Главная Бухгалтерский учет, аудит Книги Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Б.4.3.1.2. Класифікація доходів в контексті фінансових результатів

Положенням (стандартом) БО 3 визначені три види доходів:

• продаж готової продукції (або куплених товарів);
• надання послуг (виконання робіт);
• проценти, рояльті, дивіденди та інші види доходу.

В міжнародній практиці ці доходи характеризуються за такими типами діяльності:

звичайні від поточної основної діяльності, яка визначена статутом або неосновної (іншої) діяльності, інвестиційної або фінансової діяльності (дивіденди, проценти тощо);

надзвичайні (стягнені сплачені штрафи, пені, неустойки, пожежа, повінь тощо).

Доходи від кожної операційної діяльності, аналогічно затратам (див. рис. Б.4.1) поділяють за такими функціями:

— виробництво, в т.ч.:

а) виробництво продукції

б) виробництво послуг

в) купівля та продаж товару

• управління (адміністративні)
• збут (продаж)

Діюча в Україні класифікація доходів тісно пов’язана з класифікацією затрат (див. розділ Б.4.11). Така класифікація подана на рис. Б.4.31.

Як видно із вищенаведеного, доходи перш за все поділяють за видами діяльності, внаслідок якої вони виникають, від звичайної та надзвичайної діяльності (події).

Як було визначено, під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства (або операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності). Прикладом звичайної діяльності може бути виробництво та реалізація продукції, розрахунки із постачальниками, замовниками, працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо.

До звичайної діяльності як операції, які її супроводжують, відносяться списання знецінених запасів, курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за порушенням податкового законодавства та інші операції.

Звичайна діяльність поділяється на операційну та неопераційну (фінансову та інвестиційну, іншу).

Рис. Б.4.31. Класифікація взаємозв’язку доходів, витрат, прибутків і збитків

Операційна діяльність — це основна статутна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність — це діяльність операції, пов’язаної з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. Для комерційного торговельного підприємства такими будуть операції з придбання товарів, для виробничого — придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її реалізації, для інвестиційної компанії — формування портфелю інвестицій тощо.

Доходи, пов’язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями — виробництво, управління, збут та інші (аналогічно затрати).

Інвестиційна діяльність — це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансову діяльність визначає діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

При побудові обліку доходів відкривають такі рахунки, котрі пов’язані з цими видами діяльності:

• дохід від участі в капіталі;
• інші фінансові доходи (прибутки);
• інші доходи (прибутки).

До надзвичайних подій відносять операції такого типу: стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії тощо. Покриття за рахунок страхового відшкодування та інших джерел враховуються під час розрахунку фінансових результатів від надзвичайної події як доходи.

Разом з тим слід зазначити, що одні й ті ж події можуть бути над- звичайними для одного підприємства і звичайними для іншого. Наприклад, дохід від покриття стихійного лиха буде розглядатись як надзвичайні підприємством, яке їх одержало, та звичайними витратами для страхової компанії, яка здійснює страхування від таких випадків.

Розрахункові документи вважаються пред’явленими покупцеві (замовникові) з моменту передачі їх цьому покупцеві (замовникові) способом, передбаченим договором (якщо розрахунки здійснюються без участі установ банків) або подачі їх в установу банку (якщо розрахунки здійснюються через установи банків)

Якщо за умовами договору (контракту) продукцію приймає покупець (замовник) безпосередньо на підприємстві-виготовлювачі, то вона вважається реалізованою після передачі її покупцеві (замовникові), оформлення документами, передбаченими умовами договору (контракту) і пред’явлення розрахункових документів покупцеві (замовникові).

Реалізованою вважається також продукція, за яку продавець одержав гроші (або відповідну суму вартості).