Главная Менеджмент Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

Вступне слово

Ну як життя? Пірнаєш в Інтернеті Чи, може, спиш, занурившись у ніч? I Павутиння звабливе спагеті Заходить в сон як найреальна річ...

Ти знов пропала із ефіру, А я чекаю SMS, Як Інтернет свого Шекспіра Гукає вголос: "SkS!"

Ви здивовані? Я був здивований не менше за вас, коли занурився в цю надзвичайно складну і цікаву тему. Книжка писалася важко і з великими перервами.

Спочатку я вирішив погратися в різні психологічні "штучки" і заглибився у проблеми психології сприйняття інформації. Начитався стільки, що тепер і сам можу дещо викласти на цю тему. Так з'явився розділ, присвячений соціальній комунікації, індивідуальній, груповій і суспільній соціальній пам'яті, соціалізації та ін. Зрозуміло, що передувало цій роботі ґрунтовне ознайомлення з такими базовими категоріями, як комунікація, інформація, менеджмент тощо.

Неймовірно, але, перегорнувши безліч літератури з менеджменту, я переконався, що логічно побудованої системи менеджменту як наукової галузі і досі немає. А немає тому, що менеджмент як науку і практичну (професійну) діяльність монополізували економісти-виробничники...

I знову робота загальмувалася, оскільки довелося самому малювати схеми зв'язків між правовим, економічним, соціальним, політичним, гуманітарним менеджментом. Потрібно було розібратися у проблемах галузевих, ієрархічно-територіальних, просторових та ієрархічно-регулятивних (язика зламаєш!) видів менеджменту і знайти між ними те, що їх об'єднує (звичайно, окрім назви і базових дефініцій).

А об'єднує їх інформаційно-комунікаційна сфера суспільства, яка пронизує все суспільне життя на кшталт кров'яної системи в біологічному організмі. І не поспішайте звинувачувати нас у біологізаторстві! Природа набагато розумніша за наші з вами схоластичні мудрування, а в багатьох речах великодушно (і неявно) "дає списати" людству тестові завдання і підштовхує до технічного копіювання того, що вже бігає, літає, плаває навколо нас мільйони років! І це теж, до речі, спосіб комунікації між людиною і біосферою, яка щедро ділиться з таким невдячним людством своїми благами і щедротами.

Зрозуміло, що сьогодення вже просто неможливе без використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. А такі слова, як PR, INTERNET, World Wide Web (WWW) вже настільки стали звичайні у нашому лексиконі, що вимагають відповідної оцінки сучасним процесам і явищам, які стоять за ними. Отже, не буде перебільшенням заявити, що Інтернет вже чекає на свого В. Шекспіра! Пам'ятаєте блискучу фразу з книжки і однойменного кінофільму Ю. Семенова "Сімнадцять миттєвостей весни": "Це брехня, що математики — сухарі! У коханні я — Ейнштейн!"

Тож спираючись на логічний умовивід, я завзято (разом з колегами, які надавали мені допомогу у написанні окремих розділів книги) досліджував проблеми глобалізації, планетарних, регіональних і національних інформаційних моделей у контексті масштабних можливостей і ресурсів Інтернету та Всесвітньої павутини, що створило підґрунтя для зовсім інших поглядів на концепції і функції діяльності засобів масової комунікації, проблеми маніпулювання масовою свідомістю, громадські зв'язки в суспільстві, яке глобалізується нечуваними раніше темпами завдяки використанню нових інформаційно-комунікаційних технологій.

Написання цієї книжки зумовлене спецкурсом "Організація роботи прес-служб", що народився в результаті синтезу практичного досвіду автора (наслідок семирічної роботи в прес-службі Київської обласної ради народних депутатів і прес-службах перших двох президентів України), читання лекцій в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Міжрегіональній Академії управління персоналом) і аналітичної роботи по узагальненню світового досвіду у сфері громадських зв'язків, комунікацій, соціальної та політичної психології, менеджменту масових комунікацій та медіа-менеджменту. Тому і не дивно, що завдання, функції, спеціальні заходи прес-служби, історія становлення інформаційно-комунікаційних (пресових) служб у сучасній Україні знайшли тут своє відображення.

Особливий наголос зроблено на практичних питаннях медіа-планування та конкретних розробках зразків телевізійної, відео- та аудіореклами, досвіді створення рекламної та PR-продукції у друкованих та електронних мас-медіа. А запропоновані цікаві й пізнавальні (з моєї точки зору) аналітичні матеріали, зібрані під час перебування на державній службі, думаю, будуть корисними як для науковців і викладачів, так і для представників практичної сфери. Крім того, мені дуже хотілося б, щоб ця праця була корисною студентам незалежно від обраної ними професії, оскільки проблема громадських зв'язків — це, так би мовити, вічна тема і для державних інституцій, і для бізнесових організацій, і для структур громадянського суспільства.

Отже, читайте, хваліть, критикуйте! Головне, щоб ви не залишилися байдужими до цієї праці.

З повагою до вашої думки

ВАЛЕРІЙ БЕБИК, доктор політичних, кандидат психологічних наук, член експертної ради ВАК України з філософських, політичних та соціологічних наук