special

Політична економія - Оганян Г.А.

Функції господарського механізму

Важливим етапом у пізнанні господарського механізму як цілісного суспільного організму є розкриття його функцій, серед яких можна виокремити такі:

• динамічна збалансованість, відповідність рівня розвитку суспільних продуктивних сил формам і методам господарювання. Господарський механізм є способом розв'язання суперечностей, що можуть виникати у цій сфері економічного процесу. Підтримання збалансованості й адекватності у розвитку суспільного виробництва, його регулювання є необхідною передумовою поступального цивілізаційного прогресу. Звичайно, не слід недооцінювати ринкові форми господарювання, разом з тим потрібно пам'ятати, що ринкові регулятори мають перебувати у взаємодії з державним регулюванням багатьох соціальних процесів, де загалом позитивний вплив ринкових важелів може викликати певні негативні вияви. Міркування окремих учених, політиків, господарників на кшталт "ринок вирішує все", як свідчить міжнародний і вітчизняний досвід, є більше емоційними і призводять до ідеологічного формування пасивної очікувальної поведінки, сподівань на манну небесну, якої потрібно терпляче чекати;

• економічна реалізація різних форм власності, використання їх потенціалу у практичній господарській діяльності. Досконаліший господарський механізм створює і кращі можливості для розкриття тих або інших переваг кожної з форм власності, а соціальне утвердження інституту рівноправного функціонування всіх форм власності сприяє подоланню соціальних бар'єрів, що гальмують зростання виробництва, розвиток здорових ринкових відносин. Зрозуміло, що автоматично, без ефективної роботи господарського механізму загалом, його функціональних ланок зокрема такі можливості не справдяться;

• свідоме, цілеспрямоване використання об'єктивних економічних законів. У межах механізму господарювання досягається узгодженість економічних інтересів, єдність дій і взаємодії, підпорядкування розвитку продуктивних сил координації та контролю з боку суспільства. Без цих регулятивних дій реальне використання економічних законів у практиці господарювання неможливе;

• втілення у життя економічної політики (стратегії і тактики) держави. В цьому разі механізм господарювання як цілісна система є основним інструментом втілення у життя виробленої економічної політики. Держава, ґрунтуючись на науковому пізнанні законів, всебічному й ретельному врахуванні інтересів, внутрішніх і міжнародних умов розвитку країни, виробляє програмні дії щодо економічної політики, її практичної реалізації, для чого використовується цілісний комплекс не лише суто економічних, а й організаційних заходів. Визначальною ланкою у цьому комплексі є формування і налагодження ефективного функціонування механізму суспільного господарювання.

Усі функції господарського механізму перебувають у єдності та взаємодоповненні. Що повніша адекватність форм господарювання рівню розвитку продуктивних сил, то успішнішим буде досягнення цілей економічної політики.

Необхідність науково обґрунтованого, виваженого вдосконалення господарського механізму зумовлена об'єктивними зрушеннями в економіці, існуванням значного впливу на її складові з боку численних факторів, що відрізняються динамізмом, стрімкою рухомістю, змінами.

До чинників, що впливають на господарський механізм, належать:

• науково-технічний і технологічний прогрес та їх вплив на виробничу діяльність підприємств, галузей, на суспільне виробництво загалом;

• розмаїття форм господарювання за ринкових умов, що формуються у багатьох постсоціалістичних країнах, до яких належить і Україна;

• зміни у надбудові постсоціалістичних держав, а відтак виникнення нових і специфічно-особливих завдань (соціально-економічних), що вирішуються у макро- і мікроекономічному просторі;

• зовнішньоекономічні та зовнішньополітичні умови (міжнародний поділ праці, інтеграційні процеси, міжнародне геополітичне становище).

Наслідки дії зазначених чинників можуть відрізнятися за масштабами змін у механізмі господарювання. Це можуть бути незначні кількісні зміни або глибокі якісні зрушення. Ось чому варто розрізняти часткове неглибоке поліпшення певних ланок механізму господарювання і досить глибоке перетворення структури господарського механізму, його перебудову. Тобто можна говорити про реформу господарського механізму або взагалі про економічну реформу. Звичайно, господарський механізм не є раз і назавжди даним. Він розвивається і вдосконалюється, відбувається безперервний процес пошуку ефективніших форм і методів господарювання. Це вдосконалення здійснюється постійно, з урахуванням нагромадженого досвіду, специфіки окремих сфер і галузей економіки.

Невеликий досвід вдосконалення господарського механізму в Україні засвідчив, що воно ще не є великомасштабним і цілісним, а скоріше має фрагментарний характер, здійснюється подеколи спонтанно і спорадично, без цілісної програми дій з боку держави. Позитивні структурні зрушення фактично не відбуваються, уряд та його функціональні структури більше говорять, ніж здійснюють структурну перебудову економіки, в якій досі переважають важкі технології, зношені на 60-80 % засоби виробництва. Прагнення за допомогою закордонних інвестицій і кредитів поліпшити ситуацію малопродуктивне та інколи навіть ілюзорне. Ставка на малий і дрібний бізнес не є панацеєю. Такі форми бізнесу мають бути органічними складовими у комплексній стратегічній програмі держави, яка має взяти курс на рішучу перебудову, спираючись на науково-технічний прогрес, здорову і виважену приватизацію, а також максимально закрити всілякі лазівки для криміналізації і тінізації економіки молодої Української держави.

У зв'язку з цим найважливіші завдання в удосконаленні господарського механізму, зокрема і в Україні, такі:

• створення науково обґрунтованої теоретичної концепції господарського механізму, виходячи з економіко-правової парадигми суспільного поступу;

• запровадження нормативного механізму господарювання, тобто переведення теоретичної концепції у площину конкретних рішень;

• формування реально діючого, а не декларативного господарського механізму, що міг би оптимізувати управлінсько-регулятивну діяльність держави, сприяти розвитку здорового підприємництва за умов ринкової трансформації економіки.



 

Created/Updated: 25.05.2018

';