Главная Культурология Українська та зарубіжна культура - Вечірко Р. М.

Українська та зарубіжна культура - Вечірко Р. М.

Первісна магія

Магія — це намагання вплинути на природний перебіг подій символічними діями: обрядами й ритуалами. Достатньо проблематичним є розділення магів на «білих» та «чорних», чарівників та чаклунів — «спеціаліст» мав володіти прийомами і цілительства, і завдавання шкоди. Але саме застосування своєї сили на зцілення, захист, а не на ушкодження, псування, розлад так чи інакше може вважатися ознакою цілительства, на відміну від чаклунства. Хоча в давніх спільнотах, коли протистояння ворожим божествам, тобто покровителям сусіднього племені, уважалося однією з функцій мага, розподіл на «білу» та «чорну» магію не міг бути осмисленим у сучасних етичних категоріях.

За сферою застосування магія поділяється на виробничу, лікувальну, застережливу, військову, метеорологічну (магія погоди) та ін. До виробничої відносять мисливську, рибальську, будівельну, рільничу, скотарську та ремісничу магію.

Дж. Фрезер уважав, що магічне мислення ґрунтується на двох принципах. У першому з них — принципі подібності — стверджується, що подібне породжує подібне, або наслідок має відбиток своєї причини. Другий — принцип контакту — полягає в тому, що речі, які колись взаємодіяли, продовжують перебувати у зв’язку, незалежно від часу, що минув, та відстані, що їх розділяє. Два різновиди магії — імітативна, або гомеопатична, та контагіозна об’єднуються дослідниками в більш загальний вид — симпатичну магію.

У сучасному світі не тільки збереглося багато проявів давнього магічного світосприйняття, але й з’являються нові різновиди, школи і напрями магії як діючого інституту. Однією з найодіозніших традиційних систем, що ґрунтується на магії, є культ вуду.

Згідно з ученням Вуду від дії ворожих сил може захистити лише могутніша сила. Вудуїстські чаклуни — мбацав якраз і наділені такою силою. Вони влаштовують нічні захисні церемонії з людськими жертвопринесеннями, під час яких можуть з допомогою отрути довести людину до стану клінічної смерті — перетворити на «зомбі» (буквально: «живий мрець»), якого потім приносять у жертву. Але вважається, що зомбі і після його другої смерті буде підкорятися тому, хто проводив обряд, і якщо його «господар» викличе його з могили, зомбі полишить її і виконуватиме накази чаклуна. У наш час вудуїзм поширений на Гаїті (його сповідують 90 % населення), багато чого він запозичив з католицизму: вудуїсти відзначають Різдво та Пасху, не проводять під час Великого посту своїх обрядів. Щоправда, католики дуже негативно ставляться до даного культу.

Очевидно, серед феноменів суспільної свідомості сьогодення до магії найближче стоїть релігія, бо магічні елементи є в культі всіх національних і світових релігій, а також у нових формах релігійності. Але магічні корені знаходять і в психотерапії, особливо якщо йдеться про навіювання або НЛП. А К. Леві-Строс доводив, що магія може розглядатися як натурфілософська система або як «наука палеолітичного людства». Зрозуміло, стверджуючи це, французький етнограф розглядав магію як елемент цілісної системи первісних інститутів: анімістичних уявлень, табу та міфології.