Главная Финансовое право Книги Фінансове право - Віхров О.П.

Фінансове право - Віхров О.П.

4. Позабюджетні кошти бюджетних установ, їх види та порядок використання

Бюджетні установи, що знаходяться на кошторисно-бюджетному фінансуванні, можуть поряд з бюджетними коштами можуть мати і власні позабюджетні. Позабюджетними коштами є кошти, отримані бюджетними організаціями, підприємствами, установами поза асигнування, що виділяються їм із відповідних бюджетів. Положення про позабюджетні кошти установ, що знаходяться на державному бюджеті, затверджене Радою Міністрів Української РСР, відносить до позабюджетних коштів:

а) спеціальні кошти;

б) суми за дорученням;

в) депозитні суми.

Депозитні суми це кошти, що надходять в тимчасове розпорядження бюджетних організацій і при певних умовах належать до повернення тим, хто їх вніс або передачі за призначенням. В силу своєї юридичної природи ці кошти не можуть розглядатися як можливе постійне джерело фінансування витрат бюджетних закладів.

Сумами за дорученням є кошти, що отримуються бюджетними установами від інших підприємств, установ та організацій для виконання певних доручень. Ці грошові кошти по винні витрачатися суворо за цільовим призначенням, на яке є вказівка у дорученні. Суми за дорученням за своєю природою можуть стати додатковим джерелом фінансування витрат бюджетних установ як різновид цільових благодійних внесків (пожертвувань), коли поручитель не просто перераховує такий внесок, але прямо визначає, на яку саме діяльність установи він хоче направити пожертвувані кошти. Але найбільш вагому частину власних коштів бюджетних установ складають спеціальні кошти.

Спеціальні кошти це доходи бюджетних закладів, які отримуються від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг або здійснення іншої діяльності. Для державних (бюджетних) організацій спеціальні кошти створюються тільки з дозволу Міністерства фінансів України або Кабінету Міністрів України. Наприклад, у відповідності з Положенням про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074, встановлено такий перелік додаткових джерел фінансування:

1) кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів;

2) плата за надання додаткових освітніх послуг;

3) кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян;

4) доходи від реалізації продукції навчальновиробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

5) дотації місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

6) кредити і позички банків, дивіденди від цінних паперів та доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів;

7) валютні надходження;

8) добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян, та інші кошти.

Право мати спеціальні кошти надається за умов, якщо відсутня можливість організувати на началах господарського розрахунку реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг або здійснення іншої діяльності, а також якщо видатки, пов’язані із здійсненням вказаної діяльності, повністю забезпечуються одержуваними доходами. Міністерство фінансів України розробило перелік видів спеціальних коштів. Бюджетні установи мають право відкривати у себе ці встановлені види спеціальних коштів, планувати їх, виконувати відповідні роботи чи надавати послуги без додаткового дозволу. Велика кількість видів спеціальних коштів класифікуються за двома критеріями: галузевого характеру та загальногосподарського. Спеціальні кошти, які отримані бюджетною установою за виконання робіт та надання послуг, які збігаються з основним напрямом діяльності та використовуються на фінансування основного напряму діяльності, належать до групи спеціальних коштів галузевого характеру. Наприклад, кошти, отримані від виконання науково-дослідних робіт у вузах за госпдоговорами; кошти від надання медичної стоматологічної допомоги за плату. Таке виконання робіт дає змогу повніше використати творчий потенціал працівників вузу, підвищити продуктивність праці співробітників бюджетних установ і, звичайно ж, підвищити їхню матеріальну зацікавленість.

До спеціальних коштів загальногосподарського характеру належать: використання автотранспорту, що утримується на госпрозрахунку; утримання котелень для опалення як власних приміщень, так приміщень сторонніх організацій за плату, та ін.

Бюджетні установи, що мають спеціальні кошти, включають їх у доходну частину щорічного єдиного кошторису. Витрачання спеціальних коштів до затвердження кошторисів забороняється.

За спеціальними коштами встановлена спеціальна звітність по формі № 4 про виконання плану по доходах і витратах спеціальних коштів. Дані по доходах і витратах спеціальних коштів включаються до всіх встановлених форм звітності у складі єдиного фонду фінансових коштів та його використання.

Бюджетні установи зобов’язані витрачати спеціальні кошти в межах затверджених кошторисів та фактичного надходження доходів по кожному виду спеціальних коштів. Переміщення кошторисних призначень з кошторису одного виду спеціальних коштів до кошторису іншого виду спеціальних коштів не допускається. Дія кошторисів спеціальних коштів припиняється 31 грудня. Залишки спеціальних коштів, що утворилися на кінець року на поточному рахунку, переносяться в доходну частину кошторису відповідного виду спеціальних коштів наступного року.

Розпорядниками позабюджетних коштів є керівники бюджетних установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями. Загальне керівництво організаційною та методичною роботою по позабюджетних коштах здійснюється Міністерством фінансів України. Зрозуміло, що за часів ринкових реформ це джерело набуває надзвичайної ваги. З розвитком ринкових відносин дедалі більше застосовуються договірні відносини у бюджетній сфері. Сьогодні все частіше бюджетні підприємства, установи та організації виконують роботу або надають послуги на основі відповідних цивільноправових договорів, або ж фінансують проведення своїх заходів за допомогою укладення договорів про співробітництво з партнерамиорганізаціями, що не належать до бюджетної сфери.