Главная Менеджмент Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

Додаток 5.3.2 Аналітична інформація прес-служби президента України про результати дослідження соціально-психологічних аспектів діяльності ЗМК та іміджу Л. Кравчука

З метою налагодження відповідного інформаційного забезпечення діяльності президента України, вивчення і коригування через засоби масової комунікації його іміджу прес-службою президента разом із Спілкою викладачів вищої школи та науковців України, Товариством психологів України та НДІ психології України в червні 1992 року було проведено експертне опитування 151 професійного психолога з усіх регіонів країни.

Серед експертів виявилося 36,88 % чоловіків і 63,12 % жінок. За віком: до 20 років — 2,13 %, від 21 до 30 років — 26,24 %, від 31 до 40 років — 31,91 %, від 41 до 50 років — 19,15 %, від 51 до 60 років — 7,09 %. Національність респондентів в цілому відповідає національній структурі населення України і українців — 70,92 %, росіян — 21,28 %, євреїв — 3,55 %, поляків — 0,71 %, представників інших національностей — 3,55 %.

Дослідження унікальне, тому що психологічний корпус України є не дуже численним (до 1200 чол.), а його представники розпорошені практично по всіх університетах та педагогічних вузах України (за винятком НДІ психології та меншою мірою НДІ педагогіки).

Ці результати мають велику наукову і практичну цінність і заслуговують на найуважніший розгляд з точки зору співвідносин президента України та його служб із засобами масової комунікації.

Перед тим як розглянути соціально-психологічні аспекти діяльності президента і висвітлення її у ЗМІ, дуже корисним є знайомство з власним іміджем різних телевізійних каналів і телепрограм.

Враховуючи те, що 26,24 % опитаних експертів щодня, а 43,26 % респондентів майже щодня дивляться телевізор (22,7 % — приділяють йому 1—3 дні на тиждень, а 7,09 — майже не дивляться ТБ), можна зробити висновки стосовно досить високого рівня інформованості респондентів.

За їх оцінками (за п'ятибальною системою) рейтинг популярності телепрограм має такий вигляд:

1. "Останкіно" (Москва) — 3,58

2. "Тет-а-тет" — 3,32

3. "Росія" — 3,29

4. Освітня програма — 3,00

5. УТ-І — 2,44

6. УТ-2 — 2,36

Отже, жодна з державних українських телепрограм не отримала за свою роботу навіть і посередньої оцінки — трійки!

Особливо варто сказати про успіх телепрограми "Тет-а-тет", яка досягла його не завдяки вмілій режисурі або оперативному інформуванню, а завдяки підбиранню вдалого репертуару відеоряду, насамперед фільмів.

У зв'язку з цим правомірними видаються такі пропозиції:

1. Назрілим є реформування системи державного телебачення України, яке геть-чисто програє інформаційну війну московському ТБ;

2. Потрібно дати простір для розвитку альтернативного телебачення (комерційного, кабельного тощо), поставивши його у законні рамки під контролем президентської влади;

3. Бажано використовувати телепрограму "Тет-а-тет" для просування "на продаж" суспільній свідомості політику президента та його імідж.

Розглядаючи рейтинг популярності окремих інформаційно-політичних телепередач, звернімося до табл. 1.

Таблиця 1

РЕЙТИНГ популярності інформаційно-політичних передач (%)*

Респонденти мали можливість виділити не більше 10-ти телепередач.

Закінчення табл. 1

3 наведених даних знову-таки виходить, що лідери московського телебачення "Вісті" (54,61 %), "Під знаком "Пі" (52,48 %) та "Новини" (48,23 %) значно випереджають українські "УТН" (39,01 %) і "Дніпро" (36,88 %).

Стать експертів впливає на популярність в їх очах ТБ-програм.

Чоловіки, наприклад, відзначили: "Вісті" — 61,54 %, "Новини" — 53,85 %, "Під знаком "Пі" — 48,08 %, "Дніпро" і "УТН" — по 44,23 %.

У жінок трохи інші симпатії: "Під знаком "Пі" — 55,06 %, "Тема" — 52,81 %,

"Вісті" — 50,56 % і "Новини" — 44,94 %.

Даючи оцінку висвітленню засобами масової інформації діяльності президента України, експерти виставили такі бали (табл. 2).

Таблиця 2

Рівень вдоволеності експертів висвітленням діяльності президента України українськими та московськими ЗМІ (%)

Серед невдоволених роботою українських мас-медіа переважають такі твердження: "з президентом не повинні їздити та брати інтерв'ю одні й ті ж люди", "преса не повинна односторонньо показувати президента лише з позитивного боку", "треба більше показувати команду президента, особливо з точки зору практичного виконання його рішень".

Стосовно висвітлення діяльності президента українським ТБ найбільше експертів вважають, що не треба змінювати кількість часу на показ президента, а ретельно попрацювати над якісними аспектами проблеми — 44,68 %, хоча 24,11 % опитаних вважає, що висвітлювати треба лише головні події, відкинувши "всілякі дрібниці".

Оцінюючи реально існуючий імідж Л. М. Кравчука, експерти вважають, що він потребує коригування.

Нині президент може записати собі до активу розбудову державності і соціальне перемир'я. На думку психологів, все це має бути — такої точки зору відповідно дотримуються 17,39 % і 36,23 % експертів.

Разом з тим суспільна свідомість вимагає президента-реформатора, про що свідчать думки 41,31 % респондентів. При чому не просто реформатора, а реформатора у галузі економіки, управління господарством і державою.

А звідси і перелік питань, які найбільше цікавлять громадськість в особі президента:

1. Рівень його знань у галузі економіки, політики, права, соціології і психології /тобто інтелект/ — 44,68 %.

2. Якості організатора, практика — 36,17 %.

3. Політичні погляди — 35,46 %.

4. Найближча команда, особисті друзі — 31,21 %.

Рекламуючи президента, на цих питаннях слід робити особливий наголос, хоча не варто забувати, що людей також цікавлять (меншою мірою) моральні якості — 17,73 % та міжособистісні стосунки з іншими політиками — 16,31 %.

"ідеальний президент" для україни

Дослідження показали, що в суспільній свідомості є досить виразний імідж ідеального президента, якому має бути максимально наближений імідж реального глави держави (табл. 3).

Жінки більше, ніж чоловіки, цінують в особі президента інтелігентність (71,91 % проти 61,54 % відповідно), комунікабельність (29,21 % проти 23,08 %), розум (50,56 % проти 42,31 %) і працьовитість (21,35 % проти 15,38 % відповідно).

А чоловіки, більше ніж жінки, виділили мудрість, розважливість (76,92 % проти 64,04 %), мужність (32,69 % проти 14,61 %), наполегливість (26,92 % проти 19,1 %) і почуття гумору (32,69 % проти 28,09 % відповідно).

По перших 11 позиціях Л. М. Кравчук має дуже високі показники. Це свідчить про те, що він, образно кажучи, є людиною на своєму місці.

Таблиця 3

Основні риси характеру, притаманні іміджу ідеального президента (%)*

Респонденти мали можливість виділити не більше 5-ти рис характеру.

Разом з тим, працюючи над іміджем, президентові треба зменшити свої показники по таких рисах, як обережність і впертість і збільшити — по колегіальності.

дещо про телевізійні стандарти показу президента україни

Для того щоб підвищити ефективність роботи по творенню, коригування та підтримці на належному рівні іміджу президента, бажано використовувати такі рекомендації:

І. Форми виступу

Найбільш ефективними формами "продажу іміджу" є:

1. Прес-конференція з актуальних питань — 63,04 %.

2. Прямий ефір по ТБ з відповідями на запитання теле- радіослухачів — 56,52 %.

3. Теледебати з політичними опонентами — 44,93 %.

На думку експертів, менш ефективними є регулярні прямі звернення до громадян по радіо та ТБ — 26,81 %, офіційні виступи у парламенті — 26,09 %, інтерв'ю з журналістами — 17,39 %, зустрічі "у масах" — 11,09 % та показ виступів під час офіційних візитів — 8,7 %.

На наш погляд, не зважаючи на ефективність теледебатів, використовувати їх, окрім передвиборної боротьби, є недоцільним.

(Президент — найвища особа, обрана народом. Якщо вона вступає до дебатів по ТБ, тим самим вона сприяє підвищенню рейтингу своїх опонентів.)

2. ландшафт, інтер'єр

1. Серед людей (громадськість, команда тощо) — 49,65 %.

2. Робочий кабінет — 41,84 %.

3. Разом з видатними іноземними громадськими

та політичними діячами — 38,30 %.

4. У науковій аудиторії, лабораторії, бібліотеці — 19,15 %.

5. На фоні старовинних будинків, пам'яток архітектури — 17,73 %.

6. У домашній обстановці — 14,89 %.

7. На промисловому підприємстві, у лікарні, школі,магазині — 12,77 %.

8. Сільська місцевість, мальовничий краєвид — 9,22 %.

9. Новобудови житлових районів — 2,84 %.

3. положення у просторі

На думку більшості — 53,19 % — президента треба показувати у русі. Навіть якщо йде статична зйомка, бажано використовувати пересування у просторі (наприклад, посунутися у кріслі з колесами, встати за книжкою або підійти до вікна тощо).

4. одяг

36,68 % респондентів не надали йому значення, 35,46 % висловилися за костюм з краваткою, а 27,66 % — за "демократичний" одяг.

5. інтерв'юери

На думку експертів, готуючи відеоматеріали за участю президента (особливо інтерв'ю), бажано залучати різні творчі бригади, можливо, й із залученням груп з альтернативного телебачення.

Це дозволить урізноманітнити сюжети, уникнути штампів, зробить більш привабливим імідж президента. Паралельно буде вирішуватися і проблема якості українського телебачення за рахунок творчого змагання тележурналістів. Арбітром у цьому змаганні за кращий відеоряд за участю президента могли б виступити незалежні експерти — фахівці із соціальної психології та масової комунікації, об'єднані навколо прес-служби президента.

Крім того, при доборі інтерв'юерів було б доцільним залучати і журналістів, політичні погляди яких не збігаються з поглядами президента. З політичної практики відомо, що, використовуючи метод ідеологічного, осо-бистісного або іншого контрасту, можна досягти набагато кращих результатів, ніж коли інтерв'юер, говорячи словами одного з експертів, "заглядає президентові у рота". Враховуючи неабияке вміння Л. М. Кравчука вести дискусію, певне ідеологічне змагання в ефірі між президентом і журналістами є не тільки можливим, а й доцільним.деякі висновки

Аналіз ситуації у поєднанні з результатами цього дослідження дає право на постановку питань про принципове вирішення таких проблем:

1. Створення Державної психологічної служби, однією з функцій якої має бути психологічне забезпечення діяльності президента та його команди;

2. Реформування державного телебачення і радіо, легалізація альтернативного телебачення і радіо, встановлення рівних прав для них з метою забезпечення творчого змагання і підвищення якості національного телебачення.

3. Утворення потужної національної інформаційної мережі з незалежними виходами на найбільші інформаційні агенції світу з метою формування позитивного іміджу незалежної Української держави та її першого, демократично обраного президента;

4. Організація і проведення постійних творчих семінарів для представників засобів масової інформації і працівників пресових служб державних адміністрацій на місцях із залученням кращих інтелектуальних сил і насамперед соціальних психологів, політологів, правників і економістів, психологів.