special

Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.1.2. Багатосторонні Угоди з торгівлі товарами

Систему багатосторонніх угод з торгівлі товарами утворює комплекс наступних Угод, які є додатком 1А до Угоди СОТ:

  1. Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГАТТ 1994);
  2. Угода про сільське господарство;
  3. Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів;
  4. Угода про текстиль та одяг;
  5. Угода про технічні бар’єри в торгівлі (Угода ТБТ);
  6. Угода про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМс);
  7. Угода про застосування статі VI ГАТТ 1994 р. (стосовно антидемпінгового мита);
  8. Угода про застосування статі VII ГАТТ 1994 р. (стосовно оцінки товару для митних цілей);
  9. Угода про перед відвантажувальну інспекцію;
  10. Угода про правила визначення походження;
  11. Угода про процедури ліцензування імпорту;
  12. Угода про субсидії та компенсаційні заходи;
  13. Угода про захисні заходи.

Розглянемо зміст, основні сфери застосування і вимоги зазначених вище угод з торгівлі товарами. Основною, безумовно, є Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року (“ГАТТ 1994”), яка в свою чергу складається з:

  1. Положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30 жовтня 1947 року з подальшими уточненнями, поправками та змінами, внесеними правовими документами, які набрали чинності до набрання чинності Угодою СОТ (до 1 січня 1995 р.);
  2. Положень правових документів, зазначених нижче, які набрали чинності в рамках ГАТТ 1947 до набрання чинності Угодою СОТ:
  3. протоколи та акти стосовно тарифних поступок;
  4. протоколи про приєднання (за винятком положень (а) стосовно тимчасового застосування та скасування тимчасового застосування та (b), яке встановлює, що Частина ІІ ГАТТ 1947 застосовується тимчасово настільки повно, наскільки вона є сумісною із законодавством, існуючим на день укладання Протоколу);
  5. рішення про звільнення від зобов’язань, надані Статтею ХХV ГАТТ 1947, які зберігають чинність на день набрання чинності Угодою СОТ;
  6. інші рішення СТОРІН ГАТТ 1947;
  7. Наступних Домовленостей:
  8. домовленість про тлумачення Статті ІІ:1 (b) Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (щодо розкладів поступок);
  9. домовленість про тлумачення Статті ХVII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (щодо державних торговельних підприємств);
  10. домовленість про положення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, щодо платіжного балансу;
  11. домовленість про тлумачення Статті ХХІV Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (Територіальне застосування – Прикордонна торгівля – Митні союзи та зони вільної торгівлі);
  12. домовленість щодо звільнення від зобов’язань за Генеральною угодою з тарифів і торгівлі 1994 року;
  13. Домовленість про тлумачення Статті ХХVIIІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (щодо зміни розкладів);
  14. Марракеського протоколу до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Однак, основою ГАТТ 1994 залишаються положення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 1947 року. Генеральна угода 1947 р. складалася з трьох частин: перша – 2 статті – загальні положення; друга – 21 стаття – правила торговельної політики, що їх договірні сторони зобов’язалися застосовувати в торговельних взаємовідносинах; третя – 13 статей – мала процедурний характер. З 1966 р. ГАТТ офіційно має четверту частину – “Торгівля і розвиток” – питання торгівлі з країнами, що розвиваються. Повніше уявлення про характер угоди дає перелік та характеристика змісту її статей (див. табл.10)

Таблиця 10. Структура Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі

Назва та номер статті, частини

Зміст

Частина І

Загальні положення

Стаття І. Загальний режим найбільшого сприяння

Ключова стаття, яка гарантує всім країнам-членам режим найбільшого сприяння; містить деякі винятки з режиму найбільшого сприяння

Стаття ІІ. Розклади поступок

Забезпечує фактичне зниження рівнів тарифів, погоджених в результаті багатосторонніх торговельних переговорів; розклади поступок додаються до Угоди

Частина ІІ.

Правила торговельної політики

Стаття ІІІ. Національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання

Забороняє внутрішні податки та інші внутрішні заходи регулювання, які є дискримінаційними стосовно імпорту

Стаття ІV. Спеціальні положення щодо кінематографічних фільмів

Встановлює вимоги до демонстраційних квот, як внутрішнього кількісного регулювання щодо відзнятих кінематографічних фільмів

Стаття V. Свобода транзиту.

Проголошує свободу транзиту через територію кожної сторони та встановлює основні правила щодо транзитного руху.

Стаття VІ. Антидемпінгове та компенсаційне мито

Правила встановлення і застосування антидемпінгового та компенсаційного мита

Стаття VІІ. Оцінка товару для митних цілей

Правила і процедури оцінки товарів для стягнення мита чи інших зборів

Стаття VІІІ. Збори та формальності, пов’язані з імпортом та експортом

Встановлює, що збори та формальності мають бути обмежені у сумі, яка приблизно дорівнює вартості наданих послуг і не повинна являти собою опосередкований захист вітчизняних товарів або оподаткування у фіскальних цілях; визнається необхідність скорочення до мінімуму обсягу і складності формальностей, кількості та номенклатури зборів і платежів, спрощення вимог до документації.

Стаття ІХ. Позначки про походження

Загальні підходи до правил сторін стосовно маркування імпортованих товарів

Стаття Х. Публікація та застосування правил торгівлі

Правила щодо публікації і застосування внутрішніх правил торгівлі

Стаття ХІ. Загальне скасування кількісних обмежень

Декларує загальну заборону використання кількісних обмежень; містить винятки щодо скасування кількісних обмежень

Стаття ХІІ. Обмеження для збереження рівноваги платіжного балансу

Дозволяє застосування кількісних обмежень у випадках надзвичайних ускладнень з платіжним балансом країни

Стаття ХІІІ. Недискримінаційне застосування кількісних обмежень

Декларує вимогу недискримінаційного застосування кількісних обмежень, за винятком випадків, що встановлює стаття ХІV.

Стаття ХІV. Винятки із правила про недискримінацію

Визначає випадки, які дають підстави для застосування кількісних обмежень на недискримінаційній основі.

Стаття ХV. Домовленості з валютних питань

Питання співробітництва і координації діяльності СОТ з Міжнародним валютним фондом

Стаття ХVІ. Субсидії.

Заклик до скасування практики експортних субсидій.

Стаття ХVІІ. Державні торговельні підприємства

Вимога до державних торговельних підприємств не допускати дискримінації під час здійснення зовнішньої торгівлі

Стаття ХVІІІ. Урядове сприяння економічному розвитку

Визначається, що країни, які розвиваються, з метою забезпечення потреб внутрішнього розвитку та збереження валюти можуть застосовувати деякі кількісні обмеження, а також мати гнучкішу систему зниження тарифів

Стаття ХІХ. Надзвичайні дії щодо імпорту окремих товарів

Вказує на випадки, коли можуть застосовуватися надзвичайні заходи стосовно імпорту, який завдає збитків вітчизняним виробникам

Стаття ХХ. Загальні винятки

Визначає випадки, в яких можливо застосування винятків з режиму найбільшого сприяння та національного режиму

Стаття ХХІ. Винятки з міркувань безпеки

Визначає можливість застосування винятків з режиму найбільшого сприяння та національного режиму, що обумовлені міркуваннями безпеки

Стаття ХХІІ. Консультації.

Констатується можливість і доцільність проведення консультацій між членами СОТ стосовно будь-якого питання.

Стаття ХХІІІ. Зведення нанівець чи ушкодження переваг

Порядок врегулювання конфлікту, виходу з Угоди в разі зведення нанівець чи ушкодження переваг країни-члена.

Частина ІІІ

Процедурні питання

Стаття ХХІV. Територіальне застосування-Прикордонна торгівля-Митні союзи та зони вільної торгівлі

Положення, що регулює діяльність митних союзів і зон вільної торгівлі як виняток з правила про режим найбільшого сприяння

Стаття ХХV. Спільні дії сторін

Забезпечує основу для дій урядів країн-членів; передбачає можливість звільнення країни від виконання зобов’язань, покладених на неї Угодою

Стаття ХХVІ. Прийняття, набрання чинності та реєстрація

Порядок набрання чинності та реєстрації Угоди

Стаття ХХVІІ. Призупинення дії чи скасування поступок

Забезпечує можливість призупинення дії, а також скасування обов’язків щодо урядів, які не стали чи припинили бути стороною Угоди.

Стаття ХХVІІІ. Зміна розкладів

Правила ведення переговорів з тарифів та зміцнення чи скасування поступок, включених у відповідний розклад

Стаття ХХVІІІ bis. Тарифні переговори.

Принципи та правила проведення багатосторонніх тарифних переговорів

Стаття ХХІХ. Відношення цієї Угоди до Гаванської Хартії

Констатує розбіжності між прийнятими положеннями ГАТТ і запланованими, але не прийнятими положеннями Гаванського статуту; регулює взаємовідносини між ГАТТ та Гаванським статутом

Стаття ХХХ. Поправки.

Правила внесення поправок у положення ГАТТ.

Стаття ХХХІ. Вихід з Угоди

Умови, правила та процедури виходу з Угоди

Стаття ХХХІІ. Сторони, що домовляються

Визначення поняття договірних сторін (членів)

Стаття ХХХІІІ. Приєднання до Угоди

Констатація права приєднання до Угоди інших країн

Стаття ХХХIV. Додатки

Встановлюється, що додатки до Угоди є невід’ємною частиною Угоди

Стаття ХХХV. Незастосування Угоди між окремими сторонами

Вимога незастосування положень Угоди окремими учасниками в обумовлених випадках

Частина IV (з 1965 р.)

Торгівля і розвиток

Стаття ХХХVІ. Принципи та цілі

Принципи і цілі ГАТТ стосовно задоволення особливих потреб країн, що розвиваються

Стаття ХХХVІІ. Зобов’язання

Зобов’язання, взяті членами для вирішення завдання стимулювання та підтримки економіки країн, що розвиваються

Стаття ХХХVІІІ. Спільні дії

Забезпечує основу для спільних дій країн, що розвиваються

Угода про сільське господарство встановлює зобов’язання країн, що є невід’ємними частинами ГАТТ1994, у таких сферах: доступ до ринків; внутрішня підтримка вітчизняних виробників; обмеження (заборона) експортних субсидій стосовно сільськогосподарських товарів.

Доступ до ринку здійснюється шляхом заміни на мито кількісних обмежень, вибіркового ліцензування імпорту, імпортних зборів, мінімальних імпортних цін, нетарифних заходів, що застосовуються через державні торговельні підприємства, також добровільних обмежень експорту та подібних митних заходів. Однак при перевищенні критичного рівня імпорту або знижені ціни нижче рівня встановленої довідкової ціни зберігається можливість застосування до таких товарів механізму спеціальних захисних заходів.

Внутрішня підтримка національних виробників може здійснюватися в межах “сукупного виміру підтримки” АМС (Aggregate measurement of support - AMC), якщо заходи підтримки спрямовані на реалізацію програм підтримки доходів, не пов’язаних з виробництвом і торгівлею, на підтримку витрат на дослідження та розробки, здійснення ветеринарних заходів, розвиток інфраструктури, надання внутрішньої допомоги продуктами харчування, здійснення заходів структурного пристосування та допомоги розвиткові регіонів. Угодою встановлюється частка de minimis (10% - для країн, що розвиваються; 5% - для інших країн) від загального виробництва певного товару або загального сільськогосподарського виробництва, яку дозволено не включати до показника “сукупного виміру підтримки”, що підлягає скороченню. Загалом, внутрішня підтримка має надаватися через урядові програми, що фінансуються за державні кошти, а їх наслідками не повинно бути надання цінової підтримки виробникам.

Угода про сільське господарство враховує особливі потреби країн, що розвиваються, стосовно надання 10-річного пільгового періоду для виконання зобов’язань щодо зменшення підтримки, не встановлює обмежень на надання допомоги з метою стимулювання розвитку сільського господарства та села відповідно до програм розвитку, інвестиційних субсидій у сільське господарство, субсидій на сільськогосподарську сировину, що надаються виробникам з низьким рівнем доходів і бідною сировинною базою.

Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів утворює багатосторонню основу правил і процедур, що регулюють розробку, впровадження та застосування санітарних і фітосанітарних заходів з метою мінімізації їх негативного впливу на торгівлю; використання гармонізованих санітарних і фітосанітарних заходів на основі міжнародних стандартів, інструкцій і рекомендацій міжнародних організацій, не вимагаючи від членів СОТ змінювати їх належний рівень захисту життя чи здоров’я людини, тварин чи рослин. Угода встановлює зобов’язання щодо визнання еквівалентності національних санітарних і фітосанітарних заходів, а також спеціальний і диференційований режими стосовно країн, що розвиваються.

Угода про текстиль та одяг визначає положення, що діють протягом перехідного періоду інтеграції сектору текстильних виробів та одягу в систему ГАТТ 1994 (до 1 січня 2006 р.) і має на меті покращення умов доступу до ринків текстильних виробів та одягу шляхом зниження та зв’язування тарифів, зменшення або скасування нетарифних бар’єрів, спрощення митних, адміністративних і ліцензійних формальних процедур, забезпечення застосування політики справедливих та рівних умов у таких сферах як демпінг, антидемпінгові правила і процедури, субсидії та компенсаційні заходи, захист прав інтелектуальної власності. Угода про текстиль та одяг спрямована на розширення доступу до ринків постачальників невеликих обсягів товарів, надання значних комерційних можливостей новим постачальникам, покращення експортних можливостей найменш розвинутих членів СОТ. Угода поширюється на визначені в додатку до неї товари – групи 50-64 Гарнізованої системи опису та кодування товарів.

Угода про технічні бар’єри в торгівлі (Угода ТБТ) надає згідно з технічними регламентами товарам, що імпортуються, режим, не менш сприятливий, ніж той, що надається аналогічним товарам вітчизняного походження та аналогічним товарам з інших країн. Домовлено, що технічні регламенти не повинні розроблятися, прийматися та застосовуватися у спосіб, метою або наслідком якого є створення невиправданих бар’єрів для міжнародної торгівлі. Для цього вони не повинні мати більшого обмежувального впливу на торгівлю, ніж це є необхідним для виконання законних завдань, зокрема – забезпечення національної безпеки, запобігання шахрайським діям, захисту життя або здоров’я людини, тварин чи рослин, захисту довкілля. Угода встановлює: пріоритет використання міжнародних стандартів як основи національних технічних регламентів (не поширюється на країни, що розвиваються), механізм визнання результатів процедур оцінки відповідності інших країн; порядок надання інформації іншим членам СОТ стосовно чинних технічних регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності, а також технічної допомоги в цих питаннях: спеціальний і диференційований режим для країн, що розвиваються. Крім того, Угода зобов’язує прийняти та дотримуватися Кодексу доброчинної практики з розробки, затвердження та застосування стандартів, який міститься в Додатку 3 до неї.

Угода про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМс) застосовується до інвестиційних заходів, пов’язаних з торгівлею товарами та містить ілюстративний перелік заборонених інвестиційних заходів, включаючи так звані вимоги місцевого компонента виробництва, балансування імпорту та експорту підприємства з іноземними інвестиціями, регулювання напрямів та обсягів експорту та імпорту такими підприємствами. Заборонені інвестиційні заходи мають диференційовані терміни скасування, починаючи з 1995 р.: протягом двох років для розвинутих країн, п’яти років – для країн, що розвиваються та семи років – для найменш розвинутих країн (з можливістю подовження цього терміну).

Угода встановлює, як правило, національний режим внутрішнього оподаткування та регулювання, скасовує кількісні обмеження у цій сфері та містить зобов’язання з дотримання прозорості в застосуванні інвестиційних заходів (надання відповідної інформації), а також положення про можливість доповнення угоди новими нормами з інвестиційної і конкурентної політики.

Угода про застосування статті VI ГАТТ 1994р. (стосовно антидемпінгового мита) встановлює порядок визначення демпінгу, шкоди від демпінгу, започаткування розслідування та його ведення, надання доказів, застосування попередніх заходів, цінових зобов’язань, стягнення та отримання антидемпінгового мита, судового розгляду, також передбачає спеціальні норми стосовно країн, що розвиваються.

Угода про застосування статті VIІ ГАТТ 1994 р. (стосовно оцінки товару для митних цілей) встановлює єдині правила митної оцінки товарів, порядок консультацій та регулювання спорів у сфері оцінки товарів для митних цілей, особливий диференційований режим стосовно країн, що розвиваються та визначає адміністрування митного оцінювання.

Угода про передвідвантажувальну інспекцію: регулює порядок перевірки якості, кількості, ціни товарів, що експортуються на територію члена СОТ, який застосовує інспекцію; визначає вимоги до забезпечення транспарентності інспекції, захисту конфіденційної ділової інформації, уникнення конфлікту інтересів, усунення невиправданих затримок при проведенні інспекції; встановлює місце проведення інспекції, стандарти, що застосовуються і правила перевірки ціни з метою запобігання завищенню або заниженню цін та уникнення шахрайства, а також процедури оскарження та врегулювання спорів.

Угода про правила визначення походження встановлює завдання у сфері гармонізації правил визначення походження на основі застосування спеціальної Робочої програми та встановлює правила визначення країни походження товарів, що застосовуються при використанні непреференційних інструментів торговельної політики (при застосуванні режиму найбільшого сприяння, антидемпінгового і компенсаційного мита, захисних заходів). Угода містить домовленості щодо процедур повідомлення, перегляду, консультацій і врегулювання спорів.

Угода про процедури ліцензування імпорту встановлює правила автоматичного і неавтоматичного ліцензування імпорту, граничні терміни для видачі ліцензій, правила стосовно повідомлень, консультацій і врегулювання спорів. Правила для процедур ліцензування імпорту повинні бути нейтральними у застосуванні та використовуватися безпристрасно і справедливо.

Угода про субсидії та компенсаційні заходи дає визначення субсидії та встановлює критерії надання адресних субсидій, засоби правового захисту у випадку застосування заборонених субсидій або субсидій, що обмежуються, з використанням Органу врегулювання спорів. Угода регулює порядок застосування компенсаційного мита, включаючи порядок проведення відповідних розслідувань, збору доказів, розрахунку обсягів субсидії, обчислення розміру шкоди, вжиття тимчасових заходів.

Угода про захисні заходи встановлює механізми застосування захисних заходів відповідно до статті ХІХ ГАТТ 1994 – Надзвичайні дії щодо імпорту окремих товарів, у випадках, коли певний товар імпортується в таких обсягах та на таких умовах, що завдають або загрожують завданням серйозної шкоди галузі вітчизняного виробництва аналогічних товарів, що безпосередньо конкурують з імпортованими. Захисні заходи стосовно країн, що розвиваються не повинні застосовуватися, якщо частка імпорту певного товару в країні-імпортері не перевищує 3%. Угода також визначає порядок проведення відповідних розслідувань, визначення наявності або загрози серйозної шкоди, повідомлень і консультацій у цій сфері та порядок застосування тимчасових захисних заходів.



 

Created/Updated: 25.05.2018

';