Главная Экономика Книги Політична економія - Оганян Г.А.

Політична економія - Оганян Г.А.

Розділ 4. економічне зростання і соціально-економічний прогрес

4.1. Форми суспільного продукту у процесі відтворення

1. Суспільний продукт і його форми.

2. Валовий внутрішній продукт.

3. Тіньовий сектор в економічному відтворенні.

4. Національне багатство і його структура.

Суспільний продукт і його форми

Для здійснення економічного аналізу розвитку країни, складного механізму зв'язків необхідна система певних показників. Від ступеня достовірності та оперативності інформації залежить ефективність управління економікою. З цією метою розраховуються основні показники, за допомогою яких можна було б виконати цей аналіз. Використовуються різні виміри результатів народногосподарської діяльності.

Аналіз економіки колишнього СРСР базувався на концепції представників класичної економічної школи А. Сміта і Д. Рікардо, а також на теорії трудової вартості К. Маркса, які розглядали створення національного продукту країни у процесі суспільного відтворення лише у сфері матеріального виробництва. Згідно з цією концепцію розроблявся баланс народного господарства, який пояснював механізм централізованого планування економіки і системи розподілу ресурсів у країні.

Основним недоліком системи балансу народного господарства було положення, що тільки праця у сфері виробництва створює суспільно необхідний продукт. При цьому не враховувалось створення продукту в сфері послуг. Крім того, в балансі народного господарства не аналізувалась система зовнішньоекономічних зв'язків (крім експорту та імпорту товарів).

Система балансу народного господарства давала можливість отримати зведену інформацію про механізм суспільного відтворення, основні пропорції економіки та взаємозв'язки, що формуються у народному господарстві. За допомогою методології балансу народного господарства визначався суспільний продукт країни та його рух у процесі відтворення.

Суспільний продукт уявляв собою узагальнений результат функціонування розширеного відтворення, в якому відображається єдність виробничих сил, форм їх організації та виробничих відносин. Як результат конкретної цілеспрямованої діяльності суспільства цей продукт представлено у вигляді сукупності споживних вартостей, створюваних за певний період часу. Під час відтворення суспільного продукту суспільство цікавить насамперед натуральна форма, в якій він буде відтворений, певний набір споживних властивостей, корисність вироблених продуктів. За командно-адміністративної економіки, коли існувала суспільна власність на засоби виробництва, суспільний продукт характеризувався як усуспільнений продукт, тобто він належав усім членам суспільства.

Отже, сукупний суспільний продукт як особлива форма суспільного продукту — це всі матеріальні блага, вироблені суспільством за певний відтворювальний період (як правило, рік).

За матеріально-речовою (натуральною) формою сукупний суспільний продукт складається із засобів виробництва і предметів споживання. Відповідно матеріальне виробництво поділяється на два підрозділи:

I — виробництво засобів виробництва (верстати, машини, обладнання, устаткування тощо);

II — виробництво предметів споживання (одяг, взуття, продукти харчування тощо).

За вартісною формою сукупний суспільний продукт складається з вартості матеріальних витрат с, вартості необхідного продукту V і вартості додаткового продукту т. Безпосередньо на задоволення потреб населення йде необхідний продукт і частина додаткового.

Отже, сукупний суспільний продукт W дорівнює сумі створюваних вартостей товарів I і II підрозділів виробництва:

Важливим макроекономічним показником є також національний доход. Національний доход — це величина новоствореної вартості за певний період часу (як правило, рік). Він дорівнює вартості сукупного суспільного продукту за вирахуванням вартості засобів виробництва, використаних у виробничому процесі. До вартості засобів виробництва належать: амортизація основних фондів (машин, устаткування, обладнання, виробничих споруд), витрати на сировину, матеріали, паливо. Якщо вартість сукупного суспільного продукту дорівнює (с + V + m), то національного доходу — (V + m). Національний доход — це вартість необхідного та додаткового продукту без вартості використаних засобів виробництва. Він, як і сукупний суспільний продукт, створюється в галузях матеріального виробництва.

При розробці балансу народного господарства у СРСР застосовували методику, яка істотно відрізнялась від міжнародної. По-перше, при аналізі відтворення сукупного суспільного продукту (валового суспільного продукту) враховувалась лише продукція, створювана в матеріальному виробництві, при цьому ігнорувався продукт, вироблений у сфері нематеріального виробництва, тобто в сфері послуг. По-друге, застосовувана схема містила подвійний рахунок (тобто в одному показникові враховувалась продукція і виробничого, і кінцевого споживання). Наприклад, у галузях добувної та переробної промисловості кілька разів обчислювалась вартість створюваної продукції. Це призводило до штучного завищення реальних показників господарської діяльності.

Необхідність упорядкування інформації відповідно до світових стандартів і формування нового ринкового механізму господарювання зумовили нагальну потребу переглянути методологічні підходи до виміру основних макроекономічних показників країни і перейти на загальноприйняту в світі схему під назвою "Система національних рахунків".