Главная Финансы Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування - Покропивний С. Ф.

Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування - Покропивний С. Ф.

11.2. Бізнес-план організації експериментально-промислового виробництва гофрованих картону й тари в АТ «Дніпроважпапірмаш»

1. Резюме (основні положення)

Виникла підприємницька ідея організувати експериментально-промислове виробництво гофрокартону й гофротари в акціонерному товаристві «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема.

Гофрокартонна тара належить до прогресивних, екологічно чистих видів пакувальних засобів. Вона має такі переваги:

• собівартість одного гофрокартонного ящика у 1,5 – 2 рази менша за собівартість дерев’яного ящика такої самої місткості;
• маса гофрованої тари у 4 – 5 разів менша порівняно з дерев’яною тарою такої самої місткості;
• транспортування такої тари є дешевшим і зручнішим;
• гофрокартон має велику міцність і жорсткість та малу питому вагу;
• тара має більшу гігієнічність та естетичніший вигляд.

Україна є однією з провідних держав серед країн СНД за обсягом виробництва картонно-паперової тари, проте протягом останніх років міра задоволення внутрішньодержавних потреб у ній коливалася в межах 50—52%. Водночас в Україні (порівняно з індустрі­ально й ринково розвинутими країнами) рівень виробництва гофрокартонної тари є ще невиправдано малим. У розрахунку на одного жителя України зараз виготовляється 6,2 м2 цього виду тари, що у 7, 10, 15 і 17 раз менше, ніж в Англії, Німеччини, Японії та США відповідно. Організація виробництва гофрокартонної тари в АТ «Дніпроважпапірмаш» має збільшити відносний (на одного жителя) обсяг виробництва на 0,6 м2 і завдяки цьому зменшити дефіцит цього виду продукції на 4%.

Розрахункова річна програма виробництва гофрокартону становить 32 млн м2, а гофротари — 29,6 млн м2 (за умови оптимального рівня освоєння проектної потужності, тобто 97%). Виробництво гофрованого картону вирішено здійснювати на устаткуванні, що виготовляється в АТ «Дніпроважпапірмаш», а гофрованої тари — на імпортному устаткуванні. Постачальниками необхідних матеріалів (картону, паперу, хімікатів тощо) будуть переважно вітчизняні товаровиробники. Новостворене виробництво гофрокартону й гофротари забезпечуватиметься персоналом, вивільненим з діючого підприємства (АТ «Дніпроважпапірмаш»). Загальний обсяг виробничих інвестицій для реалізації проекту за розрахунками становить 7148,87 тис. гривень. Фінансування здійснюватиметься за рахунок пільгового державного кредиту (плата за кредит дорівнює 20% річних). Очікується, що строк окупності виробничих інвестицій у реалізацію проекту становитиме приблизно 2,3 року або 3,3 року з урахуванням оплати кредиту.

Відтак організація експериментально-промислового виробництва гофрованих картону й тари в АТ «Дніпроважпапірмаш» є технічно та економічно доцільною.

2. Продукція

В акціонерному товаристві «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема (Дніпропетровськ) вирішено створити експериментальне виробництво гофрованого картону та листових заготовок картонних ящиків.

Гофрована тара є однією з найпрогресивніших і екологічно чистих видів продукції в таропакувальній галузі. Тара з картону й паперу порівняно з іншими її видами, що виготовляються з деревини й пластмас, має істотні переваги. Передовсім вона дешевша, для її виготовлення використовується менше сировини та матеріалів, вона легка, гігієнічна, естетична, зручна в користуванні. Поставка тарних ящиків здійснюється в складеному вигляді, що уможливлює отримання великого економічного ефекту за рахунок ефективнішого використання транспортних засобів і складських приміщень.

Широке використання гофрокартонної тари в більшості галузей промисловості, сільському господарстві і сфері обслуговування має забезпечити значне зниження затрат праці на стадіях виробництва продукції, пакування виробів, їх зберігання, вантажно-розванта­жувальних операцій. Пакування різноманітних видів продукції в картонні ящики помітно зменшує необхідні для складування виробничі й торговельні площі, дає змогу запровадити автоматизоване пакування певних видів продукції.

Вага (маса) й собівартість гофрокартонної тари відповідно в 4—5 разів і 1,5—2,5 раза менші, ніж такі самі показники дерев’яної тари такої самої місткості. Істотною перевагою картонно-паперової тари є також і те, що значна частка її може бути використана як вторинна сировина за продукування нових таро-пакувальних матеріалів, що забезпечить відповідну економію первинної сировини.

Аналіз розвитку виробництва тари й тарних матеріалів за останні роки показує, що загальні структурні зрушення у виробництві та споживанні тари відбуваються за рахунок збільшення частки картонно-паперової тари. Про це свідчать світові тенденції в розвитку цього виду продукції. Зокрема в країнах з високорозвинутою тарною промисловістю застосування паперу, картону й комбінованих матеріалів на цій основі для пакування різноманітних видів продукції становить 70—90% загального споживання всіх видів тари.

3. Дослідження ринку й маркетинг

Створені в корпорації «Укрпапірвторпром», до якої входять Жидачівський і Рубежанський целюлозно-паперові комбінати, Ізмаїль­ський целюлозно-картонний комбінат, потужності за умови повного їх завантаження (використання) дають змогу виготовляти 283 млн м2 гофрокартону. Інші відомства мають річну потужність 219 млн м2 гофрокартону. У цілому Україна може виготовити 502 млн м2 гофрованого картону і 401,6 млн. м2 гофрокартонної тари.

У найсприятливіший для України господарський 1992 р., після якого розпочався стрімкий спад промислового виробництва, у галузі було вироблено понад 362 млн м2 гофрованого картону, що задовольняло приблизно лише 50% попиту внутрішнього ринку. За наступні три роки через економічну кризу виробництво гофрокартонної тари значно скоротилося. Зокрема у 1995 р. обсяг виробництва гофрокартону зменшився до 242 млн м2, що становило лише 48% наявних виробничих потужностей галузі.

У 1995 році в розрахунку на одного жителя України спожито лише 4,4 м2 гофрокартонної тари, що в кілька разів менше, ніж у будь-якій іншій країні Європи. Обсяги виробництва (у розрахунку на одного жителя) цього виду продукції в розвинутих країнах світу в тому самому році наведено в табл. 11.17.

За умови стабілізації та пожвавлення виробництва можна очікувати, що у 2000 році суспільні потреби країни в гофрокартонній тарі становитимуть 14,4 м2 на одного жителя України, а у 2005 році — 18 м2. Дані про потужності, потребу й виробництво гофрокарто­ну та гофротари наведено в табл. 11.18. З неї видно, що організація виробництва гофрованого картону й гофрокартонної тари на АТ «Дніпроваж­папірмаш» в обсязі відпо­відно 32 та 29,6 млн. м2 у 2000 році дасть змогу де­що збільшити споживання (приблизно на 0,6 м2 у розрахунку на одного жи­теля України) і певною мірою зменшити дефіцит цих видів продукції. Рівень задоволення ринкового попиту на гофровану тару в перспективному періоді (2000—2005 роки) за прогнозом становитиме: без урахування додаткового обсягу виробництва цього виду продукції на АТ «Дніпроваж­папірмаш» — відповідно 69 і 55%, а з урахуванням згаданого виробничого чинника — відповідно 73 і 59%, тобто дефіцит гофротари зменшиться на чотири відсоткові пункти.

Таблиця 11.18

Виробнича потужність, виробництво та споживання гофрокартонної тари в Україні

Отже, економічна доцільність організації експериментально-промислового виробництва гофрованого картону й картонної тари ще на одному підприємстві — в акціонерному товаристві «Дніпро­важпапірмаш» — є очевидною.

4. Розміщення підприємства

Виробничо-господарські об’єкти новостворюваного експериментально-промислового виробництва гофрованих картону й тари розміщено в Дніпропетровську на території машинобудівного заводу — акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема. Промисловий майданчик підприємства знаходиться на лівому березі Дніпра. Він межує: на заході — із житловим масивом «Сонячний», на півночі — із вулицею Білостоцького, на сході — з промисловим майданчиком Дніпропетровської паперової фабрики, на півдні — з вул. Малиновського (набережною вулицею Дніпра).

Діє під’їзна залізнична колія з виходом на станцію Нижньодніпровська Придніпровської залізниці, довжиною 3,5 км від промислового майданчика. На відстані 5 км від заводу знаходиться річковий порт.

Усі виробничо-господарські об’єкти нового виробництва, що проектуються, розміщено в межах здійсненого раніше землевідведення для проммайданчика функціонуючого підприємства, без знесення існуючих будівель і споруд.

Виробничий корпус гофрокартону й гофротари облаштований необхідним протипожежним проїздом з усіх чотирьох боків. Нове виробництво не змінює санітарно-захисної зони підприємства, оскільки належить до п’ятого класу шкідливості із санітарно-захисною смугою завширшки 50 м, а відстань до найближчої забудови становить 200 м.

5. План виробництва

Виготовляти гофрований картон передбачається на гофроагрегаті ЛСГКП-3, який зараз випускає АТ «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема. Для виробництва гофрокартонної тари доцільно придбати імпортне високопродуктивне устаткування, на якому можна вигото­вляти стандартні чотириклапанні ящики будь-яких розмірів і ящики-заготовки, котрі складають безпосередньо в процесі пакування готових виробів. До такого високопро­дуктивного й надійного устаткування, що пройшло вже достатню апробацію на підприємствах в інших країнах СНД, належать: технологічна лінія «Мідлайн 924» (Франція) для виготовлення чотириклапанних ящиків методом склеювання і висікальний автомат Т-70 фірми «Ю-Пак» для продукування штампованих ящиків, що складаються.

Виробнича потужність для продукування нових виробів визначалася, виходячи з двох обмежувальних чинників: одиничної потужності технологічного устаткування та потреби України в гофрованих картоні та ящиках. З урахуванням цих чинників орієнтовно визначено таку розрахункову потужність: по гофрокартону (у перерахунку на триш аровий) — 33 млн м2; по ящиках з гофрокартону — 30,5 млн м2 на рік.

Створення необхідної техніко-технологічної бази та організацію виробництва нової продукції передбачається здійснити в два етапи: перший — товарний випуск 32 млн м2 щорічно на власному (вітчизняному) устаткуванні; другий — започаткування виробництва гофрокартонних ящиків в обсязі 29,6 млн м2 на імпортному устаткуванні.

Рівні освоєння проектної потужності та обсяги виробництва протягом перших трьох років експлуатації нового підприємства розраховано відповідно до існуючого галузевого документа «Норми тривалості і рівнів освоєння проектних потужностей підприємств, що вводяться в дію, лісової, целюлозно-паперової і деревообробної промисловості». У табл. 11.19 наводяться дані щодо потужності й виробничої програми випуску гофрокартону та гофроящиків протягом трьох років від започаткування нового виробництва, розраховані на підставі того, що обсяги виробництва стосовно річної проектної потужності мають становити: у перший рік роботи — 65%, другий — 95% і третій — 97%.

Таблиця 11.19

Виробничі потужності і програма випуску гофрованих

картону та ящиків на експериментально-промисловому

виробництві АТ «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема

Проектом передбачено тісну внутрішньовиробничу кооперацію. Ремонтно-технічне обслуговування нового виробництва здійснюватиметься ремонтною службою діючого підприємства. Зберігання сировини й матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, устаткування й запасних частин, буде організовано в наявних складських приміщеннях. Забезпечення нового виробничого корпусу енергією здійснюватиметься від таких джерел: електроенергія — від системи «Дніпроенерго», теплова енергія — від власної котельної зі встановленням додаткового парового котла.

Для виробництва гофрованих картону та ящиків на створюваному підприємстві потрібні такі види сировини й матеріалів:

• картон для виготовлення плоских шарів гофрокартону (очікується постачання з Дніпропетровської паперової фабрики; можлива закупівля в інших українських постачальників — Жидачівський, Ізмаїльський та Рубежанський комбінати);
• папір для гофрування (передбачена поставка з Дніпропетровської паперової фабрики; зараз виготовляється на Жидачівському целюлозно-паперовому комбінаті; можливими постачальниками такого паперу можуть бути також Архангельський і Котласький целюлозно-паперові комбінати Росії);
• силікат-брила (виготовляється на Лисичанському склозаводі; можлива поставка за прямими господарськими зв’ язками);
• полівінілацетатна дисперсія (в Україні виробляють два підприємства — Сіверськодонецьке і Черкаське ВО «Азот»);
• дибутилфталат (продуцентом є Сіверськодонецький хімічний завод);
• стрічка сталева пакувальна (виготовляє маріупольський завод «Азовсталь»);
• стрічка поліпропіленова (виробники — заводи пластичних мас у Донецьку й Шостці Сумської області);
• фарба флексографська (основний постачальник — завод барвників у Торжку Тульскої області).

Річну потребу в сировині, хімікатах, енергетичних ресурсах для новостворюваного виробництва гофрокартону і гофротари в АТ «Дніпроваж­папірмаш» наведено в табл. 11.20. Відсутність великих транспортних витрат має помітно зменшити вартість нової продукції.

За проведеними розрахунками, собівартість 1000 м2 становитиме: гофрокартону 623,5 гривні, гофротари (ящиків) — 687,8 гривні. Оптові ціни на продукцію мають бути визначені з урахуванням конкурентоспроможності картонної тари на внутрішньому ринку. Ціни на гофровані картон та ящики розраховувалися на основі собівартості одиниці продукції і рівня її рентабельності в розмірі 15% від собівартості. За такої умови вони можуть дорівнювати відповідно 717 гривням і 791 гривні за 1000 м2 продукції. Виходячи з викладеного, можна визначити очікуваний прибуток від новостворюваного виробництва гофрокартону й гофротари на АТ «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема (табл. 11.21).

Варто наголосити, що практична реалізація варіанта постачання картону для плоских шарів гофрокартону й паперу для гофрування з Дніпропетровської паперової фабрики, що територіально межує з АТ «Дніпроважпапірмаш», уможливлює зменшення собівартості гофрокартону з 623,5 до 586,5 гривні, а гофроящиків з 687,8 до 644,5 гривні за рахунок скорочення транспортних витрат. За умови реалізації продукції за раніше прийнятими проектними цінами додатковий прибуток від виробництва гофрованих картонних ящиків становитиме 1 281 680 гривень [(687,8 – 644,5) ? 29600], або зросте на кінець 2000 року на 42% (1 281 680 / 3 054 720 ? 100). Це означає, що валовий прибуток від виробництва гофротари може досягти 4 336 400 гривень.

Таблиця 11.20

Річна потреба АТ «Дніпроважпапірмаш» у сировині, матеріалах та енергоресурсах для виробництва гофрованих картону та тари

Таблиця 11.21

Очікуваний прибуток від виробництва гофрокартону й гофротари в АТ «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема у 2000 і 2004 році, гривень

6. Організаційний план

Організаційно експериментально-промислове виробництво гофрокартону й гофротари є внутрішнім виробничим підрозділом (цехом) АТ «Дніпроважпапірмаш» з усіма особливостями управлін­ня підприємством з такою організаційно-правовою формою. Для нового виробництва вирішено використат и класичний тип організаційної структури управління — лінійно-функціональну оргструктуру, але з елементами матричної (на період реалізації проекту й освоєння проектної потужності). Така організаційна структура управління забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень, сприяє спеціалізації та інтенсифікації роботи функціональних під­розділів, уможливлює необхідний маневр матеріально-фінансовими ресурсами, спрямовує діяльність на достатню гнучкість і нововведення.

Вищим органом акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» традиційно є загальні збори акціонерів, а виконавчим — Правління, яке очолює його голова (генеральний директор підприємства). Акціонери відповідають за зобов’язання товариства тільки в межах належних їм акцій.

Якщо чисельність промислово-виробничого персоналу АТ «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема становить на початок 1997 р. 1775 осіб, то розрахункова потреба в персоналі для новостворюваного виробництва становитиме орієнтовно 98 осіб, у тому числі для першої черги — 59 осіб. При цьому комплектування нового виробництва необхідними кадрами передбачається здійснити вивільненням і перенавчанням персоналу в межах загальної чисельності промислово-виробничого персоналу діючого підприємства.

Чисельність виробничого й управлінського персоналу визначалась за потрібними професіями з урахуванням кількості робочих місць і коефіцієнта змінності роботи устаткування. Для управління новим виробництвом розрахункова чисельність цехового персоналу становить 6 осіб, у тому числі керівників і спеціалістів — відпо­відно 4 і 2 особи. Розрахункову чисельність, склад і структуру промислово-виробничого персоналу нового виробництва в акціо­нерному товаристві «Дніпроважпапірмаш» наведено в табл. 11.22.

Фонд заробітної плати всього персоналу, необхідного для експериментально-промислового виробництва гофрованих картону й тари, розраховувався, виходячи із середньомісячної заробітної плати, що склалася в целюлозно-паперовій промисловості України на початок 1997 р.: керівників — 250, спеціалістів — 200, робітників — 170 гривень. Розрахунок фонду зарплати різних категорій персоналу наведено в табл. 11.23.

Таблиця 11.22

Чисельність і структура персоналу експериментально-промислового виробництва гофрованих картону й тари в АТ «Дніпроважпапірмаш»

Таблиця 11.23 Річний фонд заробітної плати різних категорій персоналу започатковуваного виробництва гофрованих картону й тари в АТ «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема

7. Програма фінансування та ефективність

інвестиційного проекту

Виробничі інвестиції (капітальні вкладення) в о рганізацію експериментально-промислового виробництва гофрокартону й гофротари розраховувалися відповідно до «Порядку визначення вартості будівництва, здійснюваного на території України у 1994 році», затвердженого Мінбуд­архітектури 14 лютого 1994 р. наказом № 27 і доповненням до нього № 12/373 від 30 листопада 1994 р. Розрахунки проводилися за типовими структурними елементами виробничих інвестицій (табл. 11.24).

Таблиця 11.24

Капітальні вкладення в організацію

експериментально-промислового виробництва гофрокартону й гофротари в АТ «Дніпроважпапірмаш»

Фінансування капітального будівництва передбачено здійснити за рахунок пільгового державного кредиту. При цьому валютну частину інвестицій перераховано в гривні за курсом НБУ і її розглядають як пільговий державний кредит. Загальну суму кредиту та умови кредитування наведено в табл. 11.25.

Таблиця 11.25

Загальна сума кредиту та умови кредитування для інвестиційного проекту АТ «Дніпроважпапірмаш»

Для повернення кредиту й процентів за користування ним має бути використаний прибуток від продажу гофрованої картонної тари.

Передбачається використання кредиту для введення в дію першої черги будівництва, освоєння проектної потужності й подальшого виробництва протягом чотирьох років. Після цього можливе й доцільне отримання кредиту для практичної реалізації другої черги будівництва. Повернення кожного кредиту має здійснюватися протягом двох років. У табл. 11.26 наведено розрахунок повернення самого кредиту й процентів за користування ним.

У 1998 р. виробництво гофрокартону здійснюватиметься лише три місяці; з урахуванням рівня освоєння проектної потужності в перший рік експлуатації (65%) обсяг продажу гофрокартону становитиме:

(3309 ? 3 / 12) ? 0,65 = 5362,5 тис. м2.

Якщо зважити на те, що ціна 1000 м2 гофрокартону становитиме 717 гривень (див. табл. 11.21), а коефіцієнти збільшення виторгу від реалізації відходів виробництва й ціни для покриття процентів дорівнюватимуть відповідно 1,006 та 1,06, то загальний виторг має бути:

717 ? 5362,5 ? 1,006 ? 1,06 = 4 100 061 грн.,

а прибуток від продажу продукції:

4 100 061 – 3 364 700 = 735 361 грн.

З урахуванням того, що кредит надаватиметься під 20% річних, сума сплати за користування кредитом у 1998 р. становитиме:

4 067 397? 0,2 = 813 480 грн.

За таким самим алгоритмом розраховано показники за інші роки, що зазначено в табл. 11.26.

У цілому розрахункові показники табл. 11.26 свідчать про достатню (велику) прибутковість створюваного виробництва гофрованих картону й тари в акціонерному товаристві «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема. Прибуток від продажу продукції за вісім років (1998—2005 р.) за вирахуванням суми отриманого кредиту й сплати процентів за користування залученими коштами може бути 10 399 169 грн. [20 407 591 – (7 148 872 + 2 859 550)], що становить 104% від загальної суми кредитних ресурсів і сплати відсотків.

З метою оцінки абсолютної ефективності даного інвестиційного проекту достатньо розрахувати коефіцієнти ефективності виробничих інвестицій (Ер) і строк окупності останніх (Ток) за двома варіантами: без урахування і з урахуванням сплаченої суми за користування кредитом (відповідно Ер1 і Ток1; Ер2 і Ток2).

Таблиця 11.26

Розрахунок повернення кредиту акціонерним товариством «Дніпроважпапірмаш»

Користуючись даними табл. 11.26, обчислимо виокремлені показники ефективності новостворюваного виробництва в АТ «Дніпроважпапірмаш»:

Ер1 = 3054720 / 7148872 = 0,43;

Ер2 = 3054720 / (7148872 + 2859550) = 0,31;

Ток1 = 7148872 / 3054720 = 2,3 року;

Ток2 = (7148872 + 2859550) / 3054720 = 3,3 року.

Розраховані показники є істотно ліпшими за відповідні середні показники інвестиційних проектів у промисловості України. Отже, інвестиційний проект організації виробництва гофрокартону й гофротари в АТ «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема є економічно ефективним.