Главная Бухгалтерский учет, аудит Книги Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Б.3.7. Облік нематеріальних активів

Б.3.7.1. Загальні положення

Під нематеріальними активами розуміють умовну вартість об’єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних майнових прав, які визначаються об’єктом права власності конкретного підприємства (господарства).

Основними характерними рисами нематеріальних активів є відсутність матеріально-речової (фізичної) структури, використання протягом тривалого часу, здатність бути корисним господарству, висока ступінь невизначеності розмірів можливого у майбутньому прибутку завдяки їх використанню.

До найбільш поширених нематеріальних активів належать права на об’єкти промислової власності, авторські права, права користування землею й іншими природними ресурсами, програмне забезпечення обчислювальної техніки (ПЗОТ), гудвіл (goodwill), тобто ціна фірми, репутація фірми, добре ім’я фірми, товарні знаки, знаки обслуговування тощо.

Б.3.7.2. Визнання нематеріальних активів як об’єкта бухгалтерського обліку

Нематеріальний актив визнається як актив, якщо:

існує ймовірність отримання у майбутньому економічних вигод підприємством завдяки його використанню, то його вартість може бути достовірно визначена.

У разі, якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним вище критеріям, витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, списуються як витрати звітного періоду, протягом якого вони були здійснені.

Такі витрати не підлягають у наступні звітні періоди визнанню як нематеріальний актив.

Не визнаються як нематеріальний актив та відображаються в складі витрат періоду також:

витрати на підготовку кадрів;

витрати на рекламу;

витрати на створення підприємства та підготовку його основної діяльності (організаційні витрати);

внутрішньогенерований гудвіл;

витрати на дослідження;

вартість видань.