special

Економіка праці - Завіновська Г. Т.

6.4. Програми управління продуктивністю праці

Сутністю управління продуктивністю праці є створення умов для її зростання. Водночас підвищення продуктивності являє собою процес змін в економіці. Тому для підвищення продуктивності необхідно управляти змінами, тобто генерувати, мотивувати, стимулювати їх. При цьому важливим є планування і координування масштабів та інтенсивності змін у всіх основних організаційних елементах, включаючи зайнятість, структуру кадрів, кваліфікацію і освіту, технологію і устаткування, продукцію і ринки збуту. Ці зміни повинні сприяти як зростанню продуктивності, так і підвищенню ефективності діяльності організацій. Орієнтація на досягнення найвищих кінцевих результатів є найбільш оптимальним стилем створення системи управління продуктивністю й оперування нею.
Основними функціями управління продуктивністю є визначення цілей, організація програми управління продуктивністю праці.

В умовах ринкової економіки все більшого значення набувають розроблення й упровадження програм управління продуктивністю праці.

Успішна реалізація довгострокових програм управління значною мірою обумовлена якістю процесу планування на ранніх стадіях розроблення програм.

Цілями програми є:

  • ефективне використання людських ресурсів;
  • мінімізація втрат виробництва;
  • створення ефективної системи вимірювання продуктивності праці, тобто визначення межі і показників цілей цієї системи.

Кожен підхід щодо підвищення продуктивності праці охоплює:

  • організаційні форми підвищення продуктивності праці;
  • сфери підвищення продуктивності праці;
  • засоби і методи підвищення продуктивності праці.

Структурними елементами процесу підвищення продуктивності праці є:

  • оцінювання й аналіз організаційної системи, для якої розробляється програма. При цьому необхідно визначити внутрішні можливості організації. Виявити слабкі і сильні сторони організації, ураховуючи передбачувані зміни ринкового середовища;
  • оцінювання зовнішніх умов діяльності організаційної системи, які можуть вплинути на проектування і розроблення програми;
  • стратегічне планування. На цьому етапі забезпечується узгодження цілей, завдань управління продуктивністю праці на період 3—5 років. Доцільно виділити першочергові завдання, важливі для подальшого розвитку організації;
  • розроблення критеріїв результативності програми. Необхідно визначити конкретні вимірники, критерії, нормативи, за якими необхідно оцінювати заходи щодо управління продуктивністю;
  • виявлення й аналіз резервів підвищення продуктивності праці. Визначення всіх матеріальних і організаційних засобів розвитку організації;
  • розроблення проекту, що передбачає послідовність виконання робіт, оцінювання витрат, функції виконавців, питання управління проектом, аналіз витрат і вигід;
  • розроблення планових заходів щодо подальшого підвищення продуктивності праці;
  • розроблення ефективної системи матеріального стимулювання досягнення запланованих показників продуктивності праці;
  • зведення всіх результатів планування в єдиний загальний план;
  • залучення відповідних працівників щодо конкретних заходів упровадження;
  • контроль за реалізацією заходів і регулювання їх виконання.

Контрольні запитання та завдання

1. Що являють собою фактори продуктивності?

2. Яка існує класифікація факторів продуктивності і продуктивності праці?

3. Як впливає науково-технічний прогрес на підвищення продуктивності праці?

4. Які показники технічної озброєності праці? Як обчислюють ці показники?

5. Розкрийте організаційно-економічні й соціально-психологічні фактори продуктивності праці.

6. Що таке резерви продуктивності праці?

7. Яка класифікація резервів підвищення продуктивності праці?

8. Як оцінюється вплив резервів на підвищення продуктивності праці?

9. Що являють собою програми управління продуктивністю праці?



 

Created/Updated: 25.05.2018

';