Главная Экономика Книги Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

4.2.2. Взаємозв’язок конкурентної політики, торгівлі та лібералізації внутрішніх ринків

Конкурентна політика й норми, які стимулюють торгівлю й лібералізацію інвестування мають спільну мету: вони покликані стимулювати конкуренцію, економічну ефективність і добробут покупців та виробників. Але торгові норми, одночасно, дозволяють використання певного типу урядових заходів, які обмежують конкуренцію з боку іноземних підприємств на внутрішньому ринку. Такими заходами є тарифи й мита, які накладаються у результаті дії інструментів торгового захисту, наприклад, антидемпінгу. Конфлікт конкурентної та торгової політик досить чітко проявився на ринку дитячого харчування Канади.

Упродовж багатьох років Heinz і Gerber домінували на канадському ринку дитячого харчування. Виробництво Heinz було розміщено в Канаді, а Gerber обслуговував канадський ринок, імпортуючи продукцію із власних заводів в США. В 1998 році, Heinz отримав переваги через те, що Gerber був звинувачений у демпінгу. Спочатку було накладено мито на продукцію Gerber у розмірі $0,30 за одиницю, і такий митний тягар змусив компанію покинути канадський ринок. У запиті щодо відповідності антидемпінгового мита суспільним інтересам представники Канадського Бюро з питань конкуренції представили Канадському Міжнародному Торговому Трибуналу аргументи, що розмір даного мита й вихід Gerber з ринку фактично роблять компанію Heinz монополістом, що веде до зростання споживчих цін. Під тиском Бюро та інших структур мито було зменшено до $0,10 за одиницю продукції [21].

Даний приклад демонструє існуюче протиріччя між антидемпінговим та конкурентним законодавствами, яке, напевно, є найгострішим протиріччям у відносинах торгової та конкурентної політик. Актуальною на сьогодні є дискусія про те, чи можуть ці два законодавства існувати одночасно і доповнювати одне одного, чи конкурентне законодавство повинно замінити антидемпінгове. З одного боку, антидемпінгова політика використовується як інструмент протекціонізму, що приводить до зменшення або уникнення конкуренції з імпортом, з іншого ж боку, ця політика є засобом, який вимостив дорогу для лібералізації торгівлі, а тому її відсутність може призупинити цей процес. Керуючись такою логікою та, маючи приклади ефективного співіснування антидемпінгової та конкурентної політик (справа Heinz і Gerber та інші), світове співтовариство схиляється до думки, що ці дві політики, на сьогодні, повинні доповнювати одна одну і, що потрібно шукати механізми їх конвергенції та гармонізації. Проте, вже сьогодні є приклади повної заміни антиденпінгового законодавства на конкурентне (протокол МЕРКОСУР укладений у Форт Елізабет), який підтверджує припущення, що можливість такого заміщення існує в межах регіональних інтеграційних угод.

Отже, не дивлячись на спільні цілі конкурентні і торгові норми мають сутнісні відмінності: торгові й інвестиційні норми регулюють урядові заходи, а конкурентні норми регулюють переважно поведінку підприємств. Торгові норми покликані захищати інтереси виробників, в той час як конкурентна політика не зацікавлена у захисті виробників шляхом вилучення чи дискримінації прав інших учасників ринку. Конкурентна політика прагне захищати безпосередньо конкурентний процес з метою забезпечення ефективності функціонування ринків, шляхом задоволення інтересів споживачів. Усе це може спричинити конфлікти між торговою та конкурентною політиками. Проте, торгівельні заходи, які дискримінують іноземні фірми, можуть бути прийнятними і з точки зору конкурентної політики, якщо, при цьому, на ринку не утворюється монополія.