Главная Экономика Книги Політична економія - Оганян Г.А.

Політична економія - Оганян Г.А.

Політика регулювання сільськогосподарського виробництва

Залежно від стану економічного розвитку країни цілі аграрної політики можуть бути такі: подолання залежності від інших країн у забезпеченні продуктами харчування і сировиною для промисловості, створення продовольчих запасів, забезпечення і підтримання продовольчої безпеки країни, розвиток експортного потенціалу агропромислового комплексу.

Основні напрями аграрної політики у розвинених країнах такі:

• цінова політика (відносно цін на сільськогосподарську продукцію);

• маркетингова політика, пов'язана з реалізацією сільськогосподарської продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках;

• матеріально-технічне забезпечення аграрного виробництва;

• політика фінансового забезпечення — кредитами, субсидіями тощо;

• політика у сфері земельних відносин;

• політика у сфері наукових досліджень.

Наприклад, у США державне регулювання аграрного сектору реалізується за допомогою таких форм і методів: стабілізація цін і доходів фермерів; розвиток сільськогосподарської невиробничої інфраструктури; науково-дослідна робота з питань сільського господарства, впровадження результатів досліджень; збирання, обробка і поширення статистичних даних; охорона навколишнього середовища й раціональне використання земельних і водних ресурсів; забезпечення безпеки продовольства.

Для кількісної оцінки ефективності заходів державного регулювання сільського господарства у США використовується спеціальний показник — "еквівалент субсидування виробників", що вимірює вартість грошових трансфертів, які спрямовуються фермерам споживачами сільгосппродукції і платниками податків у результаті здійснення аграрної політики.

Екологічне регулювання

Для економік розвинених та інших країн характерна суперечність цілей максимізації загального обсягу продукції та збереження навколишнього середовища. Це пов'язано з недостатньою увагою політичної економії до проблеми використання у виробництві невідтворюваних ресурсів, нерозробленості теорії зовнішніх ефектів, що виявляються у впливі на "третіх осіб", які не є виробниками або споживачами відповідної продукції, тобто в екологічних наслідках промислового виробництва. Розв'язання питання зовнішніх ефектів неможливе без відповідного державного регулювання.

Екологічне регулювання полягає в такому:

• відповідна законодавча діяльність держави, що включає розробку гранично допустимих норм забруднення довкілля та вимог екологічної безпеки виробничого процесу з урахуванням технологічних характеристик підприємств;

• розробка і здійснення довгострокових екологічних програм, спрямованих на збереження і відтворення навколишнього середовища;

• застосування економічних і адміністративних регуляторів — видача сертифікатів, ліцензій, обов'язкове страхування певних видів екологічно небезпечної діяльності, встановлення форм матеріальної відповідальності (зборів, штрафів, компенсацій) за забруднення довкілля. Основною вимогою є неприпустимість вирішення економічних проблем за рахунок екологічних.

Екологічна політика реалізується за допомогою таких методів: встановлення податків і платежів за використання природних ресурсів; встановлення платежів за забруднення навколишнього середовища; встановлення плати за екологічні послуги — за прибирання твердих відходів, за користування очищеною водою тощо; надання безвідсоткових позик на придбання очисного устаткування; податкові пільги і прискорена амортизація очисного устаткування; надання прямих державних субсидій на здійснення природоохоронних заходів.

В умовах сучасної науково-технічної революції, інтернаціоналізації виробництва, інтеграції економік, глобалізації економічних процесів, зростання економічної потужності транснаціональних корпорацій спостерігається тенденція до гальмування економічного розвитку, пов'язана з надмірною централізацією, одержавленням виробництва, обмеженням вільного ринку й конкуренції. З'являється потреба у формуванні гнучкішої державної економічної політики, яка забезпечить сталий, стабільний і динамічний розвиток економіки, зможе реагувати на сучасні запити науки, техніки, технології, зміну потреб і вподобань споживачів.

Сучасна економіка нагально потребує оптимального співвідношення ринкового саморегулювання, внутрішньофірмової організації, міжфірмового співробітництва, регіональної та галузевої координації, державного регулювання, наднаціональної координації з метою найповнішої реалізації інтересів усіх груп економічних суб'єктів — окремих осіб і сімей, фірм та організацій, держави і міждержавних інтеграційних об'єднань для підтримання високого рівня виробничої і соціальної ефективності, забезпечення соціально-економічного прогресу розвитку світової економіки.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте етапи розвитку капіталістичної економічної системи. Чи є державно-монополістична стадія закономірним етапом її еволюції?

2. Як вплинув "новий курс" у США на подальший розвиток ринкової системи господарювання?

3. Розкрийте коротко сутність понять "регульований капіталізм" і "змішана економічна система". Чи тотожні ці поняття?

4. Обґрунтуйте економічну доцільність, механізм формування і функціонування державного сектору економіки.

5. Чи може держава виступати організатором економічної діяльності, товаровиробником, підприємцем, споживачем, замовником продукції?

6. Які сфери економічної діяльності охоплює державна контрактна система? Переваги і недоліки такої системи.

7. Назвіть пріоритетні напрями державного регулювання у сфері наукових досліджень.

8. У чому полягає спільність завдань і відмінність інструментів кредитно-грошового та фіскального регулювання?

9. Визначте можливості держави у здійсненні моніторингу, в координації та регулюванні цін.

10. Обґрунтуйте необхідність регулювання ринку праці в умовах сучасного капіталізму.

11. Якими методами розвинені країни нівелюють значну диференціацію доходів? Визначте поняття "соціальний захист", " перерозподіл доходів", "соціальне страхування".

12. У чому полягає специфіка регулювання аграрної сфери і сільськогосподарського виробництва?

13. Поясніть сутність і принципи державної екологічної політики.

14. Які історичні перспективи змішаної економічної системи? Аргументуйте відповідь.