Главная Финансы Книги Фінанси підприємств - Філімоненков О.С.

Фінанси підприємств - Філімоненков О.С.

2.8. Розрахунки із застосуванням векселів

Однією з форм безготівкових розрахунків з погашення боргів за товарно-матеріальні цінності є розрахунки за допомогою векселів.

Вексель — це цінний папір встановленої форми, що містить письмове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити відповідну суму коштів своєму кредиторові — власнику векселя (векселеутри-мувачу) у встановлений строк. Вексель широко використовується в комерційній та банківській практиці у країнах з ринковою економікою як форма видачі позабанківського кредиту.

Векселі бувають кількох видів. Однак у господарському обігу України застосовуються в основному два види векселів — простий (соло-вексель) та переказний (тратта).

Бланки векселів є документами суворої звітності. Вони виготовляються та видаються (продаються) банками у вигляді книжок з 25 та 50 векселями.

При розрахунках векселями простий вексель виписує та підписує боржник, а переказний — кредитор.

У простому векселі фіксуються найменування боржника та кредитора, строк і сума платежу. Він також повинен мати підпис та печатку векселедавця. Загалом простий вексель містить не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити безпосередньо своєму кредиторові-векселевласнику зазначену в ньому суму боргу.

Переказний вексель, що виписується та підписується кредитором, є наказом боржнику (трасату) про сплату у встановлений строк зазначеної суми коштів третій особі. Виписаний переказний вексель має бути акцептований боржником, без чого він не має юридичної сили. Акцептом векселя платник бере на себе зобов'язання сплатити певну суму у встановлений строк. Якщо платник не погоджується платити за векселем, він виписує і нотаріально засвідчує вексельний протест.

Оплата за векселем може бути гарантована банком. Банківська гарантія платежу за векселем називається "аваль". Вона передбачає відповідальність банку-аваліста перед векселевласником за сплату боргу (оплату векселя) у встановлений строк за рахунок кредиту. Разом з тим при оплаті векселя за рахунок кредиту банк стягує з платника встановлену плату (відсоток).

Якщо у платника є кредитори, він може переадресувати переказний вексель для оплати на ім'я одного з цих кредиторів. У цьому разі на зворотному боці векселя робиться відповідний передавальний напис — індосамент. У цій операції вексель виконує функцію кредитних коштів, оскільки використовується як засіб платежу.

У розрахунках переказним векселем беруть участь три особи: векселедавець — особа, що видає вексель; векселевласник — особа, що отримала вексель і має право вимагати за ним оплату від платника; платник (трасат) — особа, яка повинна оплатити вексель.

Черговість операцій при розрахунках переказним векселем така:

1) оформлення векселя кредитором;

2) видача векселя векселевласнику;

3) пред'явлення векселя до акцепту платником;

4) передача акцептованого векселя векселевласнику;

5) пред'явлення векселя векселевласником платнику для його оплати;

6) оплата векселя платником.

Використання при розрахунках векселів має певні переваги: зменшується необхідність в обігових коштах, банківському кредиті; прискорюються розрахунки; забезпечується погашення взаємних боргів; до оплати за товар залучається третя особа, що має кошти; зменшується грошова маса та гальмуються інфляційні процеси.

Однак погіршення фінансового стану значної кількості суб'єктів господарювання в Україні в умовах переходу до ринку не дає змоги в широких масштабах використовувати векселі у платіжному обороті.