Главная Менеджмент Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

Додаток 6.2.1 Аналіз результатів проведення з'їздів (конференцій) та передвиборних програм провідних політичних партій і блоків України у 1997 р.

(за матеріалами повідомлень ЗМК)

Проблеми становлення в Україні громадського суспільства тісно пов'язані із структуризацією політичної сфери і, зокрема, формуванням поліцентричної партійно-політичної системи.

АТМОСФЕРА ПАРТІЙНИХ ЗІБРАНЬ

Проведення передвиборчих з'їздів найбільш впливових політичних партій України суттєво змінило суспільно-політичну ситуацію в країні. Аналіз особливостей політичного процесу, здійснений методом контент-аналізу повідомлень про перші етапи 27 партійних з'їздів та конференцій, засвідчив, що 37,5 % партій на вищевказаних зібраннях не розглядали політико-ідеологічні програмні проблеми взагалі. Ці об'єкти політичної діяльності обговорювали й ухвалювали рішення лише з питань суто політико-технологічних, зокрема — утворення коаліцій та формування партійних списків.

До цієї групи партій належать Партія зелених України (ПЗУ), Республіканська християнська партія (РХП), Українська селянська демократична партія (УСДП), Народно-демократична партія (НДП), Християнсько-демократична партія України (ХДПУ), Українська національна асамблея (УНА), Партія національного економічного розвитку України (ПНЕРУ).

Решта суб'єктів передвиборчих змагань тією чи іншою мірою розглядали питання свого найближчого політичного та економічного курсу.

Помітний акцент на своїй ідеологічній спрямованості зробили Соціал-де-мократична партія України (об'єднана) — (СДПУ(о); Соціал-демократична партія України (СДПУ) і "Громада" — соціальна демократія, а також "Державна самостійність України" (ДСУ) — соціал-націоналізм. Це становить 13 % від загальної кількості політичних партій і блоків, передвиборні зібрання та документи яких аналізувались.

Свій політичний центризм (самооцінкою) декларували 20,8 % партій — Демократична партія України (ДемПУ), "Громада", ПЗУ, СДПУ(о), НДП.

Лівоцентристами визнало себе 13 % партій і блоків — "Трудова Україна" (на базі Української партії справедливості (УПС), Соціалістична партія України (СПУ) і СДПУ.

Правоцентристами назвалися 8,3 % суб'єктів передвиборчого політичного процесу, зокрема Народний Рух України (НРУ), "Реформи і порядок" (РіП).

Лівими назвались Комуністична партія України (КПУ) та Прогресивно-соціалістична партія України (ПСПУ).

Націонал-демократами вважають себе члени Конгресу Українських націоналістів (КУН).

Переважна більшість політичних партій не виявила свого ставлення до Президента (70,8 %). Підтримали президентський курс — НДП, ДемПУ і Республіканська християнська партія (13 %), критикували — КПУ, СПУ, СелПУ (Селянська партія України), "Громада" (17 %).

Найближчою політичною ціллю "Громади" задеклароване створення парламентської більшості, СДПУ(о) — власної фракції, а ДемПУ — фракції центристських партій.

Абстрактна "критика режиму" була присутня на з'їздах і конференціях 38 % партій — КПУ, "Громади", СелПУ, СПУ, ПСПУ, УПС, УРП (Української республіканської партії), СДПУ, ДСУ.

Ідея ключової ролі парламентських партій в політичному житті суспільства піднімалась на 17 % партійних зібрань (РіП, ЛПУ (Ліберальна партія України), СПУ, СДПУ). Необхідність забезпечення рівних умов для діяльності всіх засобів масової інформації розглядалась на з'їзді партії "РіП", а гарантування діяльності політичної опозиції — на з'їздах "Громади" і вже згадуваної партії "РіП".

Така ж кількість партій (17 %) — КПУ, ПП (Партія праці), ЛПУ, СПУ — віддала належне значенню місцевих виборів, розуміючи їх ключову роль у політичних процесах, що відбуваються в Українському суспільстві.