Главная Инвестиции Книги Інвестиційне кредитування - Пересада А.А.

Інвестиційне кредитування - Пересада А.А.

8.6. Ефективність залучення іноземних інвестиційних позик

Незважаючи на значні іноземні запозичення, на сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні вітчизняні підприємці і надалі потребують великого обсягу зовнішнього фінансування.

Проте, інтенсивне залучення іноземних кредитів, зокрема під гарантії уряду у різноманітних формах і на різних умовах, закономірно веде до утворення зовнішнього державного боргу.

Так, станом на 1 січня 2000 р. зовнішній державний борг України становив 12,4 млрд дол. США. У структурі зовнішнього боргу борг міжнародним фінансовим організаціям дорівнював 46,5 %, борг іноземним країнам, у тому числі за позиками, наданими під гарантії уряду, — 36,5 %, фідуціарні позики становили 15,2 %, заборгованість за облігаціями державної зовнішньої позики 1995 р. — 10,6 %.

Проводячи аналіз структури зовнішнього боргу, слід зазначити, що динаміка кредитів змінилася у бік західних кредиторів (див. табл. 8.1).

Отже, якщо на 1 січня 1994 р. заборгованість країнам СНД становила 75,4 % усього зовнішнього боргу, то вже на початок 1997 р. — 34,9 %, на початок 1998 р. — 27,2 % і на початок 1999 р. — близько 20 %. Це дає підстави зробити висновок про позитивні тенденції зменшення зростання боргу, зокрема за поставки енергоносіїв із Росії і Туркменістану. Зовнішній державний борг зростає здебільшого за рахунок кредитів, які надають міжнародні фінансові організації. Так, у структурі зовнішнього боргу на кінець 1998 р. 25,9 % становить борг Міжнародному валютному фонду, 16,1 % — Світовому банку, 3,3 % — Європейському співтовариству, 1,5 % — Європейському банку реконструкції та розвитку.

У міжнародній практиці для оцінки стану державного боргу використовуються різноманітні показники. Світовий банк, наприклад, вважає критичним рівень державного зовнішнього боргу, який відповідає 50 % ВВП. Рада національної безпеки Російської Федерації вважає максимально допустимим показник потреби держави в обслуговуванні й погашенні внутрішнього боргу з податкових надходжень зведеного бюджету на рівні 25 %.

Україна не має сьогодні своїх узаконених напрацювань щодо критичних показників економічної безпеки країни з державного боргу. Тому на практиці при визначенні меж зовнішньої державної заборгованості використовують показники відношення державного

Таблиця 8.1

ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОГО ДЕРЖАВНОГО БОРГУ УКРАЇНИ (млрд дол. США)*1

*1: {Складено за: Бондарчук Т. Г. Зовнішній державний борг України та механізм його обслуговування // Фінанси України.— 1999. — № 5.— С. 94—102.}

боргу до ВВП та експорту країни і відношення обслуговування зовнішнього державного боргу до експорту країни. За цією класифікацією Україна має відносно низький рівень державної заборгованості, який, проте, характеризується тенденцією до зростання. Так, обсяг зовнішнього державного боргу у відсотках до експорту товарів та послуг у 1996 р. становив близько 40 %, у 1997 р. — 48 %, а в 1998 р. — майже 65 %, обсяг зовнішнього боргу у відсотках до ВВП у 1997 р. дорівнював 22,9 %, 1998 р. — 41,8 %, у 1999 р. — 54,2 %.

Основними причинами такої ситуації є тривала економічна криза, незбалансованість державних фінансів, хронічна дефіцитність платіжного балансу, непривабливість інвестиційного клімату для іноземних інвесторів та значний відплив за кордон національного капіталу.

Високий розмір зовнішнього боргу України як в абсолютному, так і у відносному вираженні, велика кількість ресурсів, які відвертаються на його обслуговування, призвели до того, що Україна почала втрачати шанси на отримання пільгових інвестиційних кредитів, а також не може розпочати реалізацію програм інвестиційних проектів зі Світовим банком, які могли б бути спрямовані на здійснення структурних реформ.

З цього приводу особливої гостроти сьогодні набуває питання управління зовнішнім державним боргом, яке повинно базуватися як на прямому державному управлінні, так і на побічних методах, що включають надання державних гарантій і нормативно-адміністративне регулювання залучення негарантованих кредитів приватним фірмам.

На практиці при управлінні зовнішнім державним боргом виділяють три способи можливого використання залучених ресурсів:

• фінансове розміщення, коли із зовнішніх джерел здійснюється фінансування інвестиційних проектів і розвитку економіки. Цей спосіб є найпрогресивнішим видом використання зовнішнього боргу. При цьому надзвичайно важливим є відбір конкурентних високоефективних інвестиційних проектів, які б забезпечували повернення одержаних ресурсів;
• бюджетне використання, за якого залучені ресурси спрямовуються на фінансування поточних бюджетних витрат, у тому числі на обслуговування зовнішньої заборгованості. Цей спосіб використання ресурсів, що залучаються з міжнародного ринку, — найменш ефективний з існуючих;
• змішане бюджетно-фінансове розміщення, коли запозичення використовуються як на фінансування поточних бюджетних потреб, так і на розвиток економіки в цілому.

На Україні великого поширення, на жаль, набув найменш ефективний спосіб — нові запозичення спрямовуються на фінансування поточних витрат бюджету, включаючи й обслуговування існуючого зовнішнього боргу. Так, на обслуговування і погашення державного боргу в 1998 р. затрачено майже 10 млрд грн, що відповідає 95 % усіх доходів державного бюджету за цей час. Крім того, на цю мету було витрачено 93 % зовнішніх і внутрішніх запозичень.

На підставі поданих вище аргументів можна зробити висновок, що для поліпшення управління обслуговування зовнішнього боргу, його скорочення, а отже і зменшення негативного впливу на бюджетний дефіцит та економіку України в цілому необхідно:

• спрямувати іноземні кредити на інвестиції в імпортозамінюючі та експортноспроможні виробництва;
• обмежити й поступово відмовитися від отримання іноземних кредитів на покриття дефіциту бюджету, коли він не за рахунок розвитку інвестицій;
• своєчасно готувати обґрунтовані бізнес-плани під отримання іноземних кредитів;
• домагатися незв’язаного характеру іноземних кредитів, щоб вони слугували національному виробникові, а не експорту товарів країн-постачальниць;
• законодавчо заборонити використання зовнішніх запозичень держави для фінансування поточних бюджетних витрат, відмовитися від одержання дорогих короткострокових кредитів;
• дати перевагу виробничому спрямуванню зовнішнього кредитного фінансування під гарантії держави.

Таким чином, у перспективі пріоритети в залученні іноземних інвестиційних кредитів мають переходити від уряду України до підприємців країни, а в їх наданні — до приватних кредитів. Адже перспективи отримання зарубіжних коштів із приватних джерел прямо пов’язані з рейтингом підприємницького ризику країни.

Контрольні запитання і завдання

• Що таке міжнародний інвестиційний кредит?
• Охарактеризуйте основні джерела залучення Україною іноземних позичкових коштів.
• Визначте роль міжнародного інвестиційного кредиту.
• Визначте особливості системи залучення зовнішніх кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України.
• Охарактеризуйте порядок розгляду пропозицій щодо надання Україні іноземних кредитів у межах міжнародних договорів.
• Охарактеризуйте порядок розгляду пропозицій про залучення юридичними особами — резидентами іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України.
• Як здійснюється оформлення індивідуальних гарантій Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання юридичною особою — резидентом зобов’язань щодо погашення іноземних кредитів?
• Хто здійснює контроль за цільовим та ефективним використанням і своєчасним погашенням іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України.
• Покажіть особливості інвестиційного кредитування Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
• Покажіть особливості інвестиційного кредитування Європейським банком реконструкції та розвитку.
• Визначте основні напрями діяльності ЄБРР в Україні.
• Визначте основні об’єкти інвестиційного кредитування в Україні ЄБРР?
• За якими критеріями відбираються вітчизняні банки для участі в обслуговуванні кредитної лінії ЄБРР?
• Яким критеріям мають відповідати малі та середні підприємства, їх проекти та позики, щоб отримати кредит по лінії ЄБРР?
• Яким критеріям мають відповідати мікрота малі підприємства, їх проекти та субкредити по лінії ЄБРР?
• Визначте напрями та умови інвестиційного кредитування в Україні: Німецько-українським фондом «Міжнародний консультаційний проект», Фондом Євразія, Програмою інвестування ОПІК, Американським фондом малих кредитів, Фондом підтримки підприємств у нових західних незалежних державах.
• Дайте визначення зовнішнього боргу. Обґрунтуйте напрямки його обслуговування.
• Які способи використовують країни при управлінні зовнішнім боргом?