Главная Экономика Книги Політична економія - Оганян Г.А.

Політична економія - Оганян Г.А.

Національний банк України та його функції

Порядок утворення, функції і структуру Національного банку України визначено у Законі України "Про банки та банківську діяльність". Його засновником є держава. Статут НБУ затверджує Президія Верховної Ради України, статутний фонд утворюється на кошти держави, його розмір визначається Верховною Радою України. НБУ — самостійна юридична особа, підзвітна Верховній Раді України. При цьому він не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава — за зобов'язаннями банку, крім випадків, коли сторони беруть на себе таку відповідальність. Національний банк України може відкривати свої представництва та філії за кордоном. Разом з управлінням Центрального банку Республіки Крим, обласними управліннями та комерційними банками НБУ утворює єдину банківську систему України, яку й очолює.

Національний банк України виконує такі специфічні, тільки йому властиві функції, що випливають із його статусу "банку банків":

1. Здійснює грошову і кредитну емісію і вилучає з обігу зайві гроші. Практичне здійснення цієї функції пов'язане з використанням таких інструментів грошово-кредитної та фінансової політики, як зміна нормативу обов'язкових банківських резервів, політика облікової ставки, операції з цінними паперами на відкритому ринку та ін. Механізм дії зазначених інструментів передбачає опосередковане регулювання державою економічних процесів у країні за допомогою підтримання необхідної кількості грошової маси в обігу. Такий напрям економічної політики дістав назву монетарної політики, або монетаризму.

2. Зберігає і керує резервами комерційних банків, які розміщуються на його поточних рахунках і є певною мірою страхуванням банківських депозитів. Депозити на таких рахунках розглядаються Національним банком України як запаси готівкових грошей. Керування резервами здійснюється через встановлення НБУ для комерційних банків норм обов'язкових резервів. Підвищення цього показника зменшує пропозицію грошей, зниження — збільшує, тобто діє так званий мультиплікаторний ефект.

Мультиплікатор депозитів — показник, що визначає, у скільки разів банки завдяки системі резервів можуть збільшити грошову масу порівняно із сумою готівкових грошей, вкладених вкладниками. Величина мультиплікатора визначається діленням 100 на ставку резервних вимог, яка встановлюється Національним банком України. Наприклад, за ставки 10 % мультиплікатор становитиме 100 : 10 = 10, тобто грошова маса може збільшитися (зменшитися) в 10 разів. Норма обов'язкових банківських резервів як інструмент політики НБУ впливає на основи банківської системи. Навіть незначні її коливання викликають зміни в обсягах банківських депозитів і кредиту, тому такий інструмент у більшості країн використовується у виключних випадках.

3. Зберігає резервний валютний державний фонд у золоті, національній та іноземній валюті. Такі збереження мають вигляд інвалютних резервів у банках інших країн, вкладень в іноземні державні цінні папери, готівкових запасів (авуарів) в іноземній валюті, запасів золота у зливках тощо. Активи служать резервом купівельної та платіжної спроможності держави у міжнародних розрахунках, засобами здійснення валютної політики держави, коригування її валютно-фінансового становища, підтримання курсу національної валюти. Щоб забезпечити, наприклад, приплив валюти в країну, Національний банк підвищує відсоткову ставку за валютними вкладами. Результатом такого припливу стає збільшення грошей у країні.

4. Регулює діяльність кредитної системи і кредитування в країні, також є найбільшим кредитором і позичальником. Інструментом цього регулювання є облікова ставка, політика з її зміни і регулювання називається дисконтною. Облікова ставка — це процент, за яким Національний банк України надає кредити комерційним банкам. Основна форма надання таких кредитів — скуповування у комерційних банків цінних паперів і переоблік (дисконт) векселів, виданих підприємствами і прийнятих на облік (для забезпечення кредиту) комерційними банками. Облікова ставка є основою для формування кредитної реальної ставки комерційних банків, яку слід відрізняти від номінальної. Номінальна ставка призначається кредитором з урахуванням інфляції грошей, вона дорівнює реальній ставці плюс очікуваний темп інфляції. Реальна ставка складається під дією реальних умов і факторів: облікової ставки процента, пропозиції кредиту, попиту на нього. На основі реального співвідношення цих факторів формується рівноважна ставка процента, яка і є реальною. Якщо пропозиція і попит на кредит врівноважуються, то кредитна ставка процента дорівнюватиме обліковій. Якщо ж попит на кредит більший за обсяг кредитних коштів (пропозиції), ставка кредитного процента перевищуватиме облікову. У разі зниження попиту на позики за високої пропозиції коштів кредитна ставка відповідно стане нижчою за облікову.

Політика облікової ставки (дисконтна) є важливим інструментом з регулювання пропозиції грошей і здійснюється, як правило, одночасно з діяльністю Національного банку України на відкритому ринку.

5. Здійснює операції з цінними паперами на відкритому ринку. В сучасних умовах світова практика вважає такі операції основним інструментом регулювання грошової маси. Операції з цінними паперами НБУ може здійснювати самостійно і разом з іншими банками та фінансово-кредитними установами. Така функція передбачає емісію цінних паперів: банківських сертифікатів, акцій, облігацій, державних позик.

6. Обмінює валюти на світовому ринку на основі їх валютного паритету (платоспроможності), здійснюючи трансфертні операції. Останні пов'язані з купівлею-продажем національної валюти за кордоном. Купівля власної валюти збільшує грошову масу країни, продаж — зменшує, адже з обігу вилучають певну кількість національних грошей і перетворюють їх на іноземну валюту. Отже, збільшуються валютні резерви країни на рахунках НБУ.

7. Здійснює за необхідності торгівлю монетарним стратегічним товаром — золотом (у зливках). В умовах існування золотого стандарту золотий запас був гарантійним фондом забезпечення грошей. Його наявність у певному процентному співвідношенні до суми випущених банкнот давала змогу контролювати випуск готівкових грошей. Після скасування більшістю країн у 30-х роках ХХ ст. золотого стандарту золотий запас перестав відігравати роль обмеження емісії і почав використовуватись як гарантійно-страховий фонд міжнародних платежів. Крім благородних металів роль гаранта у підтриманні зовнішнього курсу національної грошової одиниці виконують запаси іноземної валюти (вільно конвертованої). НБУ у разі непередбаченого падіння курсу національних грошей (гривні) здійснює інтервенції (додатковий продаж) валюти на валютному ринку.

8. Видає ліцензії на діяльність комерційним банкам і контролює їх роботу (в межах чинного законодавства).

Контроль за діяльністю комерційних банків здійснюється з метою попередження зловживань, забезпечення стабільної роботи і зниження ризику банкрутств. З цього питання НБУ працює у тісному контакті з іншими державними контролюючими органами.

9. Є основним банкіром і консультантом уряду: веде рахунки урядових установ і відомств, акумулює податки та інші надходження, здійснює платежі за дорученням казначейства; здійснює операції з емісії та розміщення на ринку нових випусків державних позик; надає прямий касовий кредит на прохання уряду; купує державні цінні папери для власного портфеля; виступає радником з фінансових і загальноекономічних питань фінансово-економічної політики уряду.

Виконання зазначених функцій забезпечує НБУ статус найбільшого кредитора і позичальника в країні, робить його провідником грошово-кредитної і фінансової політики уряду, яка в свою чергу є складовою загального економічного регулювання, спрямована на збереження купівельної сили національної грошової одиниці, забезпечення еластичності грошових платежів і розрахунків, підтримання підприємницької діяльності, зайнятості і сприяє розвитку ринкових відносин в Україні.