Главная Право Трудове право України - Грузінова Л.П.

Трудове право України - Грузінова Л.П.

Оскарження дисциплінарного стягнення

• Дисциплінарне стягнення при загальній дисциплінарній відповідальності працівник може оскаржити у комісію з трудових спорів або безпосередньо до суду у тримісячний строк (ст. 150,221, 225, 233 КЗпП).

• Відповідно до ст. 124 Конституції, судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не має права відмовити особі у прийнятті позовної заяви чи скарги лише через те, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досу-довому порядку.

• Статтею 55 Конституції України кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує1.

• Органи, що вирішують трудові спори, не можуть змінити заходу стягнення навіть у тому разі, коли роботодавець не врахував ступеня тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди й обставин, за яких вчинено проступок.

Зняття дисциплінарного стягнення

• Стягнення до трудової книжки працівника, крім дисциплінарного звільнення, не заносяться (п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах в установах і організаціях). Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному

Див.: п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.96 р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя".

стягненню, то вважається, що працівник не мав дисциплінарного стягнення. Річний строк обчислюється з дня накладання стягнення — дня повідомлення працівникові під розписку про оголошення дисциплінарного стягнення (ст. 149 КЗпП). • Дисциплінарне стягнення може бути зняте достроково за наявності відповідних умов (рис. 12.22).

Рис. 12.22. Умови дострокового зняття дисциплінарного стягнення

• Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. Роботодавець спочатку має зняти з працівника накладене на нього дисциплінарне стягнення, а вже потім застосовувати заходи заохочення.

Заходи громадського стягнення за порушення трудової дисципліни

• Згідно зі ст. 140 КЗпП до окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного та громадського впливу.

• Згідно зі ст. 152 КЗпП, роботодавець має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу. Питання про порушення трудової дисципліни може розглядати не лише трудовий колектив підприємства, установи, організації, а й трудовий колектив структурного підрозділу, в якому працює працівник. Колектив бригади має право вимагати від роботодавця виведення зі складу бригади працівників у разі порушення трудової дисципліни (ст. 252-6).

• Товариський суд може застосувати до порушника трудової дисципліни один із заходів громадського впливу (рис. 12.23)1.

Див.: ст. 16 Положення про товариські суди Української РСР, затверджене Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 23 березня 1977 р. № 1852.

Рис. 12.23. Заходи громадського впливу

• Правові заходи забезпечення трудової дисципліни можуть бути врегульовані на колективно-договірному рівні.

• Позбавлення премій чи винагороди за результатами роботи протягом року може передбачатись у локальних правових актах, однак необхідно встановити конкретні умови та порядок позбавлення премій.

• Премії, передбачені системою оплати праці, не можуть застосовуватись як захід дисциплінарного стягнення.

• Зниження кваліфікаційного розряду за порушення технологічної дисципліни (ст. 96 КЗпП) не розглядається як захід дисциплінарного стягнення.

• Чинним законодавством не передбачено зменшення тривалості щорічної відпустки як захід дисциплінарного стягнення за прогул без поважної причини.

Варто звернути увагу, що у ст. 140 КЗпП йдеться про застосування заходів дисциплінарного та громадського впливу, а у ст. 147 КЗпП визначено перелік заходів дисциплінарного стягнення.

Таким чином, заходи дисциплінарного та громадського впливу — ширше поняття, ніж заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Зазначимо, що в разі відмови працівника дати пояснення щодо обставин порушення трудової дисципліни складається відповідний акт. У разі відмови працівника підписати наказ (розпорядження) про порушення трудової дисципліни теж складається відповідний акт.

Ініціатива щодо дострокового зняття дисциплінарного стягнення може виходити від самого працівника, його безпосереднього керівника чи представницького органу працівників організації.

Контрольні питання

1. Хто має затверджувати локальні правила внутрішнього трудового розпорядку?

2. Які норми забезпечують комфортну психологічну обстановку для працівників на виробництві?

3. Що слід розуміти під дисциплінарним проступком і його відмежування від адміністративного правопорушення (проступку)?

4. Чи доцільно запроваджувати штраф як засіб стягнення за порушення трудової дисципліни?

5. Чи може застосовуватися як дисциплінарне стягнення скорочення тривалості відпустки працівникові на один тиждень?

6. Чи допускається запровадження таких видів дисциплінарних стягнень: зауваження, відсторонення від роботи?

7. Чи доцільно фіксувати в локальних нормативно-правових актах види дисциплінарних проступків?

8. Поміркуйте над правилами, які характеризують дисциплінарний проступок.

9. Хто може бути ініціатором дострокового зняття дисциплінарного стягнення, накладеного на працівника?

10. Чи доцільно вивішувати на дошці оголошень наказ про оголошення працівникові дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни?

Теми рефератів

1. Внутрішній трудовий розпорядок згідно із законодавством Російської Федерації.

2. Проблеми відповідальності у трудовому праві.

3. Відповідальність за порушення трудової дисципліни згідно із законодавством зарубіжних країн.

4. Судова практика щодо поновлення на роботі звільнених за порушення трудової дисципліни.