Главная Финансы Книги Фінанси підприємств - Філімоненков О.С.

Фінанси підприємств - Філімоненков О.С.

2.5. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень

У безготівковому платіжному обороті України значне місце посідають розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень.

Платіжна вимога-доручення — це розрахунковий документ, в якому, з одного боку, передбачається вимога постачальника (одержувача коштів) до покупця (платника) оплатити вартість поставленої йому продукції, наданих послуг відповідно до договору, а з іншого — дається доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунка вказаної у вимозі "суми до оплати" коштів.

Отже, платіжна вимога-доручення складається з двох частин — верхньої та нижньої. Верхня частина, яка є "вимогою", заповнюється постачальником — одержувачем коштів. У ній він вимагає від платника сплатити йому відповідну суму коштів за поставлені товари, надані послуги. Нижня частина цього документа містить доручення платника своєму банку про оплату вказаної ним суми постачальнику — одержувачу коштів.

Платіжна вимога-доручення виписується постачальником — одержувачем коштів на бланку типової форми у двох екземплярах. При цьому заповнюється тільки його верхня частина — "вимога". Перший примірник виписаного документа засвідчується підписами та печаткою одержувача коштів. Оформлена в такий спосіб платіжна вимога-доручення разом із супровідними та іншими документами, передбаченими договором, надсилається платнику безпосередньо постачальником або через установу банку.

Платник, отримавши платіжну вимогу-доручення, вирішує питання про згоду на його оплату. При погодженні оплатити цю вимогу платник оформляє її нижню частину: зазначає цифрами та словами суму, яку він повинен оплатити, підписує та ставить свою печатку. Оформлена платіжна вимога-доручення здається в банк платника, який вирішує питання про його оплату.

Виписана платіжна вимога-доручення діє протягом 20 днів.