Главная Бухгалтерский учет, аудит Книги Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Б.4.5.2. Облік затрат, втрат, доходів та фінансових результатів від надзвичайних подій

До надзвичайних подій відносяться стихійне лихо, пожежа, повінь, техногенна аварія тощо. Наведені події пов’язані, з одного боку, з витратами, затратами, а з іншого, — з доходами, коли, наприклад, страхова компанія відшкодовує втрати тощо. Тому усі надзвичайні події мають бути обліковані за двома ознаками: доходи та втрати та затрати, якщо вони викликані подією.

Зіставлення затрат (втрат) та доходів від конкретних подій дають можливість визначити фінансовий результат від відповідної події. Результатом може бути як збиток, так і прибуток.

Розглянемо конкретний приклад.

Будинок, який був застрахований від стихійного лиха, повені, був знесений водою.

1. Вартість будинку — 100 000 грн.
2. Амортизація — 30000 грн.
3. Витрати по розбиранню залишків — 2000 грн. Виконано сторонньою організацією.
4. Вартість цегли, яка залишається, 500 грн.
5. Відшкодування страховою компанією 70000 грн. Гроші надійшли в банк.

Нище наведена балансова інтерпретація бухгалтерських проведень по відображенню в обліку операцій по надзвичайній події (рис. Б.4.36).

Рис. Б. 4.36. Балансова інтерпретація бухгалтерських проведень надзвичайних подій

В бухгалтерському обліку для кожного виду затрат та доходу відкривається аналітичний рахунок.

Затрати (витрати) записуються за дебетом відповідного рахунка, а доходи — за кредитом відповідного рахунка. Дзеркальне їх зіставлення дає змогу визначити, який фінансовий результат — прибуток чи збиток від тої чи іншої діяльності.

Б.4.5.3. Облік цільового фінансування і цільових надходжень та забезпечення майбутніх витрат та платежів

1. Загальні положення

Підприємства мають відокремити в бухгалтерському обліку дані про наявність та рух коштів, одержаних для здійснення заходів цільового призначення, гуманітарної допомоги, субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески від фізичних та юридичних осіб, а також створені за рішенням підприємства резерви для забезпечення майбутніх затрат, платежів або втрат, які можуть бути включені до поточних операційних затрат.

2. Облік коштів цільового фінансування та цільових надходжень

До коштів цільового фінансування і цільових надходжень відносяться кошти, які отримані від різних фізичних та юридичних осіб для здійснення різних заходів цільового призначення. Сюди належать субсидії уряду, муніципалітету, різні гранти на утримування дитячих дошкільних закладів, підготовку кадрів, науково-дослідницькі роботи, винахідництво.

Потрібно відмітити, що суми, які одержані як цільове фінансування та цільове надходження, в окремих випадках відносяться до доходу підприємства та мають бути відображені у статті доходів.

Облік цільового фінансування на підприємствах здійснюється на пасивному рахунку «Цільове фінансування і цільові надходження».

Аналітичний облік до рахунка здійснюється за окремими видами цільового фінансування і цільових надходжень.

На кредиті рахунка «Цільове фінансування і цільові надходження» облічуються суми фактично одержаного фінансування, фактично одержані кошти від організацій, з фондів та інших джерел.

Суми, витрачені на ті чи інші заходи, списують на дебет рахунка «Цільове фінансування і цільові надходження».

Аналітичні дані до рахунка мають містити відомості, де змістом є напрями витрат.

В аналітичному обліку роблять накопичування оборотів за період з початку року до звітного місяця.

3. Утворення, використання і облік резервів за сумнівними зобовязаннями (боргами)

Суми сумнівних боргів за розрахунками підприємства з іншими підприємствами та організаціями (включаючи іноземні), а також з окремими особами підлягають резервуванню і віднесенню в кінці звітного року на рахунок «Прибутки і збитки».

Сумнівний борг — це дебіторська заборгованість підприємства, що не погашена у зазначені строки і не забезпечена відповідними гарантіями.

Резерви за сумнівними боргами створюються на підставі результатів проведеної наприкінці звітного року інвентаризації дебіторської заборгованості підприємства.

Розмір резерву визначають окремо за кожним сумнівним боргом залежно від фінансового стану (платоспроможності) боржника та оцінки можливості погашення боргу в повній або частковій сумі.

Якщо до кінця року (наступного за роком створення резерву по сумісному боргу) цей резерв в якій-небудь частині не буде використаний, то невитрачені суми додаються до прибутку відповідного року.

Резерви за сумнівними боргами обліковують на спеціальному субрахунку, що відкривається до рахунка «Забезпечення майбутніх витрат і платежів».

На суму створених резервів роблять запис:

Дебет рахунка «Сумнівні та безнадійні борги»

Кредит рахунка «Забезпечення інших витрат і платежів».

При списанні з балансу обов’язків, за якими не подані вимоги, що їх раніше було визнано підприємством сумнівними, запис такий:

Дебет рахунка «Забезпечення інших витрат і платежів»

Кредит рахунка «Розрахунки з різними дебіторами» і т. ін.

За умови приєднання невикористаних сум резервів по сумнівних боргах до прибутку року, наступного за роком створення цих резервів, роблять запис:

Дебет рахунка «Забезпечення інших витрат і платежів»

Кредит рахунка «Фінансові результати».

Аналітичний облік по субрахунку «Резерви по сумнівних боргах» ведуть за кожною заборгованістю, на яку створено резерв.