Главная Финансовое право Книги Фінансове право - Віхров О.П.

Фінансове право - Віхров О.П.

Основні галузі і види страхування

Враховуючи різноманіття об’єктів, що підлягають страхуванню, відмінності в обсязі страхової відповідальності і категоріях страхувальників, всю сукупність відносин страхування можна поділити на п’ять галузей:

майнове страхування;

соціальне страхування;

особисте страхування;

страхування відповідальності;

страхування підприємницьких ризиків.

Об’єктами майнового страхування є матеріальні цінності; соціального страхування рівень добробуту громадян; особистого страхування життя, працездатність і здоров’я громадян. Об’єктами страхування відповідальності виступають обов’язки страхувальників виконувати договірні умови по поставках продукції, погашенню заборгованості кредиторам або відшкодуванню матеріальної чи іншої шкоди у випадку її нанесення іншою особою. Наприклад, якщо у випадку аварії власник транспортного засобу завдав шкоди майну і здоров’ю іншої особи, то в силу чинного законодавства про відшкодування шкоди він зобов’язаний сплатити відповідні витрати особі, що зазнала шкоди. При страхуванні відповідальності відшкодування шкоди здійснює страхова організація. Такий же порядок діє і при страхуванні відповідальності по погашенню заборгованості. Об’єктом страхування підприємницьких ризиків є ризик неодержання прибутку чи настання збитків.

Ці галузі страхування відіграють істотну роль в забезпеченні безперервності і безперебійності суспільного виробництва. Вони можуть охоплювати необхідним страховим захистом всі ланки народного господарства і життєвий рівень населення. Для неухильного підвищення ролі страхування у суспільному житті необхідне постійне розширення сфери застосування страхування як методу організації страхового захисту суспільства, збільшення числа ризиків, від яких здійснюється страхування, піднесення рівня відшкодування шкоди до компенсації повної вартості застрахованого майна і рівня відшкодування втрат в сімейних доходах.

В залежності від форм власності і категорій страхувальників майнове страхування поділяється на декілька підгалузей: страхування майна державних підприємств: страхування майна колективних сільськогосподарських підприємств, радгоспів і орендарів; страхування майна кооперативних і громадських організацій; страхування майна громадян.

Соціальне страхування включає в себе страхування соціальної допомоги, страхування пенсій, страхування пільг; особисте страхування страхування життя та страхування від нещасних випадків.

При страхуванні відповідальності підгалузями є: страхування заборгованості і страхування на випадок відшкодування шкоди.

Підгалузями страхування підприємницьких ризиків є різні сфери комерційної діяльності: виробнича, брокерська, маклерська, банківська, біржова та інша діяльність по одержанню доходів чи прибутку.

З метою безпосередньої організації страхових відносин підгалузі поділяються на види страхування. Конкретними видами майнового страхування є, наприклад, страхування будівель, тварин, домашнього майна, транспортних засобів, врожаю сільськогосподарських культур тощо.

Видами соціального страхування є: страхування пенсій за віком, по інвалідності, на випадок втрати годувальника; страхування конкретних видів допомоги серед різних соціальних верств населення.

Видами особистого страхування є: змішане страхування життя; страхування на випадок смерті чи втрати працездатності; страхування дітей; страхування додаткової пенсії; страхування від нещасних випадків; індивідуальне страхування і т.д.

Видами страхування відповідальності є: страхування непогашення кредиту чи іншої заборгованості; страхування цивільної відповідальності власників джерел підвищеної небезпеки, наприклад транспортних засобів; страхування цивільної відповідальності на випадок завдання шкоди в процесі господарської діяльності і т.д.

Видами страхування підприємницьких ризиків є: страхування звичайних економічних ризиків; страхування специфічних ризиків, притаманних лише ринковому господарству:

страхування від усіх ризиків (на випадок шкоди, завданої всіма відомими стихійними лихами);

страхування від вогню (включаючи порушення в підприємницькій діяльності, викликане підприємницьким ризиком);

морське та авіаційне страхування;

страхування від втрати прибутку (доходу) внаслідок порушення виробничого процесу, простою, пошкодження або крадіжки майна і інших втрат, пов’язаних з перериванням основної діяльності;

страхування ризиків по новій техніці і технології;

страхування заставних операцій;

страхування біржових операцій та угод;

страхування видатків по входженню експортера на новий ринок;

страхування від втрат через коливання валютних курсів;

страхування від інфляції;

страхування від фінансових втрат, зумовлених злочинною діяльністю, шахрайством службовців при виконанні ними своїх службових обов’язків;

страхування вантажів та вантажоперевізних засобів.

Види страхування враховують конкретні страхові інтереси організацій, підприємців і громадян, дозволяють охоплювати страховим захистом широке коло об’єктів від найрізноманітніших страхових випадків.

З роками все помітнішу роль в інфраструктурі страхового ринку України відіграє перестраховування. Перестраховування це система економічних відносин, при яких страховик частину відповідальності по взятих на себе ризиках передає іншим страховикам з метою утворення збалансованого страхового портфеля (фактичного числа укладених угод), забезпечення фінансової стабільності і рентабельності страхових операцій. Договір перестраховування укладають дві сторони: страхове товариство, яке передає ризик, і страхове товариство, що приймає ризик на свою відповідальність, перестрахувальник.

Система перестраховування надає можливість приймати для страхування практично будь-який ризик. Головна функція перестраховування полягає в скороченні ризику страхувальника шляхом компенсації коливань у розмірах страхових виплат, що неодмінно виникають і можуть підірвати фінансове благополуччя страховика. Перестраховування дозволяє компаніям з невеликим страховим портфелем та власним капіталом укладати страхові угоди на великі страхові суми з широким обсягом відповідальності, зменшує потребу у створенні запасних страхових фондів. Крім цього, система перестраховування надає страховику різноманітні послуги по здійсненню страхувальної справи, сприяє кооперації та співробітництву в страховій діяльності.

Поряд з перестраховуванням у страховій практиці України використовується і такий метод розподілу та вирівнювання страхових ризиків, як співстрахування. В цьому випадку страховик, що одержав пропозицію укласти угоду страхування об’єктів з великою фактичною вартістю і високим ступенем ризику, ділить частину відповідальності з іншими страховиками, укладаючи з ними договір співстрахування. Поширеність цього методу розподілу і вирівнювання ризиків в даний час в нашій країні зумовлена недостатнім розвитком ринку страхування та свідчить лише про початкові етапи його формування у нас.

Страхові компанії, що діють нині в Україні, як правило, здійснюють всі види страхування. Водночас в процесі формування національного ринку страхових послуг все чіткіше намічається тенденція до спеціалізації діяльності страхових компаній та до поділу їх на дві основні групи:

компанії, що займаються переважно страхуванням життя (особистим страхуванням);

компанії, що спеціалізуються переважно на страхуванні ризиків (майновому страхуванні, страхуванні відповідальності, перестраховуванні).

Законом України “Про страхування” в редакції від 04.10.2001 року встановлено дві форми страхування: обов’язкове та добровільне.

Суспільство в особі держави встановлює обов’язкове страхування, тобто обов’язковість внесення відповідним колом страховиків фіксованих страхових платежів, коли необхідність відшкодування матеріальної шкоди чи надання грошової допомоги стосується інтересів не лише конкретної особи, що постраждала, але й суспільних інтересів. Інакше кажучи обов’язкова форма страхування поширюється на пріоритетні об’єкти страхового захисту. Тому соціальне страхування, страхування майна сільськогосподарських підприємств, страхування будівель і деяких тварин у громадян, страхування пасажирів та страхування окремих категорій службовців в Україні є обов’язковим.

О6ов’язкове страхування здійснюється в силу вимог закону чи іншого нормативного акту. Страхова відповідальність в цьому випадку наступає автоматично, з моменту появи об’єкта страхування. Обов’язкове страхування не обмежується будь-яким періодом і діє до тих пір, поки існує страхувальник. Сфера обов’язкового страхування розрахована на визначене коло страхувальників та має встановлені нормативними актами межі і форми страхового захисту.

Метою обов’язкового страхування є підвищення соціальної захищеності окремих категорій громадян, посилення стабільності в економіці завдяки раціональному використанню страхових фондів, розширення кола страхувальників і помітне зниження на підставі цього страхових платежів.

Згідно із Законом України “Про страхування”, в Україні здійснюються такі види обов’язкового страхування:

медичне страхування;

особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом

імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків;

особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

страхування спортсменів вищих категорій;

страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;

особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

авіаційне страхування цивільної авіації;

страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних з обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

страхування засобів водного транспорту;

страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

страхування цивільної відповідальності ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;

страхування працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;

страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки;

страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;

страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції;

страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу;

страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;

страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;

страхування персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державних інспекторів з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках від ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров’я за рахунок коштів ліцензіатів;

страхування об’єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура);

страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;

страхування об’єктів космічної діяльності;

страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної те5хніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні н6ебезпеечних вантажів;

страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам;

страхування відповідальності власників собак (за встановленим переліком порід);

страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків (згідно з переліком тварин);

страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну;

страхування відповідальності морського судновласника;

страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб.

Решта видів майнового та особистого страхування здійснюється на добровільній основі. Добровільне страхування є найоптимальнішою із форм вираження страхових інтересів. В цьому випадку у страхувальника є можливість вибору страховика, а їх відносини регулюються укладанням угоди страхування.

Добровільне стахування це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов’язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

Видами добровільного страхування можуть бути:

страхування життя;

страхування від нещасних випадків;

медичне страхування;

страхування здоров’я на випадок хвороби;

страхування залізничного транспорту;

страхування наземного транспорту;

страхування повітряного транспорту;

страхування водного транспорту;

страхування вантажів та багажу;

страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

страхування кредитів;

страхування інвестицій;

страхування фінансових ризиків;

страхування судових витрат;

страхування медичних витрат тощо.

Раціональне поєднання обов’язкового та добровільного страхування робить можливим сформування такої системи страхування, яка забезпечує універсальний обсяг страхового захисту суспільного виробництва і громадян країни.