Главная Экономика Книги Політична економія - Кривенко К.Т.

Політична економія - Кривенко К.Т.

7.3.2. Норми прибутку.

Підприємство завжди орієнтовано на прибутковість — здатність створювати прибуток. Прибутковість підприємства визначається як абсолютно — у грошовому вираженні, що є масою прибутку, так і відносно — у нормі прибутку. Норма прибутку розраховується як відношення прибутку в грошовому вираженні до всього авансованого капіталу, виражене у відсотках.

Норма прибутку =

Норма прибутку свідчить про ступінь прибутковості капіталу в конкретній сфері його застосування. На масу прибутку впливають фактори, які визначають обсяг виробництва, і ціна, за якою реалізується продукція. Але основний і визначальний фактор збільшення прибутку — це зниження витрат виробництва.

Самі витрати виробництва перебувають під впливом цілої низки факторів, головним серед яких є використання досягнень науки і техніки, що матеріалізуються у виробництві в більш удосконалених засобах виробництва та в більш кваліфікованій робочій силі.

Незважаючи на те що залучення додаткових, більш досконалих факторів коштує більших витрат, їх високоефективна віддача перекриває витрати на залучення. Іншим фактором зниження витрат і, відповідно, збільшення прибутку є зниження ціни на економічні ресурси. Це сприяє розширенню масштабів виробництва з тими самими фінансовими ресурсами.

На норму прибутку впливає економічна політика держави. Держава через свою фіскальну політику може створити сприятливі умови для функціонування капіталу в певній сфері.

Термінологічний словник

Бухгалтерський прибуток — різниця між загальним виторгом (доходом) підприємства і бухгалтерськими витратами (собівартістю).

Валові витрати — сума постійних і змінних витрат на кожному конкретному рівні виробництва.

Граничні витрати виробництва — додаткові витрати на виробництво однієї додаткової одиниці обсягу продукції.

Економічний прибуток — різниця між загальним виторгом (валовим доходом) і економічними витратами.

Економічні витрати — виплати, які підприємство повинне зробити, або ті доходи, які підприємство повинно забезпечити постачальнику ресурсів для того, щоб відволікти ці ресурси від використання в альтернативних виробництвах.

Закон спадної віддачі — продукт кожної додаткової одиниці фактора виробництва зменшується, якщо інші фактори залишаються сталими.

Змінні витрати — витрати, величина яких у короткостроковому періоді змінюється залежно від зміни обсягу продукції.

Норма прибутку — відношення прибутку в грошовому вираженні до всього авансованого капіталу, виражене у відсотках.

Нормальний прибуток — дохід тих, хто забезпечує економіку підприємницькими здібностями.

Постійні витрати — витрати, величина яких у короткостроковому періоді не залежить від зміни обсягу продукції.

Середні витрати — витрати на одиницю випуску продукції, які дорівнюють валовим витратам, поділеним на вироблену кількість товару.

Контрольні запитання і навчальні завдання

У чому полягає сутність методологічного підходу до витрат виробництва?

Яка різниця між постійними і змінними витратами?

Які витрати прийнятніші для господарської практики — економічні чи бухгалтерські (собівартість)?

З якою метою розраховуються граничні витрати?

Використовуючи дані табл. 7.1, накресліть графік кривої граничних витрат.

Яка, на ваш погляд, теорія витрат виробництва і вартості є найбільш прийнятною?

Яка структура бухгалтерського прибутку?

Який вид прибутку згідно з чинним законодавством повинні обчислювати підприємства в Україні — бухгалтерський чи якийсь інший?

Яка мета обчислення норми прибутку підприємствами?

За даними статистичного щорічника України проілюструйте динаміку норми прибутку в промисловості України.