Главная Экономика Книги Зовнішньоекономічна політика - Храмов В.О.

Зовнішньоекономічна політика - Храмов В.О.

1.2.3. Нове освоєння світу ЗЕП

Зовнішньоекономічна політика як наука є системою, сукупністю окремих теорій, що вивчають світ ЗЕП у часі та просторі.

Колишній світ ЗЕП — це світ значної свободи дій окремих держав як суб'єктів зовнішньої політики та міжнародних економічних відносин — дедалі більшою мірою поступається світові чіткої загальної регламентації взаємодії держав. Самоутвердження держави через абсолютну автономію дій у царині зовнішніх зв'язків є продуктом ідеальних моделей, що спричинюється до значних змін — і не лише економічних, а й політичних та етично-психологічних. Сучасна ЗЕП, щоб бути продуктивною, повинна враховувати національні інтереси, глобальні та цивілізаційні горизонти розвитку світу.

Які з фундаментальних точок відліку взяти за орієнтири, щоб вибудувати стратегію ЗЕП?

Завдання важке, шляхи й методи його розв'язання неоднозначні. До початкових точок і орієнтирів передусім належать ті, що пов'язані, по-перше, з місцем спостерігача у процесі суспільного розвитку та системі національної безпеки; по-друге, з визначенням предмета й методології ЗЕП як науки; по-третє, з аналізом суті, структури та закономірностей процесу; по-четверте, з умовами розвитку та основними чинниками і механізмами, які взаємодіють з процесом, що відбувається в трьох різних середовищах — системах національного суспільства, міжнародних (міждержавних) і глобальних відносин.

1.2.4. Предмет ЗЕП

Предметом ЗЕП як науки є світ ЗЕП (її формування та реалізація). Потрібно визнати, що це соціально-політичний, по суті, єдиний, неперервний процес. У цьому процесі ЗЕП розвивається як певна система зовнішньополітичних інтересів, цілей, ідей, цінностей, концепцій, стратегій, тактики, програм, доктрин, курсів, практичних дій, спрямованих у системі міжнародних відносин на досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і водночас на захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів в інтересах суспільного розвитку і безпеки країни.

У наведеному визначенні є два аспекти: зовнішньополітичний і зовнішньоекономічний. Тому з повним правом ЗЕП можна вважати складовою як зовнішньої, так і економічної політики. У першому випадку в центрі уваги перебувають зовнішньополітичні аспекти, у другому — зовнішньоекономічні, тобто економічна політика, що входить у сферу міжнародних економічних відносин. Іншими словами, у процесі розвитку цієї політики використовуються певні засоби, власне зовнішньополітичні, а також економічні, соціальні, психологічні, пропагандистські, військові та інші, що сприяють соціально-економічному розвитку країни переважно через державу та її механізми. Цей процес відбиває об'єктивні можливості конкретної країни щодо розвитку ЗЕП, які виникають під час змін, що відбуваються у світі в системі міжнародних відносин взагалі і у сфері міжнародних економічних відносин зокрема. З цим процесом взаємодіють об'єктивні та суб'єктивні чинники різного походження й характеру, що безперервно рухаються. При цьому передбачається наявність протилежних, суперечливих, взаємовиключних сил і тенденцій, їх зіткнення й конфлікти як у різних сферах (країнах), що взаємодіють з розглядуваним процесом, так і в ЗЕП держави, що покладена в основу цього процесу, безпосередньо у процесі. Складові цієї ЗЕП, процесу її формування і здійснення, як реальні, так і уявні їх відображення, то виникають, то зникають.

За аналогією з політичним процесом, що розвивається поза суспільством і державою, процес формування та реалізації ЗЕП так само можна вважати зовнішньоекономічнополітичним процесом держави, що відбиває його сутність.