Главная История Історія України - Полонська-Василенко Наталія: Том 2

Історія України - Полонська-Василенко Наталія: Том 2

Підсумки

Доба гетьманату була заповнена з самого початку боротьбою уряду на різних фронтах. Вище вже згадано, як тривала ця боротьба — зовнішня з большевиками, внутрішня — з російськими організаціями, а головно — з українською опозицією. До великих мінусів треба віднести брак власної армії й повну залежність від окупантів. До цього треба додати тяжку спадщину попередньої доби: обов'язки, що їх взяла на себе Україна з Берестейським миром — постачання Німеччині та Австро-Угорщині великої кількости збіжжя, м'яса, цукру. Тяжку спадщину дістав гетьманський уряд від попередньої доби в галузі соціяльних відносинселянство чекало на безплатну передачу поміщицької землі та ліквідацію поміщицькітх господарств. Центральна Рада не спромоглася розв'язати цього питання, і воно дісталося в спадщину гетьманському урядові Дісталася йому в зв'язку з тим і інша спадщина — «каральні загони», які з'явилися з німецькою окупацією, але вся відповідальність за них спадала на гетьманат.

Але, крім від'ємних явищ, гетьманська доба дала багато позитивного. У стислому викладі дано вже перелік того. що зроблено за ці місяці наполегливої праці видатних фахівців різних галузей економіки, культури та науки. За цей короткий час гетьманськиіі уряд нав'язав дипломатичні стосунки з Німеччиною, Австрією, ІІІваііцарією, Болгарією, Польщею, Фінляндією, Туреччиною, Кримом, скандінавськими державами, а з ослабленням окупаційного впливу — з Францією, Англією й Румунією. Дипломатичні стосунки були з червоною Москвою, з Доном, Кубанню.

Великі досягнення були в галузі фінансів: встановлено українську грошову систему, засновано банки. Після руїни, що її принесли війна та революція, направлено залізничні шляхи, мости і відновлено регулярний залізничний рух. Гетьманський уряд підготовив проект земельної реформи, якої не могла розв'язати Центральна Рада; видатний правник X. Леоідь-Юрчик вважав земельний закон, схвалений гетьманським урядом, «подібним тільки до земельних законів найдемократичніших країн у цілому світі, наприклад — Нової Зеляндії, де земельне законодавство випередило всі інші країни ) еволюційним шляхом вирішило земельне питання на велику користь працюючого люду».

Дуже важливими були судові реформи. Налагоджено судову справу, створено Сенат, суд на нових засадах, укладено багато нових законів. Велике значення мали заходи щодо оформлення автокефалії Української Православної Церкви.

Переведено українізацію школи всіх ступенів, починаючи з народніх й закінчуючи двома університетами. Велике значення мали заснування Української Академії Наук, Національної Бібліотеки, Національного Архіву, заходи в справі організації Національної ґалерії Мистецтва та Історичного Українського Музею. Засновано Державний Драматичний Театр, Національну Оперу. Українську Державну Капелю, Державну Симфонічну Оркестру.

Виключного розмаху досягла українська видавнича справа: засновано ряд великих видавництв, які випускали українські видання «в нечуваному доти числі примірників; ввесь край укрився сіттю українських книгарень». — писав історик гетьманської доби Д. Дорошенко.

Такі підсумки того, що зроблено в надзвичайно тяжких умовах 1918 року.