special

Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.4. Торговельні аспекти прав інтелектуальної власності в системі Світової організації торгівлі

2.4.1. Вплив прав інтелектуальної власності на міжнародну торгівлю

До інтелектуальної належить такий вид власності, яка, по-перше, є результатом розумової діяльності, а, по-друге, відповідним чином захищена законодавчо. Не кожен результат інтелектуальної праці, навіть геніальна ідея є інтелектуальною власністю. Ідеї самі по собі не можуть бути предметом захисту, доки вони не будуть матеріалізовані у відповідних текстах, малюнках, схемах, діаграмах, відео- або аудіо записах тощо. Навіть для всесвітньо відомого Альберта Ейнштейна було недостатньо поділитися з колегами про відкриття теорії відносності і довести її математично. Для того, щоб ця теорія стала об’єктом інтелектуальної власності Ейнштейну необхідно було б її записати і повністю описати, довести її абсолютну новизну і перспективи практичного застосування.

Інтелектуальна власність є витвором людського розуму, продукцією інтелектуальної праці. До інтелектуальної власності, де вклад людського інтелекту і творіння є явним, належать патенти, авторські права та промислові зразки. Патенти надають виключні (монопольні) права винахідникам при умові що винахід, як прийнято у міжнародній практиці, є технічним рішенням, яке має новизну та суттєві відмінності, і має практичний засіб задоволення певних потреб. Авторське право, як виключне право автора твору на його зміст і використання, означає, що без дозволу автора або його правонаступників ніхто не може ні в якому вигляді відтворювати або будь-яким іншим способом використовувати об’єкти авторського права (твори та художні цінності – книги, картини, малюнки, плакати, фотографії, статті, брошури, доповіді, лекції тощо). Промисловим зразком у міжнародній практиці є нове художньо-конструкторське рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд та зовнішні ознаки (орнамент, поєднання кольорів і матеріалів, форма виробу, оригінальна упаковка тощо).

Крім того, інтелектуальна власність включає товарні знаки, географічні зазначення, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, нерозголошувану інформацію, в яких, безумовно, міститься результат інтелектуальної праці, але він не є таким явним як в інших видах інтелектуальної власності: авторському праві, патентах та промислових зразках.

В сучасних умовах глобалізації господарських відносин права інтелектуальної власності перетворюють на важливі складові інтелектуального капіталу компаній, визначаючи їх конкурентоспроможність на світових ринках. Так, англійський дослідник Енні Брукінг визначає інтелектуальний капітал як нематеріальні активи, які поділяються на ринкові активи (марочні назви товарів і послуг, групи споживачів, повторюваність угод, портфель замовлень, канали розподілення, різноманітність контрактів та угод тощо), людські активи (сукупність колективних знань співробітників, їх творчі і ділові здібності, якості, навички), інфраструктурні активи (технології, методи і процеси; включаючи корпоративну культуру, методи оцінки ризику, методи управління персоналом, фінансова структура, бази даних, методи комунікації тощо), а також такий актив, як інтелектуальна власність (ноу-хау, торговельні секрети, патенти, авторські права, торговельні марки товарів і послуг тощо). [Х. с.30-36] Неважко помітити, що майже всі типи активів інтелектуального капіталу компанії можуть стати самостійними об’єктами інтелектуальної власності або суттєво сприяти їх створенню.

Протягом останніх двох десятиріч відбувся насправді грандіозний прорив в ключових галузях науки і техніки і, перш за все, в інформаційних технологіях та засобах зв‘язку. В результаті цього паралельно відбуваються такі процеси як: збільшення обсягів світової торгівлі, особливо наукомісткою продукцією; зростання кількості об’єктів (товарів та послуг), які містять елементи інтелектуальної власності; полегшення та збільшення можливостей розкриття промислових секретів та поширення практики випуску підробок відомих на світовому ринку компаній.

В останнє десятиріччя зростало розуміння того, що національні стандарти захисту прав інтелектуальної власності і механізми їх реалізації суттєво впливають на розвиток торговельно-економічних відносин між країнами. Недотримання сторонами прав інтелектуальної власності має як соціально-економічні, так і політичні наслідки.

Але в умовах глобального конкурентного середовища першочерговою причиною необхідності посилення захисту інтелектуальної власності є економічна: природа інтелектуальної праці є такою, що виключно дорогі і інколи довгоочікувані результати можуть бути скопійовані і застосовані конкурентами майже миттєво. При цьому важливим є не стільки сам факт копіювання, скільки його економічні наслідки: виробництво підробок об’єктивно зменшує попит на оригінальні товари, а їх виробники недоотримують прибутку, на який мають законне право. Це тільки фінансовий бік справи. З маркетингової точки зору розповсюдження підроблених (як правило неякісних) товарів формує негативне ставлення споживачів до цієї торговельної марки взагалі. І знову компанія-виробник повинна збільшувати маркетинговий бюджет на підтримку славнозвісності своєї торговельної марки, боротьбу з підробками тощо.

Таким чином, можна зазначити, що в сфері інтелектуальної власності в міжнародній торгівлі існують два протилежних процеси. Один пов’язаний з прагненням компаній, які виробляють наукомістку продукцію, або товари, що включають елементи інтелектуальної власності, якнайшвидше окупити витрати на їх розробку шляхом реалізації такої продукції на багатьох зарубіжних ринках. Причому наявність таких товарів в портфелі компанії забезпечує їй конкурентну перевагу і полегшує реалізацію її продукції на світовому ринку. Інший процес протидіє першому і обумовлений недостатнім рівнем захисту прав інтелектуальної власності в багатьох країнах світу. Особливо це стримує розвиток таких форм міжнародного бізнесу як спільне підприємництво і пряме інвестування, при яких фірми мають подвійний ризик (щодо повернення зарубіжних інвестицій і щодо окупності витрат на розробку товарів, що включають елементи інтелектуальної власності).



 

Created/Updated: 25.05.2018

';