Главная Бухгалтерский учет, аудит Книги Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

А.7.3.2. Принцип двоїстого групування господарських фактів

Основою побудови бухгалтерського балансу є подвійне групування господарських фактів, явищ і процесів за функціональною роллю у процесі виробництва, з одного боку, та за джерелами їх утворення (відповідно до власності), з іншого. Об’єкти господарювання у бухгалтерському обліку зазнають у балансі подвійного групування. Отже, бухгалтерський баланс — це прийом (спосіб) відображення стану господарських фактів — явищ і процесів — за ознаками їх ставлення до продуктивних сил (майновий аспект групування) і виробничих відносин (власницький аспект групування) на певний момент часу.

Технічний бухгалтерський баланс — це таблиця, в якій наведено характеристику стану майна господарства за певними ознаками поділу продуктивних сил (основні засоби, матеріали, гроші) у вартісному вираженні і характеристику того самого майна з власницьких відносин (скільки власних і позичених коштів укладено в господарство, господарську діяльність). Перший аспект має назву «актив», другий — «пасив».

Двоїстий характер господарства за балансовим методом ілюструє табл. А.7.1, а—в, де наведено три балансові схеми господарства: табл. А.7.1.а — початковий баланс; табл. А.7.1.б — баланс через рік (з прибутками) та табл. А.10.1.в — баланс через три місяці (зі збитками)

Як бачимо з таблиць, у бухгалтерському балансі постійно підтримується рівність загального розміру засобів господарювання та їхніх джерел у показниках активу і пасиву.

Загальна сума активу і пасиву називається «валютою» балансу. У бухгалтерському балансі реалізується метод подвійності відображення, групування, узагальнення та порівняння інформації про господарські факти, явища і процеси як об’єкти бухгалтерського обліку. Порівняння забезпечує рівність підсумків активу та пасиву, порівняння їх як сукупностей, тобто різних аспектів одного й того самого явища — засобів господарювання.

Отже, зробимо висновки. У бухгалтерському балансі порівнюються дві величини: з одного боку, сукупність засобів господарювання, згрупованих за їхньою функціональною роллю у господарстві, а з іншого — сукупність джерел цих засобів, згрупованих за ознаками їхньої належності (власності). Перша величина показує, якими засобами власник (господарство) володіє (виробничий, фінансовий потенціал), а друга — хто є власником цих засобів — з яких джерел ці засоби утворилися (рівень господарської самостійності).

Метод подвійності передбачає групування засобів господарювання (господарства) у двох аспектах на певну дату. Це означає, що двоїсте відображення засобів господарювання можна унаочнити у вигляді таблиці спеціальної будови. Найзагальнішу форму балансу ілюструє табл. А.7.2. Ліву половину таблиці називають активом (слово «Актив» записують у лівому верхньому куті). Праву половину називають пасивом (слово «Пасив» записують у правому верхньому куті). Такий підхід до будови таблиці балансу і термінів, які в ній застосовуються, суто формальний.

Таблиця А.7.1.а

Баланс господарства на 01.01.200__ р.

Таблиця А.7.1.б

Баланс господарства на 31.12.200__ р.

Таблиця А.7.1.в

Баланс господарства на 01.04.200__ р.

Проте актив і пасив — не прості терміни. Це економічні характеристики. Актив балансу — конкретна форма існування продуктивних сил певної господарської системи (формування) (матеріали, основні засоби, кошти, продукція тощо) у вартісному вираженні. Пасив — сума власних і позичених (від банку, господарських формувань, держави) коштів для господарювання, що виражає виробничі (господарські) відносини.

Таблиця А.7.2

Баланс на 01.12.200__ р.

Актив балансу в юридичному розумінні характеризує суму засобів за функціональною ознакою, якими господарство керується, розпоряджається і володіє, а також є власником у тій частині, яка відповідає сумі його власних внесків, вкладених у діяльність та показаних у пасиві.

Пасив балансу в юридичному розумінні характеризує виробничі правові відносини та відносини власності, які виникли між господарством та іншими суб’єктами господарювання — підприємствами, банками, кредиторами у результаті господарської діяльності.

Бухгалтерський баланс відображає економіко-правовий фінансовий стан господарства, містить дані про стан господарських засобів, джерела їх утворення, фінансові результати, систему взаємовідносин, систему боргових (розрахункових) відносин (вимог або зобов’язань).

Баланс є синтетичним узагальненням показників для аналізу господарської діяльності.

Слово «баланс» як термін має різні значення. Щодо бухгалтерського обліку, його використовують так.

1. Як таблицю, де господарські факти — явища й процеси — відображені у двох аспектах-розрізах (активі та пасиві).

2. Як елемент методу бухгалтерського обліку, з допомогою якого господарські факти — явища та процеси — відображаються в двох аспектах-розрізах: за функціональною ознакою як продуктивні сили і за джерелами їх утворення як виробничі відносини, що характеризують відносини власності.

3. У таблиці замість слова «Разом» користуються словом «Баланс», з допомогою якого визначають рівність підсумків активу та пасиву.

Зауважимо, що термін «баланс» в економіці використовують досить часто. Наприклад, «Баланс палива», «Баланс робочої сили» тощо.

Проте завжди сутність балансового методу зводиться до того, що з його допомогою визначається якесь явище у двох аспектах-розрізах, що становлять його зміст.