Главная Финансовое право Книги Фінансове право - Віхров О.П.

Фінансове право - Віхров О.П.

Податок з власників транспортних засобів

В своєрідну групу податків, що можуть скласти певну підсистему, входять податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів, а також деякі інші. Своєрідність цієї частини податкової системи виражена в тому, що при класифікації податкових важелів за принципом платника вони становлять групу, відмінну від всіх інших, бо в якості платника тут виступають і юридичні, і фізичні особи, тобто мова іде про змішаного платника.

На протязі багатьох десятиріч громадяни власники транспортних засобів сплачували місцевий збір. З прийняттям в 1981 році Положення про місцеві податки збір був замінений місцевим податком і до оподаткування притягнуто як міське населення, так і сільське населення. Починаючи з 1988 року, податок розповсюдився і на транспортні засоби підприємств. В Україні податок із власників транспортних засобів утримується на підставі Закону України від 11.12.91 р.“Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів”. Нова редакція Закону прийнята 18 лютого 1997 року.

Податок із власників транспортних засобів є одним із джерел формування коштів, що надходять на фінансування, будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування. Платниками його є юридичні та фізичні особи (як українські, так і іноземні, або особи без громадянства), що мають власні транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми на пневматичному ходу. До платників податку належать також власники моторних човнів, катерів, яхт, мотосаней тощо, що перераховують кошти до бюджетів місцевого самоврядування за місцем знаходження власників транспортних засобів.

Не є платниками податку іноземні дипломатичні та консульські представництва і прирівняні до них міжнародні організації і т.д. Податком на власників транспортних засобів обкладаються транспортні засоби, що у встановленому порядку підлягають реєстрації з одержанням реєстраційних знаків (державних) для участі в дорожньому русі. Реєстрація, перереєстрація чи технічний огляд транспортних засобів без пред’явлення квитанції і платіжного доручення про сплату податку не здійснюється.

Ставки даного податку закріплені ст. З Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 18 лютого 1997 року. Розмір ставки податку встановлюється в залежності від об’єкта оподаткування (автомобілі легкові, вантажні, мотоцикли, моторолери, мотоблоки і т.д.) та об’єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або 1 см довжини транспортного засобу.

Податок зараховується в місцеві бюджети залежно від місцеперебування чи місцепроживання платника. Суми, що надходять за рахунок цього каналу, розподіляються у співвідношенні: 90% використовується на шляхове будівництво, 10% відрахування на рахунок органів державтоінспекцій. Платники вносять податок перед реєстрацією, перереєстрацією або технічним оглядом транспортних засобів. Сплата податку провадиться за період до наступного технічного огляду.

Якщо транспортні засоби придбано фізичною особою у другому півріччі, то податок сплачується у половинному розмірі. Від сплати податку звільнюються:

а) бюджетні організації;

б) підприємства автомобільного транспорту загального користування щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні за плату пасажирів;

в) чорнобильці, ветерани війни і праці та інші громадяни похилого віку щодо одного легкового автомобіля з об’ємом циліндрів до 2 200 см3;

г) на 50% сільськогосподарські підприємства товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти.

Стаття 7 Закону передбачає відповідальність платників. У разі приховування об’єктів оподаткування з юридичних осіб у дохід відповідного бюджету податковими органами стягується вся сума приховуваного податку і штраф у двократному розмірі тієї ж суми за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств. За неналежне ведення обліку, несвоєчасне подання податковим органам розрахунків, юридичні особи сплачують до відповідного бюджету додатково 50 % належних сум податку.