Главная Бухгалтерский учет, аудит Книги Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Б. Бухгалтерський фінансовий облік

Б.1. Загальна побудова бухгалтерського фінансового обліку

Б.1.1. Чинники, які визначають побудову бухгалтерського обліку

Господарство, яке має адміністративну самостійність, здійснює підприємницьку діяльність, відповідно до чинного законодавства повинно вести бухгалтерський фінансовий облік та складати бухгалтерську фінансову звітність.

Бухгалтерський фінансовий облік вели, ведуть і будуть вести власники за Законами держави (штату, муніципалітету тощо).

Стосовно бухгалтерського фінансового обліку під його побудовою необхідно розуміти порядок відповідного розміщення і взаємного зв’язку його елементів (частин), які формують бухгалтерський фінансовий облік у систему. Основні положення побудови бухгалтерського обліку як системи та відповідно підсистеми управління зводяться до наступного:

1. Кожному складовому елементові (частині) бухгалтерського фінансового обліку має бути визначена індивідуальна побудова, виражена єдиною структурною формулою.

2. Елементи (частини) повинні знаходитися у визначеному відношенні один до одного і бути взаємозв’язаними.

3. Порядок розміщення і взаємний зв’язок між елементами повинен бути постійним тому, що в іншому разі змінюється властивість бухгалтерського фінансового обліку в цілому.

Бухгалтерський фінансовий облік як структуризована система будується в межах підприємства, що є господарюючою одиницею, володіє адміністративно-господарською самостійністю та правом юридичної особи.

Вихідним елементом побудови бухгалтерського фінансового обліку є економіко-правова структура фінансів господарства за ознаками «Актив» та «Пасив», яка характеризує звідки надійшли гроші (пасив) та куди вони вкладені (інвестовані) (актив) (рис. Б.1.1).

Рис. Б.1.1. Бухгалтерський фінансовий облік як економіко-правова структура фінансів підприємницької діяльності

Підприємницька діяльність можлива або у сфері виробництва, або у сфері надання послуг (комерційна), або у сфері суто грошовій (кредитній). Тому першим фактором побудови бухгалтерського обліку є вид підприємницької діяльності. Кожний вид підприємницької діяльності в бухгалтерському обліку будується відокремлено.

Кожний вид підприємницької діяльності поділяється на галузі (промисловість, сільське господарство тощо). Бухгалтерський облік будується відокремлено по кожній галузі (підгалузі).

Кожна галузь випускає визначені види продукції. Відповідно до чинного законодавства у бухгалтерському фінансовому обліку повинні бути відокремлені (визначені) економіко-правові характеристики кожного виду продукції, галузі та виду діяльності.

Наведені вище три фактори є вихідними, оскільки вони пов’язані з такими характеристиками, як затрати, доходи, податки, визначення фінансових результатів тощо.

Логіко-структурну інтерпретацію загальної побудови бухгалтерського фінансового обліку подано на рис. Б.1.2.

Рис. Б.1.2. Вихідні фактори, які визначають загальну побудову бухгалтерського обліку діяльності на підприємстві

Важливим фактором побудови бухгалтерського обліку на підприємстві є розмір діяльності, тобто обсяг виробництва, чисельність працюючих тощо.

Значний вплив на побудову бухгалтерського обліку на підприємстві мають: система затрат; система доходів; податкова система; система обов’язкових платежів та внесків.

В усіх підприємствах облік перш за все будується відповідно до вищенаведених факторів (вид діяльності, вид галузі, вид продукції). Разом з тим кожна система має внутрішню побудову, що у свою чергу впливає на побудову бухгалтерського фінансового обліку.

Крім того, на побудову внутрішніх структур бухгалтерського обліку впливають такі фактори: технологія (механічна або органічна — за будовою, добувна або переробна — за видом, одно- або багатопереробна — за складністю); організаційна структура (цехова або безцехова); тип виробництва (індивідуальний, серійний або масовий); форма спеціалізації; принципи групування та методи оцінки об’єктів обліку; організація внутрішньогосподарських відносин; методи формування фактичної виробничої собівартості продукції; робочий план рахунків.

На більшості підприємств деякі з наведених факторів відсутні. Тому при будові обліку на кожному підприємстві слід враховувати наявні фактори.

Однією з вимог, що ставляться до бухгалтерського фінансового обліку, є методологічна єдність показників бізнес-плану та обліку. Ця єдність досягається додержанням єдиного принципу формування планових та облікових показників, виходячи із спільності їх економічного змісту і цільового призначення. При цьому спостерігається прямий та зворотний їх зв’язок. Планування і нормування впливають на формування облікових показників. Облік справляє зворотну дію (вплив) на систему планових показників та їх формування. Оскільки планування передує облікові, то система планування є важливим фактором побудови бухгалтерського обліку.

У суспільстві особливого значення набуває правильне відображення в обліку і звітності впливу цінового фактора. Це перш за все стосується таких показників, як затрати, доходи, собівартість, прибутки тощо.

Загальним принципом оцінювання господарських фактів є оцінювання їх історичної вартості та поточної собівартості, вартості продажу (реалізації), теперішньої вартості, чистої вартості, ринкової вартості, вартості платежу, фактичної собівартості, вартості придбання, чим забезпечується реальна основа правдивого відображення у бухгалтерському обліку майнового стану підприємства, його правовий статус, визначення суб’єктів власності, результатів роботи. Разом з тим у бухгалтерському обліку використовуються й інші види оцінювання господарських фактів (планова, нормативна, кошторисна, поточна тощо).

На побудову бухгалтерського обліку підприємства має значний вплив система рахунків. Оскільки бухгалтерський облік покликаний суцільно та безперервно відображати всі господарські факти відповідного підприємства на основі принципу двоїстості (актив та пасив), побудова обліку має забезпечити можливість наступного групування показників господарства у системі суспільних відносин на рівні системи національних рахунків. Найбільш повно ці вимоги знаходять відображення у системі рахунків — систематизованому переліку, так званому робочому плані рахунків.

Значний вплив на побудову бухгалтерського фінансового обліку на підприємстві має роздільна побудова фінансового та внутрішньогосподарського обліку.

Бухгалтерський фінансовий облік визначається як комплексний системний облік усіх засобів та усієї господарської (економічної) діяльності. Відповідно до вимог чинного законодавства у фінансовий облік входять: суцільна реєстрація господарських фактів за хронологічними та системними ознаками відповідно до принципів побудови бухгалтерського обліку, а також аналітичний облік наступного:

наявності та руху всіх майнових об’єктів, які формують активи підприємства;

усіх суб’єктів, фізичних та юридичних осіб, які мають правові відносини з підприємством;

розрахунків з покупцями по вимогам;

розрахунків з постачальниками по зобов’язанням;

розрахунків з кредиторами;

розрахунків з дебіторами;

фінансових операцій: акцій, облігацій, дивідендів, векселів, кредитів, процентів, інвестицій тощо.

За даними фінансового обліку виявляють: прибуток або збиток підприємства та складають фінансову звітність.

Фінансова звітність містить інформацію про результати господарської діяльності підприємства (фірми), яка потрібна акціонерам, інвесторам: банкам, державним фінансовим органам, для податкового обкладання тощо.

Бухгалтерський внутрішньогосподарський облік визначається як облік для задоволення інформаційних потреб керівництва даного підприємства (фірми) та його підрозділів.

Найбільш істотним при цьому є своєчасне одержання детальної та вірогідної інформації про доходи, про затрати як у цілому по підприємству, так і в розрізі його окремих ділянок: цехів, бригад, дільниць тощо.

У межах внутрішньогосподарського обліку виробничих підприємств здійснюється детальний облік затрат та калькулювання собівартості продукції, яку підприємство випускає.

При цьому вирішуються такі важливі завдання:

визначення очікуваного надходження (доходу) від тієї чи іншої економічної господарської діяльності (купівлі, продажу, інвестування, кредиту тощо);

складання прогнозу про рентабельність випуску нового виду продукції на підставі дослідження ринку;

складання прогнозу про фінансовий стан підприємства на перспективу;

фінансова оцінка альтернативних варіантів розвитку підприємства, які запропонувала дирекція.

У внутрішньогосподарському обліку широко застосовуються методи фінансової математики, соціальної статистики, методи математичного прогнозування, аналізу тощо.

Вирішальний вплив на побудову бухгалтерського фінансового обліку має система показників фінансової звітності: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, власного капіталу та ін.

Побудова бухгалтерського обліку має бути такою, щоб без додаткових виборок можна було у будь-який час одержати дані про формування показників, потрібних для прийняття управлінського рішення та складання бухгалтерської звітності.