Главная Экономика Книги Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.1.4. Тарифне регулювання

Значення тарифів в системі регулювання міжнародної торгівлі віддзеркалює як назва основної угоди – Генеральна угода з тарифів і торгівлі, так і тематики раундів багатосторонніх торговельних переговорів, більшість з яких була повністю присвячена питанням зниження тарифів. Не дивлячись на значний прогрес, досягнутий в зниженні ставок мита, СОТ продовжує приділяти цьому питанню значну увагу, концентруючи зусилля на тих сферах діяльності, де ставки мита, а отже і доступ до ринків не відповідають тенденціям лібералізації торговельних режимів. В першу чергу це стосується сільського господарства, текстиля та одягу. Тому можна констатувати, що одна з основних цілей ГАТТ, яка полягає в максимальному зменшенні або скасуванні тарифів та інших торговельних бар’єрів ще не досягнута.

Зменшення та скасування торговельних бар’єрів в рамках ГАТТ є наслідком проведення дво- та багатосторонніх переговорів. Результатом таких переговорів, як правило, є досягнення домовленості щодо зменшення тарифів. Зменшені тарифи зазначаються у Розкладах поступок кожної країни.

Розклади поступок є одночасно як переліком узгоджених під час переговорів ставок тарифів по товарних позиціях, так і зобов’язанням не перевищувати в майбутньому реальні ставки понад фіксовані. Зафіксовані в Розкладах поступок тарифні ставки прийнято називати “зв’язаними”.

Країни можуть порушити свої зобов’язання, підвищивши тариф понад “зв’язаний” рівень. Однак при цьому, вони повинні провести переговори з найбільш зацікавленими партнерами, і в кінцевому підсумку відшкодувати їм завдані збитки.

Перед закінчення Уругвайського раунду країни, які проводили переговори, узагальнили свої зобов’язання у Розкладі, який став додатком до Марракеського протоколу до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Протокол є юридичною угодою по зниженню тарифних ставок, якою передбачається, що “зниження тарифів, узгоджені з кожним Членом СОТ, запроваджуються у формі п’яти рівних знижень ставок, окрім випадків, коли у розкладі Члена СОТ передбачено інше. Перше таке зниження вводиться в дію у день набрання чинності Угодою СОТ, кожне наступне зниження вводиться в дію 1 січня кожного наступного року, а остаточна ставка вводиться в дію не пізніше ніж через чотири роки після набрання чинності Угодою СОТ, окрім випадків, коли у розкладі Члена СОТ передбачено інше”. [4 с.33]

Узгоджені договірними сторонами ГАТТ під час проведення торговельних переговорів тарифні та інші поступки зазначаються у їхніх Розкладах, які згідно Статті ІІ ГАТТ “Розклади поступок” є невід’ємною частиною Угоди [1, с.441]

Структурно розклади поступок поділяються на чотири частини:

• Частина І – тарифні зобов’язання стосовно товарів, які походять з території інших договірних сторін і на які розповсюджується загальний режим найбільшого сприяння; [1. с.440]
• Частина ІІ – тарифні зобов’язання стосовно товарів, які походять з території тих договірних сторін, на які розповсюджується преференційний режим; [1. с.440]
• Частина ІІІ – поступки щодо нетарифних заходів; [4. с.33]
• Частина IV – зобов’язання щодо внутрішньої підтримки та експортних субсидій на сільськогосподарські товари відповідно до Угоди про сільське господарство. [5, с.37]

Кожна країна має індивідуальний (окремий) Розклад поступок і зобов’язана не накладати тарифи або інші мита та збори за ставками, які “перевищують ті мита та збори, що були встановлені” у відповідному Розкладі. [1, с.439]

Прийняття такого зобов’язання називається “зв’язуванням” тарифної позиції, а митні ставки, стосовно яких було здійснено “зв’язування”, називаються зв’язаними митними ставками.

Договірні сторони ГАТТ повинні надавати одна одній режим не менш сприятливий, ніж це передбачено в їх Розкладах, звільняючи при цьому одна одну від мит, які перевищують ті, що визначені Розкладом, з урахуванням термінів, умов та застережень, які були передбачені в ньому. [1, с.439-440]

Разом з цим, згідно статті ІІ – Розклади поступок (п.2) при імпорті сторонам дозволяється накладати на товари одна одної:

“ - збір, еквівалентний внутрішньому податку, який накладається відносно аналогічного товару вітчизняного виробництва чи товару, з якого імпортований товар був повністю або частково виготовлений”;

• будь-яке антидемпінгове чи компенсаційне мито;
• плату або інші збори, що відповідають вартості наданих послуг”; [1. с.440]

А у разі, коли товари імпортуються з країн, що користуються преференційним режимом, “зберегти свої вимоги, існуючі на день укладення цієї Угоди, щодо того, які товари можуть ввозитися за преференційними ставками мита”. [1. с.440]

Слід зазначити, що навіть після прогресу в “зв’язуванні” ставок мита, досягнутого під час Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів, рівень зв’язування по окремих країнах коливається в межах від 10% тарифних позицій на промислові товари до 100%. Дані таблиці 1 характеризують параметри зв’язування тарифів на промислову продукцію по країнах-членах СОТ.

Однак загальний рівень зв’язування тарифів не характеризує їх реальний рівень зв’язування по окремих товарах і товарних групах. Представлені в таблиці 12 дані демонструють, що по одній і тій же товарній групі середній рівень зв’язаних тарифів може відрізнятися в 10 разів (табл. 12).

Таблиця 11

Зв’язані тарифи на промислові товари [16.с.8]

Таблиця 12

Простий середній рівень зв’язаних тарифів на промислові товари по країнах та товарних групах [16, с.11]

Раніше вже зазначалось, що після зв’язування тарифів країна не має права перевищувати узгоджений рівень, який внесено в Розклад поступок. Однак вона має право, виходячи з конкретної ринкової ситуації зменшувати реально застосовуваний рівень ставки мита. Це видно з даних таблиці 13 на прикладі Канади, країн Латинської Америки, більшості країн Азії. Разом з тим, середній рівень застосованих ставок тарифів перевищував зв’язаний рівень в США, ЄС, Чехії, Угорщині, Словаччині, Японії.

Таблиця 13

Прості середні рівні зв’язаних та реально застосованих тарифів

на промислові товари [16, с.17]

До питань тарифного регулювання міжнародної торгівлі належать також тарифні переговори (умови і принципи їх успішного проведення), процедури та правила переговорів, зміна Розкладів та порядок початку переговорів щодо зміни Розкладів, призупинення дії чи скасування поступове які регулюються відповідними статтями ГАТТ та домовленостями Уругвайського раунду.