Главная Бухгалтерский учет, аудит Книги Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

В.1.5. Поглиблена облікова класифікація технологічного процесу виробництва продукції

Процес виробництва як фактор, що впливає на побудову обліку затрат, класифікують за характером одержання продукту праці, технології, організації, а також за характером продукції. Усі названі ознаки є комерційною таємницею підприємства. Для потреб фінансового обліку не застосовуються. Проте з метою одночасного розгляду ознак класифікації затрат наводимо ці характеристики саме тут.

Оскільки продукція або добувається з надр землі, з водних просторів, атмосфери або виготовляється з уже добутих, вирощених або навіть виготовлених, то всі господарства, які виготовляють або добувають продукцію, поділяють на дві великі групи: добувні (добування вугілля, руди, солі тощо) та переробні (машинобудування, приладобудування, цукрова, кондитерська, хімічна тощо).

У добувних галузях відсутні затрати на сировину та матеріали, які, по суті, є дарунком природи. Для цих виробництв характерні такі риси (ознаки): цикл виробничого процесу, відсутність незавершеного виробництва, однорідність продукції і т. ін.

У переробних виробництвах здійснюється переробка (обробка) сировини, матеріалів добутих, вирощених або виготовлених на переробних підприємствах.

За характером технології усі виробництва поділяються на такі, технологічний процес яких може бути перерваний і це не призведе до псування речовин, які переробляються, або такі, на яких при перерві технологічного процесу та припиненні його на невеликий відрізок часу речовини, що переробляються, починають псуватися і їх подальша переробка стає недоцільною. Це означає, що характер технології робить виробничий процес перервним або безперервним.

З погляду побудови обліку затрат на виробництво важливим є те, що технологічний процес — це сукупність операцій. Кілька технологічних операцій формують технологічну фазу, дільницю або переділ. Характер операцій технологічного процесу визначає операції, які можуть відобразитися у первинних документах на основі даних про кількісні параметри виробничого процесу, а потім, як цього вимагає групування затрат, їх можна підсумувати за видами продукції, місцями (центрами) формування та іншими видами групування.

Якщо у ході технологічного процесу можливо визначити кількісні та вартісні параметри на окремих операціях, то облік можна здійснювати за операціями, фазами, переділами. Якщо такої можливості немає, то облік має бути побудований за виробництвом у цілому.

Технологія процесу виробництва може бути безперервною (наприклад, пивоваріння тощо), але облік затрат при цьому здійснюватиметься за окремими технологічними переділами (сухим) солодорощення та мокрим. Більше того, не тільки за окремими переділами, а й в окремих фазах мокрого переділу — варіння, бродіння, добродіння, розлив.

Відокремлення робочих місць, фаз технології, переділів тощо дає змогу відповідно до них будувати облік процесу виробництва. Відокремлені самостійні технологічні дільниці — робоче місце, фаза, переділ, лінія — у практиці мають назву центр затрат. У межах цих центрів затрат здійснюють облік затрат за елементами.