Главная Экономика Книги Політична економія - Оганян Г.А.

Політична економія - Оганян Г.А.

Еластичність попиту. Види еластичності

Крива попиту відображає нерозривний зв'язок величини попиту і ціни товару. Зниження ціни викликає збільшення попиту і навпаки. Ця залежність у теорії ринку називається еластичністю попиту за ціною.

Еластичність — це міра реагування однієї економічної змінної на зміни, що відбулися в іншій економічній змінній. Кількісно еластичність вимірюється показником, який називають коефіцієнтом еластичності Е.

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною Ер дає можливість з'ясувати, на скільки відсотків змінився обсяг попиту на товари у результаті зміни ціни одиниці товару на 1 %. Цей показник можна розрахувати за формулою

де Q1 — початковий обсяг попиту; Q2 — обсяг попиту після зміни ціни; А Q — зміна обсягу попиту; Р1 — початкова ціна; Р2 — нова ціна; АР — приріст ціни.

Розрізняють п'ять видів еластичності попиту за ціною.

Еластичний попит, за якого зміна ціни на 1 % викликає зміну обсягу попиту, що перевищує 1 %. Коефіцієнт еластичності у разі еластичного попиту завжди перевищує одиницю: Ер > 1. Криву еластичного попиту можна зобразити у вигляді гіпотетичної кривої попиту (рис. 8).

Рис. 8. Еластичний попит

На рис. 8 видно, що ціна змінилася неістотно, а попит відреагу-вав на цю зміну досить значно. Отже, еластичний попит — це швидка і значна зміна величини попиту під впливом зміни ціни товару. Еластичний попит завжди забезпечує зростання обсягів доходу (виручки від реалізації), який визначається грошовою сумою, що сплатили покупці й отримали продавці, це добуток ціни за одиницю товару на кількість одиниць проданого товару.

За нееластичного попиту зміна ціни на 1 % зумовлює незначну зміну обсягу попиту. Нееластичний попит завжди має коефіцієнт еластичності менший одиниці: Ер < 111. Зобразимо криву нееластичного попиту на графіку (рис. 9).

Рис. 9. Нееластичний попит

За нееластичного попиту величина попиту змінюється на менший відсоток, ніж змінюється ціна, а загальна виручка скорочується.

Одинична еластичність попиту — ситуація, за якої зміна ціни на 1 % зумовлює таку саму зміну обсягу попиту на 1 %. Коефіцієнт одиничної еластичності попиту завжди дорівнює одиниці Ер = 111, тому що величина попиту і ціна змінюються однаковими темпами. Проілюструємо це на графіку (рис. 10).

Зміна ціни у разі попиту з одиничною еластичністю на величину виручки не впливає, тому загальний дохід від реалізації залишається незмінним.

Рис. 10. Попит з одиничною еластичністю

Абсолютно еластичний попит — це ситуація, за якої величина попиту зростає без зміни ціни, за попередньою ціною, а крива попиту розташована на графіку горизонтально, паралельно осі абсцис

(рис. 11).

Рис. 11. Абсолютно еластичний попит

Цей попит є абстрактною крайністю ринку. На рис. 11 видно, що за цінами, вищими й нижчими ціни в точці А, продажу товару не було. І тільки коли ціна знизилась до значення в точці А, зникли обмеження для збільшення величини попиту, аж до обсягів насичення ринку цим товаром. Виручка за цього виду еластичності попиту зростає разом із збільшенням обсягу продажів.

За абсолютно нееластичного попиту крива попиту розташована вертикально, це означає, що величина попиту залишається незмінною незалежно від коливання ціни на товар.

Рис. 12. Абсолютно нееластичний попит

На рис. 12 видно, що величина попиту залишається незмінною і незалежною від зміни ціни. Цей попит також є абстрактною крайністю ринку, яку важко зустріти в реальній дійсності. Виручка скорочується разом із зменшенням ціни.

Про абстрактну крайність абсолютно еластичного й абсолютно нееластичного попиту свідчить також той факт, що ці види еластичності лежать за межами дії закону попиту, який передбачає взаємозв'язок ціни і величини попиту. Тому абсолютно еластичний і абсолютно нееластичний види попиту мають швидше теоретичне, а не практичне застосування.

Необхідно також зазначити, що дві категорії — попит і ціна можуть перебувати у прямій або оберненій залежності. У взаємозв'язку "попит — ціна", тобто коли попит є первинним, залежність пряма, а у взаємозв'язку "ціна — попит", тобто коли ціна первинна, а попит вторинний, — залежність обернена.

Ми розглянули споживчий попит — найважливішу категорію ринку, одну з його сторін, що формується на основі потреб та інтересів споживачів.

Для функціонування ринку, ринкових відносин потрібно задовольняти ці потреби, тобто, щоб ці різноманітні блага і потреби хтось створював, пропонував споживачам на ринку. Отже, другою важливою категорією ринку є пропозиція товарів і послуг.Пропозиція. Величина пропозиції. Крива пропозиції

В основі пропозиції лежить виробництво товарів, створення послуг зусиллями виробників. Тому крім споживача важливим суб'єктом ринку є створювач благ і послуг — виробник. Виробниками виступають усі юридичні особи, які мають статус підприємця незалежно від розміру підприємства, його форми власності, характеру організації праці і виробництва, результатів його творчої діяльності. Всі ці юридичні особи від найменшої майстерні з одним робітником до найбільших багатогалузевих національних і транснаціональних корпорацій з сотнями тисяч працюючих утворюють єдиний суб'єкт ринку — виробника.

Виробник, створюючи блага і послуги, формує пропозицію товарів на ринку. Пропозиція — це можливість і спроможність виробників (продавців) надавати товари для продажу на ринку. Виробники формують пропозицію товарів насамперед на основі попиту на них. Чому на ринку є всі необхідні товари від океанських пароплавів до канцелярських скріпок? Хто або що управляє випуском цих товарів? Це робить ринок. Виробники пропонують ті товари і послуги, на які є попит на ринку. Виробник як суб'єкт ринкової економіки ніколи не створюватиме товар, який не потрібен ринку і не має попиту, тому що це призведе до безповоротних витрат капіталу, праці і природних ресурсів. Як виробник передбачає попит на товари і величину цього попиту? Через ціну, на основі ціни. Виробляючи блага і послуги, формуючи пропозицію товарів на ринку, виробник орієнтується на ціни товарів. Отже, пропозиція товарів і попит на них найтісніше пов'язані з цінами товарів і тарифами на послуги.

Зв'язок між ціною товару та його пропозицією пояснює закон пропозиції. Що вища ціна товару, то вища його пропозиція, бо виробникам вигідніше виробляти і продавати товари за високою ціною. Що нижча ціна товару, то меншою буде і його пропозиція, оскільки виробникам стає менш вигідно виробляти і продавати товар за низькою ціною. Отже, залежність між ціною товару і його

Рис. 13. Крива пропозиції

пропозицією — пряма. У цій залежності і полягає дія закону пропозиції: по мірі підвищення ціни товару його пропозиція зростає, а по мірі зниження ціни — пропозиція скорочується, якщо існує сталий попит на цей товар.

Потрібно розрізняти пропозицію товарів і величину пропозиції. Пропозиція товарів — це фізичний обсяг вироблених товарів і послуг, це природна категорія, яка виражає виробничі можливості виробників. Величина пропозиції — це пропозиція, оплачена платоспроможним попитом, це сукупність благ і послуг, куплених на ринку споживачем. В основі величини пропозиції також лежать ціна товару і купівельна спроможність (бюджет) споживачів.

Залежність величини пропозиції від коливання ціни товару можна зобразити графічно у вигляді кривої пропозиції. Для побудови кривої пропозиції використаємо ті самі умови ринку бензину, на основі яких будували криву попиту, вважаючи, що всі інші змінні, крім ціни, не змінюються.

Ціна 1 л бензину коливається від 20 до 100 гр. од., ці величини ми відкладаємо на осі ординат. Величина пропозиції бензину коливається від 2 до 10 млрд л залежно від ціни на цей товар. За найнижчою ціною 1 л бензину 20 гр. од. виробники постачають на ринок його мінімальну кількість — 2 млрд л, бо їм невигідно продавати його за низькою ціною. Позначимо це на графіку (рис. 13) точкою D. За найвищою ціною 1 л бензину 100 гр. од. виробники пропонуватимуть максимум бензину — 10 млрд л (точка Е). З'єднавши точки D і Е, отримаємо криву пропозиції бензину DE. Величина пропозиції товару прямо залежить від його ціни. Під впливом цінового чинника, тобто зміни ціни на бензин, відбувається зміна величини пропозиції вздовж кривої пропозиції: якщо ціна 1 л бензину 60 гр. од., то величина пропозиції становитиме 6 млрд л (точка С), відповідно якщо 100 гр. од., то досягне 10 млрд л (точка Е). Крива пропозиції демонструє дію закону пропозиції на основі прямої залежності ціни товару від величини його пропозиції і має позитивний нахил. Крива пропозиції показує, за якою найнижчою ціною виробники готові продати свій товар. У цьому прикладі вони ладні це зробити в обмеженій кількості при ціні 1 л бензину 20 гр. од. Утворюється різниця 60 - 20 = 40 гр. од., яка становить надлишок виробника. Надлишок виробника — це різниця між тим, що виробники отримують за одиницю товару, і тим мінімумом ціни, за якою вони готові продати товар. Цей надлишок є стимулом ринкової діяльності виробників, стимулом формування пропозиції товару.