Главная Инвестиции Книги Інвестиційне кредитування - Пересада А.А.

Інвестиційне кредитування - Пересада А.А.

РОЗДІЛ 7. Лізинг

Традиційні фінансові послуги, які банки надають підпримствам та організаціям, не завжди допомагають останнім сповна розв’язувати свої проблеми. Адже проблеми, частіше за все, пов’язані з оновленням чи вдосконаленням основних фондів підприємств і потребують довгострокових інвестицій. За таких умов перспективним стає лізинговий бізнес. У сучасних умовах лізинг — це альтернативна форма фінансування, в якій поєдналися орендні відносини, елементи кредитування та фінансування. З позиції банків — це один із шляхів диверсифікації видів банківської діяльності. Завдяки лізинговим операціям банк може значно розширити коло клієнтів та підвищити свою прибутковість.

7.1. Зміст, об’єкти та види лізингу

У Законі України «Про лізинг» термін «лізинг» трактується як «підприємницька діяльність, що спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів та полягає у наданні лізингодавцем у виключне користування на певний термін лізингоотримувачу майна, яке є власністю лізингодавця чи придбане їм у власність за дорученням та узгодженням з лізингоотримувачем у відповідного продавця майна, за умовою сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів». У новому проекті Закону «Про лізинг» передбачається більш чітке визначення лізингу «як строкове та платне відповідно до визначених конкретною угодою умов, користування майном (у тому числі спеціально придбаним на замовлення), що передається лізингоотримувачу особою, яка є власником цього майна (лізингодавцем)». Тобто лізинг може виступати формою строкового та платного користування майном.

Лізингу притаманні особливі риси, що суттєво відрізняють його від інших форм бізнесу. Серед них:

• наявність посередника, який бере на себе обов’язки власника майна;
• тип майна, що надається у лізинг, визначається лізингоотримувачем за погодженням з лізингодавцем та переважно представлений об’єктами основних фондів виробничого призначення;
• термін лізингу майна, як правило, співвідноситься з періодом амортизації цього майна. У класичному розумінні лізинг — довгострокова операція;
• періодичність виплат лізингових платежів установлена в договорі;
• можливість викупу об’єкта лізингу за залишковою вартістю;
• широке коло учасників;
• забезпеченість лізингової угоди майном — об’єктом лізингу.

Головні об’єкти лізингу — елементи активної частини основних фондів. Згідно із Законом України «Про лізинг» не можуть бути об’єктами лізингу об’єкти оренди державного майна, земельні ділянки та інші природні об’єкти.

Залежно від характеру об’єкта лізингу розрізняють лізинг рухомого майна (машинно-технічний) та лізинг нерухомого майна. Об’єктами лізингу рухомого майна є: транспортні засоби (вантажні та легкові автомобілі, літаки, вертольоти, судна); будівельна техніка; засоби телета дистанційного зв’язку; верстати; засоби обчислювальної техніки; інше виробниче обладнання, механізми та прилади.

До об’єктів лізингу нерухомості належать будівлі та споруди виробничого призначення.

У закордонній практиці лізинг класифікують за основними ознаками, серед яких: склад учасників угоди, тип майна, ступінь його окупності, умови амортизації, обсяг обслуговування, сектор ринку, характер лізингових платежів, методи фінансування лізингу тощо.

Залежно від складу учасників угоди розрізняють прямий лізинг, за якого власник майна (постачальник) самостійно передає об’єкт у лізинг (двостороння угода), та опосередкований лізинг, коли передача майна здійснюється через посередника. В останньому випадку має місце класична тристороння операція або при складних лізингових операціях — багатостороння операція з великою кількістю суб’єктів угоди.

Різновидом прямого лізингу можна вважати зворотній лізинг (ліз-бек), за яким власник майна передає право власності на нього майбутньому лізингодавцю на умовах купівлі-продажу та одночасно вступає з ним у відносини як користувач цього майна. Це не виключає можливості наступного викупу майна після закінчення терміну угоди та відтворення права власності на нього постачальника-користувача.

Залежно від характеру об’єкта лізингу розрізняють лізинг рухомого майна (машинно-технічний) та лізинг нерухомого майна.

За ступенем окупності майна виділяють:

• лізинг з повною окупністю, за якого протягом терміну дії однієї угоди відбувається повна виплата вартості об’єкта лізингу;
• лізинг з неповною окупністю має місце, коли протягом терміну дії однієї угоди окупається лише частина вартості майна.

Залежно від умов амортизації розрізняють:

• лізинг з повною амортизацією та відповідно з повною виплатою вартості об’єкта;
• лізинг з неповною амортизацією, отже з частковою виплатою вартості.
• Відповідно до двох останніх ознак виділяють фінансовий та оперативний лізинг, які дуже пов’язані між собою.

До фінансового лізингу належать, як правило, контракти, що передбачають сплату протягом чітко встановленого строку лізингових платежів, величина яких є достатньою для повного відшкодування витрат лізингодавця, пов’язаних з придбанням майна та реалізацією прав власника, а також для забезпечення йому певного прибутку.

Операції оперативного лізингу характеризуються тільки частковою амортизацією об’єкта лізингу протягом одного строку лізингування; здійсненням більшої частини обов’язків, пов’язаних з обслуговуванням майна, за рахунок лізингодавця.

За обсягом обслуговування об’єкта, що передається у лізинг, вирізняють:

• чистий лізинг, коли лізингоотримувач зобов’язується здійснювати все обслуговування лізингуючого об’єкта;
• лізинг із повним набором послуг, коли лізингодавець має надавати повний набір послуг за об’єктом лізингу;
• лізинг із частковим набором послуг.

За характером лізингових платежів розрізняють:

• лізинг із грошовим платежем, коли всі платежі здійснюються у грошовій формі;
• лізинг із компенсаційним платежем, коли платежі здійснюються у формі постачання товарів, вироблених на даному обладнанні, або у формі надання зустрічних послуг;
• лізинг із змішаним платежем, коли поєднуються названі вище форми оплати.

Стосовно податкових та амортизаційних пільг окремо виділяють:

• фіктивний лізинг, коли угода має спекулятивний характер та укладається з метою отримання необґрунтованих податкових та амортизаційних пільг;
• дійсний лізинг, коли при укладанні угоди вказана вище мета не є основною та визначною.

Відповідно до чинного Закону України «Про лізинг» в Україні можливо реалізувати лише два види лізингу — фінансовий та оперативний і три форми лізингу — зворотний, пайовий та міжнародний.

До міжнародного, або зовнішнього, лізингу належать угоди, в яких хоча б одна сторона чи всі сторони одночасно є представниками різних країн. До цієї форми лізингу можна віднести угоди, які проводить лізингодавець і лізингоотримувач однієї країни, якщо хоча б одна сторона будує свою діяльність та має капітал спільно із іноземною фірмою, наприклад, виступає спільним підприємством.