special

Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

Додаток 5.3.4 Інформаційна записка прес-служби щодо іміджу президента України Л Кравчука

ІНФОРМАЦІЙНА ЗАПИСКА

У ході роботи по вивченню та узагальненню наявної інформації щодо іміджу президента України та його політики прес-служба звернулася до відомих фахівців у галузі соціальної психології з проханням висловитися з цього приводу.

Серед опитаних професори-психологи О. Чернишов (Росія, Курськ), О. Ростунов (Білорусь, Мінськ), Г. Середа (Харків), кандидати психологічних наук Ю. Пачковський (Львів), Т. Ілляшенко та Н. Максимова (Київ).

Нижче подаються записи розмов та тексти представлених матеріалів, які мають конфіденційний характер. Висновки, рекомендації фахівців неоднозначні, часом навіть суперечать одні одним, але, вочевидь, тією чи іншою мірою можуть бути використані.

01.11.1992 р.

Прес-служба президента України

О. Т. Ростунов, доктор психологічних наук, професор, завлабораторією НДІ освіти Республіки Білорусь (Менськ)*

Під час розмови підкреслив, що Л. М. Кравчук — вмілий, послідовний у діях політик. Результати виборів довели його неабиякий хист до цієї справи.

Вважає, що негативними рисами іміджу президента України є: безкомпромісність, відчуття того, що все, що робить, — правильно. На його погляд, Л. М. Кравчуку бажано виявляти більше дипломатичності та компромісності у діях. Він досить непримиренний, а його імідж повинен бути "добрим, відкритим". Треба працювати над коригуванням іміджу партократа, якому сприяє колишня робота президента в ЦК КПУ.

Проф. О. Ростунов повідомив, що Російський інститут психології має цілу лабораторію, яка обслуговує Б. Єльцина і його команду.

Всі роботи проводяться за закритими дверима за участю психологів Н. Тарабриної, Є.Єпіфанова, О. Гопка та С. Рощина.

Довідково: коли у травні 1992 року до С. Рощина, відомого фахівця з політичної психології, звернулися з проханням розповісти про роботу даної групи, він категорично заперечив свою участь у цій справі, заявивши, що чує про таке вперше.

Після перемоги на президентських виборах у Республіці Білорусь О. Лукашенка столиці Білорусі була повернена назва Мінськ.

А. С. ЧЕРНЫШОВ интеллигенция из россии о л. м. Кравчуке

Я опросил свыше 80 человек (студенты, школьные психологи, профессиональные философы, социологи), т. е. представителей интеллигенции, — относительно имиджа Л. Кравчука по схеме:

что привлекает (отталкивает) в:

- образе Кравчука;

- личности;

- политике?

Итог.

1. Подходы западных психологов к оценке имиджа политиков в наших условиях несопоставимы, т. к. при кризисе духа и быта людей мало интересуют образ и личность политического деятеля и даже не в целом его политика, а узкая тенденция: враждебен — дружественен.

2. Видимо, сформировалась отрицательная установка на всех первых лиц, начиная от Горбачева М. С. и включая лидеров суверенных республик (государств). Здесь очень важным представляется зарождающееся, в частности, среди русской интеллигенции мнение о том, что суть сегодняшнего хаоса — не столько во внутренних, сколько во внешних причинах... — "нас ведут по зловещему сценарию к судьбе сырьевой полуколониальной державы, лишенной военного потенциала и цивилизованного будущего...", а наши президенты — "пешки" в этой игре. Эти мысли Тихомирова и Белова взбудоражили думающих людей. Поэтому особого интереса ни к одному политическому деятелю у опрошенной группы интеллигенции нет!

Думаю, что такое состояние у многих!

3. Средства массовой информации России очень скудно предъявляют "лицо" всех президентов, включая собственного. Если Буш в течение недели 15—20 раз предстает "прекрасным образом" перед телезрителями, то у нас все случайно и стихийно.

4. На основе вышесказанного предварительно выяснено, что эмпирически проявляется о Кравчуке:

- сильный политик;

- односторонний: только об Украине;

- тенденциозен — "в дележе имущества СССР" наиболее ортодоксален (Крым, Черноморский Флот и др.).

Последнее принимает форму комического, что является самым нежелательным в имидже — "кто смешон, тот политически беспомощен".

Так, на юбилее Льва Лещенко была вскользь брошена фраза — "на фамилию претендует Кравчук, имя останется России, если не возникнет Изра-

иль...", то же о певице Ротару — как поделят ее Снегур и Кравчук... Такой "штрих" с телеэкрана эффективен в формировании образа:

- неискренность Кравчука (в беседе с эстонцами заявил, что не знал о голоде на Украине... хотя был в высших этажах власти долгие годы... ) а главное — быстрая смена взглядов бывшего члена ЦК;

- предвзятое отношение к России: слишком много говорит об ошибках ее лидеров, хотя сам допускает не меньше;

- подсознательно проскальзывает западный украинский национализм;

- внешность... красив, но не хватает открытости, прямоты... И Кравчук, и Ельцин, и Снегур и др. проигрывают в сравнении с Назарбаевым.

Конечно, это мнение об имидже Кравчука небольшого, хотя и рационально мыслящего круга людей.

Возможно, это что-то Вам подскажет.

Ваш Чернышов А. С.

6.06.92 г.

Довідка: ЧЕРНИШОВ О. С.,

доктор психологічних наук, професор, завкафедрою психології Курського педагогічного університету, віце-президент Психологічного товариства колишнього СРСР

Т. ІЛЛЯШЕНКО

ПРО ОСОБИСТІСТЬ Л. М. КРАВЧУКА

1. Л. М. КРАВЧУК — особистість, безумовно, видатна. Пройти шлях мало не від загальнонародної ненависті до загальнонародного визнання не кожному вдається.

Отже, від образу войовничого партократа, може, й досить розумного, але вірного цербера КПУ, до образу відданого борця за незалежну Україну, тонкого дипломата, обережного і розумного політика. Анекдот про Леоніда Макаровича під дощем без парасольки дуже популярний, і в ньому оцінка президента з позитивним знаком.

2. Головна риса президента, яка викристалізувалась у цьому становленні його образу, — віртуозна здатність до трансформації.

Тут є і позитивне, і негативне.

а) позитивне: здатність розвиватися, гнучкість розуму, вміння врахувати момент, поміркованість і обережність у політиці, що завжди дуже високо цінувалося;

б) негативне: завжди в глибині свідомості людей крутиться: чи не надто спритний, чи не з однаковою майстерністю виконує роль, прислужуючись обставинам і бажаючи будь-якою ціною утриматися на поверхні історії. (Тут багато хто згадує поведінку Л. М. під час путчу). Чи є у нього далека мета — це питання мимоволі виникає.

Якщо є, то, найімовірніше, що він захопився ідеєю державності України і зараз служить їй більш-менш щиро.

3. На чому президентові легко втратити популярність?

На економічній політиці. Найбільше сумнівів щодо його відданості економічній реформі. Лади міркують так: "Надто багато у Л. М. кумів і сватів серед партократів, проти своїх не підеш, а тому і не спішить нічого робити і не зробить, поки не догодить усім своїм. А може, і дається взнаки комуністична основа особистості, що склалася протягом життя, і він не здатен бачити необхідність радикальних змін".

Це дуже небезпечна "слабинка" в образі президента. Вона буде причиною втрати ним популярності. Гадаю, що така втрата вже починається. Принаймні сьогодні його престиж в апогеї, далі буде те, що буває з усіма небесними світилами. Але у тих апогей повторюється. Чи буде таке повторення в даному випадку?

Якщо рятувати престиж президента, то не торкатися економічної діяльності неможливо. Старого гасла "лишь бы не было войны" може виявитися недостатньо.

Довідка: ІЛЛЯШЕНКО Т. Д.,

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник НДІ психології України

Ю. ПАЧКОВСЬКИЙ



 

Created/Updated: 25.05.2018

';