пальців. При виконанні рухів пальцями і кистю витрати енергії збільшуються вдвічі, пальцями, кистю і передпліччям — утричі, а при повному розмаху руки — в 5 раз порівняно з затратами енергії на рухи пальців.

Тому раціоналізація трудових рухів передбачає вивчення можливостей заміни або зменшення кількості робочих органів, які виконують ці рухи (наприклад, кисті замість всієї руки, пальців замість всієї кисті), а також звільнення дрібних м’язів від великих навантажень і включення у роботу більш сильних м’язів. Для цього користуються показниками сили окремих м’язових груп, наведеними в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Показники сили окремих м’язових груп

Точність рухів найбільша в оптимальній зоні. Тому рухи необхідно обмежувати в просторі, щоб вони виконувалися в межах оптимальної фізіологічної рухливості кінцівок. Трудові рухи мають виконуватися в межах поля зору. Одночасні рухи обох рук мають бути симетричними, а окремі елементи рухів — плавно пов’язаними між собою. Економічність трудових рухів досягається за рахунок симетричного розміщення рук і ніг працівника відносно вертикальної осі тіла. Будь-яке зміщення траєкторії рухів вимагає додаткового напруження м’язів для підтримання робочої пози.

Фізіологічні принципи раціоналізації трудових рухів такі:

• правильне використання активних і пасивних сил;
• плавність рухів;
• безперервність рухів;
• овальність траєкторії рухових ланок;
• помірний діапазон рухів;
• поєднання роботи обох рук;
• виключення зайвих рухів, економія рухів;
• ритмічність рухів;
• обмеження статичних навантажень;
• рівномірний розподіл навантаження на аналізатори.

Фізіологічні принципи раціоналізації трудових рухів лежать в основі проектування раціональних трудових процесів, операцій і прийомів. Для цього вибирається робоча поза, яка відповідає характеру виконуваної роботи, вимогам фізіології і антропометричним даним працівника, визначається стійкість положення стоячи і сидячи, нахили і повороти корпуса і голови, статичні напруження, зручність і безпека праці; визначаються траєкторії і відстань переміщення робочих органів працівника, швидкість рухів і можливість заміни одних рухових ланок іншими, можливості суміщення рухів, темп і ритм роботи.

Контрольні запитання

1. Що таке руховий апарат людини та які функції виконують його елементи?

2. Яке значення в роботі рухового апарату мають різні рухові одиниці?

3. У чому виявляються особливості використання різних рухових ланок при виконанні рухів?

4. Поясніть суть фізіологічного закону середніх навантажень.

5. Як взаємопов’язані м’язова сила і м’язова витривалість працівника?

6. Обгрунтуйте фізіологічні відмінності між статичною та динамічною роботою.

7. Який вплив справляє науково-технічний прогрес на зміст роботи і м’язові навантаження?

8. Що таке робоча поза та які критерії визначають її раціональність?

9. Назвіть переваги і недоліки основних робочих поз.

10. Що таке робоче місце та які фізіологічні вимоги лежать в основі його організації і планування?

11. Назвіть фізіологічні вимоги до раціоналізації трудових процесів і операцій.

12. Як класифікуються трудові рухи та які фізіологічні принципи їх раціоналізації?