Главная Банковское дело Книги Кредитно-розрахункові операції - Мілай А.О.

Кредитно-розрахункові операції - Мілай А.О.

4.1.2. Загальні правила документообороту

Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких визначено Інструкцією Національного банку.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку. Банки перевіряють правильність заповнення платіжних документів; банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П. платника" і "Підписи платника" (якщо вони передбачені формою документа). Банк одержувача перевіряє заповнення таких реквізитів: "Одержувач", "Код одержувача", "Рахунок одержувача", "Банк одержувача", "Код банку одержувача", а також "М. П. одержувача" та "Підписи одержувача" (якщо вони передбачені формою документа). Банк стягувача перевіряє заповнення таких реквізитів: "Стягувач", "Код стягувача", "Рахунок стягувача", "Банк стягувача", "Код банку стягувача", а також "М. П. стягувача" та "Підписи стягувача" (якщо вони передбачені формою документа).

Розрахункові документи, в яких перевірені реквізити заповнено з порушенням вимог, повертають клієнту. Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

• у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою;

• відсутні супровідні документи, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів.

У разі недотримання банками цих вимог відповідальність за шкоду, завдану платнику чи одержувачу коштів, покладається на банк, який обслуговує клієнта.

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менше двох), з використанням електронно-обчислювальних машин.

Дозволяється заповнювати розрахунковий документ від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору).

Перший примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення) має містити відбиток печатки (якщо наявність печатки передбачена) і підписи відповідальних осіб.

Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використовувати факсиміле, а також виправляти та заповнювати розрахунковий документ у кілька прийомів.

Банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта.

Клієнт, виходячи з технічних можливостей (своїх та обслуговуючого банку), може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи програмно-технічний комплекс "клієнт-банк". Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі між банком і клієнтом про розрахунково-касове обслуговування.

Якщо закінчення терміну для пред'явлення розрахункового документа в банк припадає на неробочий день, то останнім днем терміну вважається робочий день, наступний за неробочим.

Розрахункові документи приймаються банками без обмеження їх максимальної або мінімальної суми.

Розрахункові документи, оформлені своїми клієнтами, банк приймає протягом часу, визначеного в договорах про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів. Розрахункові документи, оформлені клієнтами інших банків або органів державного казначейства, банк приймає протягом операційного дня.

Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача — реквізит "Дата надходження в банк стягувача" (якщо цей реквізит передбачено формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".

Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит "Дата надходження" можна не заповнювати.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Порядок повернення банком своїм клієнтам супровідних документів та оформлених ними розрахункових документів визначається в договорах про розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Якщо такий порядок у договорі не визначено, то документи клієнту повертаються в день їх надходження із зазначенням причин повернення.

У разі відмови виконати розрахунковий документ, оформлений клієнтом іншого банку чи органу державного казначейства, банк у день надходження документа має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на розділ/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати цей розрахунковий документ та всі, отримані разом з ним, супровідні документи у банк чи орган державного казначейства, від якого вони надійшли.

Напис про причину повернення без виконання розрахункового документа про примусове списання (стягнення) коштів за виконавчим документом засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) установи банку.
Платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів, що надсилали в банк платника державні виконавці або податкові органи, банк повертає рекомендованим чи цінним листом безпосередньо їм.

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. Розрахункові документи на списання коштів з рахунків платника, що надійшли до банку після операційного часу, банк може виконувати в день їх надходження, якщо це визначено договором про розрахунково-касове обслуговування. За порушення цих термінів банк, який обслуговує платника, несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Якщо платіжні вимоги надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника було недостатньо коштів для їх виконання, то в день надходження такі документи виконуються частково та повертаються в порядку, визначеному інструкцією. У разі відсутності коштів на рахунку платника для виконання розрахункових документів, що надійшли до банку протягом операційного часу, такі документи цього самого дня повертаються без виконання.

Платіжні вимоги, які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони цього дня виконуються частково.

Якщо на початок операційного дня на рахунку платника будуть відсутні кошти для виконання платіжних вимог, то такі документи цього дня повертаються.

Якщо до банку надійшло разом кілька розрахункових документів, то при їх виконанні додержується такий пріоритет: спочатку виконуються платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів, потім — розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів, після цього — платіжні вимоги, оформлені на підставі інших виконавчих документів. Інші документи виконуються в порядку їх послідовного надходження.

Розрахункові документи (платіжні вимоги, розрахункові чеки тощо), надані клієнтом обслуговуючому банку для інкасування, останній надсилає до банку платника в день їх надходження або, якщо документи надійшли після операційного часу, — наступного робочого дня.

Терміни відсилання документів, передбачених договором про відкриття акредитива, визначаються цим договором.

Списання коштів з рахунка платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника.

Інші примірники розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком розрахункових чеків), банк передає платнику.

Умови (терміни, періодичність тощо) передавання розрахункових документів, у тому числі електронних розрахункових документів, що підтверджують проведення операцій за рахунками клієнтів банку або прийняття документів на інкасо, визначаються в договорах про розрахунково-касове обслуговування клієнтів.

Банки самостійно визначають порядок формування та зберігання розрахункових документів, забезпечуючи їх сувору схоронність. Визначаючи терміни зберігання розрахункових документів, банки мають керуватися Переліком документів Національного банку, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням термінів зберігання.

Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня. У разі технічної можливості врахування коштів, що надходять на рахунки клієнтів протягом операційного дня (поточні надходження), банк може здійснювати платежі з їх рахунків з урахуванням цих сум, якщо це визначено в договорі про розрахунково-касове обслуговування.

Факт списання коштів з рахунка платника документально оформляється меморіальним ордером при частковій оплаті розрахункових документів; документальному підтвердженні операцій з перерахування з банківських рахунків на користь клієнтів-одержувачів (фізичних та юридичних осіб) внесених до каси банку коштів.

Кошти, помилково зараховані на рахунок неналежного одержувача, він має повернути в терміни, встановлені чинним законодавством, за порушення яких неналежний одержувач несе відповідальність відповідно до чинного законодавства. У разі неповернення коштів неналежним одержувачем з будь-яких причин у зазначений термін їх повертають у судовому порядку.

Банк, який обслуговує неналежного одержувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

Якщо з вини банку кошти зараховані на рахунок неналежного одержувача, то банк зобов'язаний одразу після виявлення своєї помилки перерахувати ці кошти на рахунок одержувача, якому вони призначалися, але внаслідок помилки банку не були зараховані. У разі невиконання банком цієї вимоги одержувач, якому призначалися кошти, має право в порядку, встановленому законом, вимагати від банку-порушника сплати пені в розмірі, визначеному чинним законодавством України. Суму цих коштів банк відображає за рахунками дебіторської заборгованості до часу її відшкодування неналежним одержувачем.

Одночасно банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному одержувачу (безпосередньо або через банк, який його обслуговує) про здійснення йому помилкового переказу та про необхідність повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення.

Банк, який обслуговує неналежного одержувача, отримавши повідомлення, передає його (у день отримання, але не пізніше наступного робочого дня) одержувачу під підпис або надсилає рекомендованим листом. У разі неповернення неналежним одержувачем коштів добровільно банк, з вини якого кошти цьому одержувачу зараховані не за призначенням, стягує їх у судовому порядку.

Переказану неналежним одержувачем згідно з повідомленням суму коштів банк спрямовує на погашення дебіторської заборгованості. У разі несвоєчасного повернення неналежним одержувачем коштів банк, що надсилав повідомлення, має право вимагати у встановленому законом порядку сплати цим одержувачем пені у визначеному чинним законодавством розмірі. Спори між банком, з вини якого здійснено помилковий переказ коштів, і неналежним одержувачем цих коштів вирішуються в судовому порядку. Банк, з вини якого кошти списано з рахунка неналежного платника, зобов'язаний повернути на рахунок цього платника помилково списану суму, списавши її з рахунку того платника, з якого ці кошти підлягали списанню, а також сплатити неналежному платнику пеню у визначеному чинним законодавством розмірі, якщо договором не передбачено іншу відповідальність.

Повернення платнику коштів, що списані банком з рахунка платника без законних підстав або за ініціативою неналежного стягувача, або в разі порушення банком умов розпорядження платника про здійснення договірного списання, або внаслідок інших помилок банку, здійснюється у судовому порядку. При цьому за списання коштів з рахунка платника без законних підстав банк має сплатити платнику пеню у визначеному законодавством розмірі, якщо договором не передбачено іншу відповідальність. Працівники банку, з вини яких здійснено помилковий переказ коштів, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.